WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат

Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат

мотиваційного, інтелектуального й вольового компонентів, рівня інтересів і лінгвістичних нахилів у поєднанні з високою працездатністю.
Творчий процес, на думку А.М. Матюшкіна, передбачає наявність можливості знаходження проблем і продуктивного їх розв'язання, яка в свою чергу зумовлена внутрішньою мотивацією. Ученим було доведено, що дослідницька активність залежить від рівня особистісного прийняття ситуації як проблемної: внутрішньої особистісної потреби в знаннях, яких не вистачає, перетворює ситуацію в проблемну. У тому випадку, коли відсутня пізнавальна мотивація, пов'язана з виконуваною діяльністю, відсутня такожсамостійність знаходження й пошук рішення проблеми [5].
Для формування в учнів дослідницьких умінь необхідно підібрати найбільш придатні методики стимуляції творчого процесу, вибір яких визначається такими критеріями: простотою, доступністю в розумінні, можливістю засвоєння за обмежений час, високою результативністю активізації та стимуляції дослідницької діяльності учнів. Вважаємо, що цим критеріям відповідають методики "Пошук аналогій", "Алгоритм розв'язання дослідницьких задач", "Колективний проект" тощо.
Необхідним також є поступове ускладнення методик проведення дослідницької діяльності, що досягається за рахунок застосування певних прийомів. Наприклад, прийом тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні суттєвого впливу часового фактора на розумову діяльність; прийом раптових заборон (заборона учням використовувати будь-яку довідникову літературу); прийом нових варіацій (вимога до учнів виконати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання); прийом інформаційного перенасичення (включення в умову проблемного завдання зайвих відомостей). Важливим є визначення головних умов здійснення процесу формування дослідницьких умінь учнів
Педагогічною аксіомою є твердження, що засвоєння одного й того ж змісту відбувається в дітей по-різному. Діти різняться за темпом роботи, за працездатністю, за швидкістю засвоєння. Володіння інформацією про індивідуальні особливості кожного учня допомагає вчителю запланувати й здійснити діяльність із дітьми таким чином, щоб допомогти більш ефективному розвитку особистісних можливостей кожної дитини, тому необхідним напрямом роботи з розвитку дослідницьких умінь учнів є також діагностика, що здійснюється як на початковому етапі для визначення рівня готовності учня до дослідницької діяльності, так і в процесі розвитку в нього дослідницьких умінь.
Важливим є питання готовності учня до розвитку в нього дослідницьких умінь, відповідно - і вікових особливостей. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що розвиток будь-якого нового уміння вимагає, щоб дитина знаходилася в стані готовності до діяльності. Для того, щоб дитина могла ефективно виконувати вправи й завдання, вона повинна досягти певної стадії розвитку й володіти низкою попередніх знань та умінь.
Психологами доведено, що підлітковий вік характеризується потенційною можливістю усвідомленого і цілеспрямованого входження людини в культуру. Відповідно до теорії Ж.Піаже, особливістю когнітивного розвитку підлітка є розвиток мислення на рівні формальних операцій. Таке мислення потребує здібності формулювати, перевіряти й оцінювати гіпотези, тобто воно уможливлює потенційну готовність учня до наукового дослідження оточуючого світу й себе в ньому. Інтелектуальний потенціал у підлітковому віці вже аналогічний інтелекту дорослої людини. Принципова відмінність полягає лише в тому, що в підлітка менше життєвого й інтелектуально досвіду. За теорією Ж.Піаже, до підліткового віку в дитини за нормального розвитку сформовано формально-логічне мислення, яке є передумовою розвитку рефлексії. Рефлексія необхідна для формування самосвідомості й розвитку дослідницьких умінь у процесі загального розвитку особистості. Тому можна припустити, що освоєння дослідницького пізнання дійсності може стати одним із факторів розвитку особистості та способів уходження в простір культури [8].
Однією з головних вимог до змісту формування дослідницьких умінь учнів є комплексний підхід до навчання, оскільки навчання буде найбільш ефективним у тому випадку, якщо буде вестися комплексно, пронизувати різні теми.
Робота з формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на чотири взаємопов'язаних напрями: включення елементів дослідження в лекції під час вивчення нового матеріалу; включення елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ; включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань; включення елементів дослідження на позакласних заняттях (реферати, заняття в наукових гуртках, виконання колективних наукових проектів).
Отже, програма формування дослідницьких умінь повинна, по-перше, носити комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності; по-друге, зміст програми повинен вибудовуватися із врахуванням початкового рівня дослідницьких умінь, які мають учні, сприяти розвитку учнів; тому програму необхідно ускладнювати, зробити цікавою, щоб учні активно займалися дослідницькою діяльністю.
Провідними інтелектуальними вміннями особистості як основи для формування дослідницьких умінь, є такі:
- розуміння - інтерпретує словесний матеріал, схеми, графіки, діаграми;
- застосування - використовує конкретний матеріал у конкретних ситуаціях і в нових умовах;
- аналіз - виділяє приховані припущення, бачить помилки і упущення в логіці судження, простежує відмінності між фактами і наслідками;
- синтез - використовує знання із інших галузей для вирішення тієї чи іншої проблеми, пропонує план проведення експерименту.
Будь-які вміння набуваються багаторазовими виконаннями послідовних операцій і дій, які в дидактиці й методиці називаються вправами. Вправи - це послідовні дії та операції, які виконуються багаторазово з метою набуття необхідних практичних умінь та навичок. Загальнодидактична система вправ розроблялася О.В.Текучевим, В.О. Онищуком, Л.П.Федоренком, Д.М. Богоявленським, О.М.Біляєвим, О.В.Дудниковим, Л.В.Скуратівським, М.М.Шкільником, К.П.Плиско та іншими.
Наше завдання полягає в тому, щоб розробити систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання й сприяє
Loading...

 
 

Цікаве