WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат

Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови - Реферат


Реферат на тему:
Формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення синтаксису української мови
Один із базових психологічних ресурсів особистості - інтелект. Інтелектуальні можливості людини виявляються, по-перше, в тому, як вона сприймає, розуміє й пояснює те, що відбувається, по-друге, в тому, як і які рішення вона приймає у складних ситуаціях. Модернізація сучасної школи передбачає орієнтацію освіти не лише на засвоєння учнем певної суми знань, але й на розвиток його особистості, його пізнавальних і творчих здібностей. Школа покликана формувати цілісну систему універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто ключові компетенції, які визначають сучасну якість змісту освіти.
Таким чином, навчальний процес у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути організований таким чином, щоб випускники могли не лише адаптуватися в швидко змінному світі, але й були здатними до перетворення цього світу, отже - володіти не лише знаннями, але й уміти застосовувати їх у процесі власної самостійної наукової, дослідницької й творчої діяльності.
Специфіка навчальної дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання, на відміну від наукової діяльності вченого, полягає в тому, що учень здійснює не весь цикл дослідження, а виконує лише окремі його елементи. Наприклад, аналізує факти та явища, формулює дослідницькі завдання й мету дослідження, висуває гіпотезу, розв'язує це завдання тощо. Крім цього, в процесі роботи учень оволодіває експериментальним методом дослідження, методом моделювання досліджуваних явищ і закономірностей та іншими науковими методами.
З позиції діяльнісного, особистісно-творчого підходів нами проаналізовано суть і зміст поняття "дослідницька діяльність" учнів. Перше із зазначених понять визначаємо як інтеграційний компонент особистості, який характеризується єдністю знань цілісної картини світу, вміннями, навичками наукового пізнання, ціннісного ставлення до його результатів і розвиненим інтелектом, що забезпечує її самовизначення й саморозвиток.
Освіта має достатній потенціал для розвитку особистості, яка володіє здібностями до різного роду когнітивної та творчої діяльності. Але для цього учні повинні оволодіти відповідними уміннями. Основою включення дитини в дослідницьку діяльність, тобто у процес пізнання світу, свого "я" й себе в цьому світі, є формування дослідницьких умінь.
Питання про уміння не нове в педагогічній літературі. Традиційно вміння розглядаються як результат оволодіння новою дією (або способом діяльності), яка базується на певному знанні та використанні його у процесі вирішення певних завдань. Уміння - це творчі дії, які пов'язані з творчим мисленням, бо відображають здатність, готовність людини до виконання дії. В основі умінь лежать знання теоретичних основ дій (поняття, теорії, закону), способів виконання дій, їх змісту й послідовності (правило).
Л.М.Фрідман у роботі "Формування в учнів загальнонавчальних умінь" підкреслював, що вміння можуть бути вузькопредметними (специфічними для даного навчального предмета) або загальнопредметними [11].
Д.Г.Левітес, розлядаючи питання про сучасні освітні технології, виділяє такі вміння: організаційно-практичні; інтелектуальні, дослідницькі, комунікативні [4].
В.І.Андреєв дослідницькими вміннями вважає вміння застосовувати прийом відповідного наукового методу пізнання в умовах розв'язання навчальної проблеми [1].
У психолого-педагогічній літературі необхідність розвитку дослідницьких умінь, інтелектуальних здібностей і творчості учнів розглядаються в роботах Л.С.Виготського, Д.Г.Левітеса, А.Н.Леонтєва, І.Я.Лернера, Б.Ф.Ломова, Н.Н.Обозова, В.А.Сластеніна, І.Д.Чечель, В.Д.Шадрикова, Т.І.Шамової, Г.І.Щукіної та інших учених.
Поділяємо точку зору Н. Г. Недодатко, яка дослідницькі вміння трактує як складне психічне утворення (синтез дій інтелектуальних, практичних, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності), яке лежить в основі готовності школяра до пізнавального пошуку й виникає в результаті управління навчально-дослідницькою діяльністю учнів [7]. Таким чином, дослідницькі вміння можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь. На наш погляд, дослідницькими вміннями варто вважати такі якості та властивості особистості: вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету й завдання дослідження, висувати гіпотезу дослідження, вибирати й використовувати методи дослідження, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати діяльність за етапами, апробувати гіпотезу, обґрунтовувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність.
Але питання формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови на сьогодні залишається малодослідженим.
Результати проведеного анкетування серед учителів-словесників щодо розуміння ними змісту поняття "дослідницькі вміння", способів їх формування та форм організації навчальної дослідницької діяльності на уроках української мови свідчать про нерозкритість даної проблеми в методичній літературі. Цим і зумовлена необхідність вирішення таких завдань:
- визначити фактори, які впливають на процес і результат формування дослідницьких умінь;
- розробити систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання і сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови;
- визначити основні етапи організації навчального процесу, спрямованого на формування в учнів дослідницьких умінь.
Теоретико-методологічною основою вирішення названих завдань є концептуальні філософські положення про загальний зв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ і процесів дійсності, про природу і функції дослідницьких умінь і навичок як соціального феномена (А.І.Арнольдов, К.А.Абульханова-Славська та ін.); про зумовленості розвитку особистості змістом діяльності й способами її здійснення (В.А. Давидов, Ю.А.Жданов, Л.Н.Маркарян та ін.); основи загальної теорії діяльності (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, А.Н.Леонтьев, С.Л.Рубінштейн та ін.); ідеї гуманістичної педагогіки (П.П.Блонський, В.А.Сухомлинський, М.А.Вейт, А.А.Ухтомський та ін.).
Успіх у навчальній дослідницькій діяльності визначається не лише рівнем знань і вмінь учнів, але й залежить від

 
 

Цікаве

Загрузка...