WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сутність педагогічної майстерності вчителя зарубіжної літератури - Реферат

Сутність педагогічної майстерності вчителя зарубіжної літератури - Реферат

навчального предмета "Зарубіжна література", який передбачає вивчення літератури як мистецтва слова. Шкільна дисципліна "Зарубіжна література" органічно поєднує у собі закони науки і мистецтва.
Складовою частиною системи сучасної загальної середньої освіти є дисципліни гуманітарного циклу, серед яких - і новий шкільний курс "Зарубіжна література". Надання цьому курсу в загальноосвітніх навчальних закладах статусу обов'язкового визначило його як унікальне явище не лише у вітчизняній, а і в європейській освітній галузі. Саме у процесі вивчення зазначеного предмета можливо найповніше реалізувати завдання гуманітарного виховання молоді, залучення її до багатств світової духовної культури, духовного і морального зростання особистості, естетичноговиховання, зокрема - підготовки до життя в конкретному історичному соціокультурному просторі. Зарубіжна література у школі - свідчення нашої відкритості інтеграційному світові. На цьому наголосив академік М.Жулинський, зазначивши у своїй доповіді на Всеукраїнському семінарі методистів обласних (міських) інститутів післядипломної освіти, що введення нового навчального предмета "…потрібно для духовного збагачення, морального становлення. І цей відбір має здійснюватися дуже продумано, що можливо тільки на основі щонайширшої палітри розуміння понять "духовність" та "культура", котру й забезпечує, як на мене, курс зарубіжної літератури..." [5, с. 4].
Урок літератури в усі часи є основною складовою навчання і виховання культурної, розвиненої, інтелектуальної особистості. На нашу думку, скільки існує зазначений новий предмет, стільки триває і дискусія щодо специфіки уроку зарубіжної літератури, викладання самого предмета і, відповідно, ролі вчителя у цьому процесі. Наприклад, вчена Л. Мірошниченко вважає, що специфіка уроку літератури полягає у самій меті навчального курсу [7, с.51]. Прагнучи досягнути її, вчитель розуміє: літературі не можна навчити, однак можна дати знання, що допоможуть учням відкрити її, осягнути, зрозуміти, відчути.
Узагальнюючи думки вчених щодо специфіки уроку літератури, робимо висновок, що більшість із них його специфіку вбачають у гармонійному поєднанні на уроці літературних знань і мистецтва, нормативних елементів і творчості.
Проаналізуємо інші аспекти особливостей викладання дисципліни "Зарубіжна література". Розглядаючи теоретичні положення проблеми, важливо звернути увагу на принципи викладання предмета. Як саме необхідно трактувати твори світової класики, щоб уникнути застарілих поглядів, сприяти творчому розвитку особистості, поєднати естетичні та виховні потенціали художнього твору? Незважаючи на те, що ґрунтовні роботи українських вчених-теоретиків К.Шахової, Д.Затонського, Л.Мірошніченко, О.Ісаєвої, Д.Наливайка, Ю.Ковбасенка, Ж.Клименко, Є. Волощук та інших пропонують різні способи вирішення цієї проблеми, питання залишається й досі актуальним. Вивчення праць відомих методистів спонукає вчителів до осмислення нових, специфічних для цієї дисципліни принципів вивчення зарубіжної літератури у школі, а саме: нерепресивної свідомості, реабілітаційності, іманентності, країнознавства, контекстуального розгляду літературних явищ, репрезентативності, етнокультури, міжнаціонального підходу та інших. Вважаємо, що викладання зарубіжної літератури на основі зазначених підходів допоможе вчителю визначити власний спосіб реалізації мети і завдань предмета, а також реалізувати особистісний потенціал.
Окрім цього, вивчення літератури у школі ґрунтується на дидактичних, літературознавчих та методичних принципах. Найважливішими є традиційні, яких дотримується вчитель-словесник (науковість, історизм, зв'язок навчання і виховання, доступність, посильність, спрямованість на розвиток учня, аналіз твору в єдності форми і змісту, взаємодія мистецтва і дійсності в естетичній свідомості учня, особистісний характер читацької та літературознавчої діяльності, зв'язок літератури із законами художнього мислення та ін.) і нові, які він повинен ще осмислити і реалізувати у власній діяльності, наприклад, "принцип нерепресивної свідомості", який за визначенням О.Пронкевича, є "не просто спосіб мислення, а модель поведінки, етична позиція, яка передбачає якісно інше ставлення до "чужого", "незвичайного", "нетрадиційного". Це не пасивна толерантність, а толерантність активна..." [12, с. 5].
Наступне, на що варто звернути увагу, - це питання методів і прийомів навчання у викладанні предмета. У методичній науці поки що немає єдиної класифікації методів навчання літератури взагалі, зокрема і світової. Творче використання наявних у класифікаціях методів і прийомів навчальної діяльності сприятиме організації вивчення зарубіжної літератури на науковій основі.
Викладання світової літератури має спрямовували діяльність учнів на збагачення їх знаннями та уявленнями про світ і людину. Учитель у своїй роботі повинен орієнтуватися на естетично-гуманістичну сутність світової літератури, а також на розкриття втіленої у художньому творі концепції майстра слова.
Варто зазначити, що проблему специфіки педагогічної майстерності вчителів зарубіжної літератури неможливо розглядати без урахування обізнаності педагогів з літературознавчою наукою, основні положення якої (закономірності відображення дійсності в художній літературі, розвиток різних засобів відображення життя, втілення їх у різних родах та видах художніх творів, принципи і шляхи аналізу художніх творів) потрібні як основа для наукового вивчення і розуміння зарубіжної (світової) літератури. До специфіки роботи вчителя-словесника необхідно також віднести роботу з перекладним текстом. Така робота потребує від вчителя спеціальних знань і умінь, насамперед знань методики роботи з перекладними творами (Л.Мірошниченко, Ж.Клименко та інші ).
Вагомою у викладанні зарубіжної літератури є педагогічна майстерність учителя. С. Гончаренко в "Українському педагогічному словнику" дає таке визначення поняття "педагогічна майстерність" - "це характеристика високого рівня педагогічної діяльності. Критеріями П.м. педагога виступають такі ознаки його діяльності: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність). П.м.
Loading...

 
 

Цікаве