WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Соціалізація дітей з церебральним паралічем шляхом їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах - Реферат

Соціалізація дітей з церебральним паралічем шляхом їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах - Реферат


Реферат на тему:
Соціалізація дітей з церебральним паралічем шляхом їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах
Удосконалення шляхів соціалізації дітей з церебральним паралічем є однією з головних педагогічних завдань. Сприйнятливість особистості до виховних впливів забезпечується наявністю достатнього рівня розвитку її свідомості, почуттів, характеру та навичок поведінки. Беручи до уваги зазначене вище, основним завданням виховання молоді визначаємо такі: формування відповідних знань, переконань, світогляду, волі та моральних почуттів.
Людина розвивається у взаємодії та під впливом довкілля, тобто засвоює та відтворює культурні цінності і соціальні норми, що і є результатом її соціалізації, а також саморозвитку та самореалізації в тому оточенні, в якому вона перебуває.
Соціалізація відбувається як під час стихійної взаємодії людини з довкіллям завдяки стихійному впливу на неї різноманітних обставин життя, так і у відносно контрольованому державою процесі впливу на ті чи інші категорії людей, а також під час цілеспрямованого створення умов для розвитку дитини. Таким чином, можна вважати, що соціалізація - це розвиток, обумовлений конкретними соціальними умовами.
У психологічній літературі виокремлено характеристики особистості, що забезпечують ефективну соціалізацію, такі як:
· здатність до зміни своїх ціннісних орієнтацій;
· вміння знаходити рівновагу між власними цінностями і вимогами соціальних ролей;
· орієнтація на розуміння універсальних моральних цінностей людства, а не на конкретні вимоги.
В результаті соціалізації дитина оволодіває сукупністю рольових очікувань та уявлень у різних життєвих сферах і розвивається як особистість, набуваючи певних соціальних установок і ціннісних орієнтацій, задовольняючи свої потреби та інтереси.
Аномалії розвитку дітей з церебральним паралічем своєрідно впливають на формування соціальних зв'язків дітей, на розвиток їхніх пізнавальних можливостей та трудової діяльності. Перш за все, спостерігається значна ізольованість дитини від дитячого колективу внаслідок обмеженої рухової активності. У цих дітей виявляється надмірна несміливість, сором'язливість, недооцінювання власних сил, можливостей, свого місця серед оточуючих. Психологічні дослідження хворих на ДЦП дозволили виявити недостатній розвиток вольових якостей (І.Ю. Левченко); недостатньо сформовану контрольну функцію у поведінці (В.Літтл, Е. Флауер);особливості емоційної сфери: емоційну нестабільність, що виявляється у неврівноваженості, емоційній нестійкості, легкій збудливості, підвищеній лабільності, високому рівні тривожності. Внаслідок накопичення досвіду невдалого спілкування, що супроводжується особливостями емоційної пам'яті дітей даної категорії, у них розвиваються такі риси особистості, як невміння постояти за свої інтереси, підвищена чутливість і вразливість, образливість, висока залежність від оцінних ставлень навколишніх. Нерідко зустрічається недостатня критичність в оцінці своїх та чужих вчинків, а також покірливість чужому впливу.
Такі риси можуть бути наслідком неправильного ставлення оточення до дитини як до хворої, неповносправної і самої дитини до порушення, неправильного педагогічного підходу.
Отже, ми ще раз переконуємося в тому, що у ході аномального розвитку дітей з церебральним паралічем первинний симптом і вторинна симптоматика знаходяться в закономірній взаємодії: не тільки первинний симптом створює умови для виникнення вторинної симптоматики, але й вторинна симптоматика створює певні умови, що посилюють первинний симптом.
Однак не варто забувати про те, що дитячий організм відзначається досить значною пластичністю. У зв'язку з цим специфічні особливості розвитку аномальної дитини не можна розглядати лише з точки зору негативних проявів. В умовах спеціально організованого виховання під впливом системи цілеспрямованої педагогічної дії виявляються значні можливості розвитку функцій дитячого організму. Під час оцінювання цих можливостей потрібно враховувати не тільки вже сформовані функціональні системи, але й ті, що знаходяться в стадії становлення, ті, які Л.С.Виготський називав зоною найближчого розвитку дитини.
Однією з ефективних складових соціалізації дітей з церебральним паралічем є залучення їх до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Нові тенденції у вітчизняній спеціальній освіті обґрунтовані у концепціях "Спеціальна освіта дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки і перспективу" (1996), "Реабілітація дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями" (1998), "Державний стандарт спеціальної освіти" (2000). В них увага концентрується на особистісному та соціально-психологічному спрямуванні виховного процесу щодо дітей з особливими освітніми потребами, а також з'являється альтернатива інтернатній моделі як єдиному і обов'язковому типу закладу для дітей з особливими потребами. Основними завданнями інтегрованого навчання є:
o забезпечення права дітей з особливими потребами на здобуття середньої освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів у комплексному поєднанні з корекційно-реабілітаційними заходами;
o різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб;
o збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців;
o виховання в учнів любові до праці, здійснення допрофесійної підготовки, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення;
o виховання школяра як культурної і моральної людини, яка має етичне ставлення до навколишнього світу і самого себе;
o надання у процесі навчання і виховання кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку вихованця [4].
В Україні проводиться науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" (наказ № 586 від 10.08.2001 р. Міністерства освіти та науки України), який був ініційований Інститутом спеціальної педагогіки АПН України та ВФ "Крок за кроком". Його метою є здійснення у загальноосвітніх навчальних закладах інноваційної освітньої діяльності спрямованої на створення умов для інтегрованого навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку, розробки відповідного програмно-методичного, психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного та корекційного процесу, сприяння ранній соціальній інтеграції таких дітей у суспільство.
У вересні 2001 року в навчальних закладах Київської області згідно з вказаним вище наказом Міністерства освіти і науки України теж розпочалася реалізація науково-педагогічного експерименту "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах". Учасниками
Loading...

 
 

Цікаве