WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самоосвітня діяльність вчителя як педагогічна проблема - Реферат

Самоосвітня діяльність вчителя як педагогічна проблема - Реферат

це - складні види діяльності, тісно пов'язані між собою.
Дійсно, у визначенні обох понять підкреслюється діяльнісний характер формування особистості, але під час самостійної роботи вказаний процес відбувається на основі досягнення цілей, поставлених іншою особою - викладачем; в ході самоосвітньої діяльності - відповідно до задумів особистості.
Принципова відмінність між самоосвітою та самостійною роботою полягає в тому, що в ході самоосвітньої діяльності особистість виступає суб'єктом своєї діяльності у досягненні самостійно визначених цілей, які і складають головний мотив самоосвітньої діяльності, в ході самостійної роботи цілі перед особистістю ставить керівник.
Дослідження визначеної проблеми потребує насамперед проведення логіко-семантичного аналізу поняття "самоосвіта". Цей термін увійшов до російської та української мов у 30-60-х рр. ХІХ ст. Дослідник Ю.С. Сорокін вважає, що інтенсивне включення у книжкову лексику слів із першою займенниковою частиною "само" зумовлене позамовленнєвими чинниками, а саме: "особливою увагою до будь-яких проявів духовних процесів окремої особистості та до розвитку активної діяльнісної першооснови загальнополітичного життя" [19, с.300].
С.І.Ожегов у "Словнику російської мови" тлумачить самоосвіту як "здобуття знань на основі самостійних занять, без дозволу викладача" [14]. Дещо ширшим можна вважати визначення, подане в Українському педагогічному словнику: "Самоосвіта - самостійна освіта, отримання системних знань у певній галузі науки, техніки, культури, політичного життя та ін., яка передбачає безпосередній інтерес особистості в органічному поєднання із самостійністю у вивченні матеріалу" [3].
Самоосвіта як педагогічна категорія розглядалася спершу як додаток (доповнення, підсистема, частковий прояв) категорії освіти і застосовувалася для розв'язання конкретних освітніх завдань: формування волі, усунення недоліків, розумового самовдосконалення (А.А. Веденов, В.М. Екземплярський, С.М. Реверс). Ідея взаємозв'язку освіти та самоосвіти знайшла свій подальший розвиток у роботах О..Я. Арета, О.О. Бодальова, А.Г. Ковальова, О.І. Кочетовa, В.І. Селівсенова та ін. Сутність, структура та зміст самоосвіти відображені в дослідженнях Т.Г. Браже, М.В. Башкірової, Л.І. Боженко, М.М. Заборщикової, А.К. Моркової, П.Г. Пшебильського, Р.П. Сеульського, Я.С. Турбовського.
М.Д.Касьяненко визначає самоосвіту як цілеспрямований процес самостійного оволодіння цілісною системою знань і умінь, поглядів і переконань, прогресивним досвідом у певній сфері діяльності під впливом особистих та суспільних інтересів [9].
А.К.Громцева розглядає самоосвіту як цілезумовлену самою особистістю систематичну пізнавальну діяльність з метою розвитку освіченості [8]. Категорійні ознаки цілезумовленості та систематичності вказують у цьому випадку на керований самою особистістю характер самоосвіти. У даному тлумаченні поняття "самоосвіта" зосереджено увагу на тому, що вона здійснюється згідно з внутрішніми потребами особистості та за її власним бажанням.
Різні підходи до визначення самоосвіти дозволяють розглядати це поняття як:
- форму отримання та поглиблення знань (Г.Б. Бичкова, С. Лебедєв);
- процес розвитку інтелектуальних якостей та розумових здібностей (О.І. Кочетов);
- вид пізнавальної діяльності (І.Ф. Гончаров, Н.В. Косенко, П.Г. Пшебильський);
- засіб саморозвитку творчої особистості, керування її розумовою діяльністю (Л.І. Рувiнський).
Розглянемо основні підходи до визначення поняття "самоосвіта" щодо його змісту та тлумачення [20].
Вважаємо, що зазначені категорійні ознаки терміна не протиставляються одна одній, оскільки відображають багатозначність поняття, що розглядається. Окрім цього, аналіз трактувань поняття "самоосвіта" дозволяє виокремити три різних підходи до його тлумачення. Перший з них характеризує самоосвіту як цілеспрямовану, плановану самостійну роботу вчителя з метою підвищення своєї професійної майстерності (М.М. Заборщикова, В.В. Новічков, П.Г. Пшебильський). У цьому випадку самоосвіта розглядається як суто професійна функція, а мета її здійснення пов'язується з підвищенням продуктивності педагогічної діяльності. Другий, більш широкий підхід, дозволяє тлумачити поняття "самоосвіта" як "процес цілеспрямованого та систематичного поліпшення, вдосконалення, розвитку себе та своєї діяльності" (Н.В. Козієв та ін). У цьому трактуванні саме особистісний характер самоосвіти як саморозвитку передбачає наявність процесу самопізнання (Ю.М. Кулюткін, Г.С. Сухобська). Керуючись третім підходом, можна розглядати самоосвіту як вид, форму, засіб пізнавальної діяльності (Л.Г. Борисова, Г.Б. Бичкова, А.П. Владиславлєв, П.Г. Пшебильський).
Отже, враховуючи психологічний та педагогічний аспекти вирішення проблеми, специфіку самоосвіти, можна зробити такі висновки:
1. Самоосвіта є результатом освіти і обов'язковою умовою ефективності останньої. Взаємозв'язок процесів освіти і самоосвіти зумовлений тим, що:
- самоосвіта сприяє накопиченню знань, формуванню інтелекту, розвитку розумових сил та здібностей;
- самоосвіта є інформативним процесом, є складовою розумового самовиховання, завдяки якому виробляються якості, необхідні для успішного оволодіння знаннями.
2. Самоосвіту не можна ототожнювати з самостійною роботою, тому що самоосвіта є цілеспрямованим добровільним удосконаленням особистості в сфері науки, культури за допомогою самостійної та науково-дослідницької діяльності. Таким чином, самостійна робота є одним із засобів самоосвіти.
Зазначене вище дозволяє трактувати самоосвіту як вид пізнавальної діяльності, яка характеризується активністю, самостійністю, добровільністю та спрямованістю на вдосконалення розумових здібностей, формування культури розумовоїпраці.
Список літератури:
1. Закон України "Про освіту". - К.: Генеза, 1996. - 36 с.
2. Борисюк В.В. Розвиток соціально-педагогічних ідей в Україні (кінець ХІХ ст.)// Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Зб. наук.-метод. пр. - Київ-Житомир, 1999. - 188 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.:Либідь, 1997. - 376 с.
4. Дубасенюк О.А. Методи формування професійної умілості майбутніх вчителів// Шлях освіти. - 1998. - № 3. - С. 37-40.
5. Малихін О.В. Методичні рекомендації для формування у майбутніх учителів потреби в професійній самоосвіті. - Кривий Ріг: КДПУ, 2000. - 24 с.
6. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. - К., 1998. - 176 с.
7. Сігаєва Л.Є. Проблема підготовки й підвищення кваліфікації вчителів у контексті неперервної освіти// Педагогіка і психологія. - 1999. - № 3. - С.94-100.
8. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию: Учеб. пособие по спецкурсу для студентов пед. институтов. - М.: Просвещение, 1983. - 144 с.
9. Касьяненко М.Д. Самостоятельная работа студента: Учебное пособие для слушателей ФПК вузов. - К.: УМК ВО, 1988. - 280 с.
10. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов: Учебное пособие для слушателей ФПК вузов. - К.: УМК ВО, 1988. - 280 с.
11. Кулюткин Ю.Н. Самоорганизация познавательной активной личности как основа готовности к самообразованию. - М., 1977. - 75 с.
12. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. - М.: Просвещение, 1990. - 159 с.
13. Лебедева Е. Школа и самообразование// Народное образование. - 1973. - № 2. - С.73-78.
14. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М., 1976. - 267 с.
15. Психологические проблемы самообразования учителя/ Под ред. Г.С. Сухобской. - М., 1986. - 98 с.
16. Пшебильский П.Г. Содержание и методика самообразования педагога-воспитателя. - М., 1984. - 80 с.
17. Сериков Г.Н. Обучение как условие самоподготовки к профессиональной деятельности. - Иркутск, 1985. - 137 с.
18. Скнарь В.К. Пути совершенствования форм и методов самообразования учителей. - К., 1982. - 48 с.
19. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского языка в 30-90 гг. ХІХ века. - М.: Наука, 1965. - 565 с.
20. Шпак В.П. Организация самообразования студентов педагогических вузов: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - Харьков, 1994. - 158 с.
Loading...

 
 

Цікаве