WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль музею історії освіти Київщини у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників - Реферат

Роль музею історії освіти Київщини у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників - Реферат

експозиційні пошуки розкрито у працях В.Бірюкова, Н.Курінного, В.Щепотьєва, В.Щербаківського [2;3; 7; 13; 18; 19 та ін.].
Перші спроби узагальнити процес розвитку музейництва в Україні з'явилися у працях М.М.Бондаря, Г.Г.Мезенцевої, М.М.Славіна, Ю.А.Омельченка, П.Т.Тронька. Як відомо, музеям належить провідне місце серед установ культури. Аспекти діяльності музеїв як засобів акумулювання, зберігання і трансформації національної та світової історико-культурної спадщини всебічно висвітлено в зарубіжній (І.Аве, М.А.Аріарський,Г.П.Бутіков, К.М.Газалова, М.Б.Гнєдовський, А.Закс і ін.) та вітчизняній літературі (Г.Г.Мезенцева, Ю.А.Омельченко) [4; 5;10; 12; 17 та ін.].
Як свідчить аналіз численних досліджень, проведених в Україні за останнє десятиліття, діяльність музеїв вивчалася вченими переважно з позицій історичної та мистецтвознавчої. На думку Т.Ю Белофастової, музеєзнавцями Л.І.Баско, Л.О.Гайдою, Н.І.Капустіною, О.О.Мащснко, Т.Г.Митрофановою, І.А.Піддубним та іншими узагальнено здебільшого досвід роботи з відвідувачами [1], проте власне педагогічні аспекти роботи цих закладів, їхні освітньо-виховні можливості, педагогічні засади діяльності та питання про роль музеїв у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників практично не розроблялися.
Вважаємо, що в умовах модернізації освітньої галузі вивчення історії освіти Київщини та розвиток музейної справи відкриває нові можливості для виконання основних функцій підвищення кваліфікації педагогічних працівників: навчальної, науково-дослідницької, науково-методичної та інформаційно-аналітичної. Тому в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів було відкрито музей історії освіти Київщини. Він створений згідно з рішенням колегії управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 19 січня 2001 року як структурний підрозділ інституту. Зазначений музей є осередком освіти і виховання педагогічних працівників, сприяє відродженню історичної педагогічної спадщини освіти Київщини, формуванню національної свідомості, забезпеченню духовної єдності педагогічних поколінь і призначений для вивчення, збереження та використання матеріальної і духовної культури регіону.
Музей взаємодіє з державними, науковими, громадськими та іншими закладами й установами. Законною базою його діяльності є Конституція України, Закони України "Про освіту", "Про музеї та музейну справу", Положення про музей при закладі освіти Міністерства освіти і науки України.
Основними напрямами діяльності музею є:
- науковий, що полягає в отриманні нових знань на основі всебічного вивчення музейної добірки;
- фондовий, який здійснюється з метою формування фондів музею, забезпечення збереження музейних предметів і колекцій;
- експозиційно-виставковий, що полягає у здійсненні функції музейної комунікації на основі науково організованої та художньо оформленої демонстрації музейних предметів і колекцій;
- освітньо-виховний, спрямований на підвищення інтересів громадськості до історії освіти;
- напрям залучення широкого кола науковців і дослідників до активної співпраці;
- напрям стимулювання творчого пошуку спеціалістів відділів освіти, методичних служб, колективів закладів освіти, вчителів та учнів до вивчення історії освіти рідного краю.
Останнім часом до наукового обігу введено термін "музейна педагогіка" як поняття, що відображає новий етап у реалізації освітньо-виховного потенціалу музею та розглядається вітчизняними вченими як нова галузь педагогічної науки, яка має міждисциплінарний характер, перебуваючи "на перехресті" музеєзнавства, соціальної педагогіки та педагогіки дозвілля [1; 20]. Музейна педагогіка - це "галузь педагогічної науки, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища" [1, с.20].
У діяльності будь-якого сучасного музею наявні й педагогічні аспекти, що спричинило виникнення спеціальної наукової галузі музейної педагогіки. Проте в педагогічному музеї "педагогічне" виступає не аспектом, а становить головний зміст його колекцій.
За результатами узагальнення поглядів сучасних науковців (Т.Ю.Бєлофастова, О.Г.Ванслова, М.Г.Гнєдовський, А.Б.Закс, Ю.А.Омельченко, М.Ю.Юхневич та ін.) можна зробити висновок, що предмет музейної педагогіки становлять зміст, методи, форми й особливості педагогічного впливу музею на різні категорії населення [1; 5; 10; 21 та ін.].
На думку Т.Ю. Бєлофастової, до проблем музейної педагогіки належать такі:
- особливості здійснення освітньо-виховного процесу в музеї (принципи і закономірності);
- музейно-псдагогічні форми і методи;
- специфіка видів діяльності відвідувачів у музеї, керування нею (специфіка педагогічного впливу музейної інформації на різні соціальні й демографічні групи аудиторії, що потребує диференційованого підходу до визначення мети, завдань і змісту впливу на кожну з них);
- експозиційна діяльність (урахування педагогічних аспектів у розробленні експозиційного сценарію);
- прогнозування розвитку музеїв у реалізації ними своїх педагогічних можливостей;
- моделювання нових напрямів і способів залучення особистості до історико-культурної спадщини.
Отже, можемо зробити висновок, що в колі наукових зацікавлень музейної педагогіки центральне місце посідає музейно-педагогічний процес у цілому.
Дослідник у галузі музейної педагогіки М.Ю.Юхневич до числа базових форм культурно-освітньої діяльності музею зараховує екскурсії, лекції, консультації, наукові читання (конференції, сесії, засідання); клуб (гуртки, студії); конкурси (олімпіади, вікторини); зустрічі з цікавими людьми, концерти (літературні вечори, театральні вистави, кіносеанси); свята, історичні ігри тощо [20].
Розглянемо одну із провідних форм роботи музею - екскурсійну. Це специфічна форма освітньої діяльності, змістом якої є комплексне (візуальне, вербальне, емоційне) сприймання об'єктів, представлених на екскурсійному маршруті, з метою здобуття знань та вражень. Зауважимо, що добре продумана екскурсія сприяє глибокому розкриттю теми, оскільки екскурсовод зосереджує увагу на всіх важливих пам'ятках, розкриває їх внутрішній зміст, розповідає не лише про виставлений матеріал, а і про те, що його об'єднує з іншими. Екскурсійна робота є творчою, такою, що вимагає глибоких загальних і спеціальних знань. Важливою ознакою професійності екскурсовода є вільне володіння темою
Loading...

 
 

Цікаве