WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічний аналіз особливостей формування управлінської команди освітньої організації - Реферат

Психологічний аналіз особливостей формування управлінської команди освітньої організації - Реферат

можна зробити висновок про те, що результати нашого дослідження засвідчили необхідність звернення більшої уваги управлінського персоналу освітніх організацій на людський фактор, який виступає важливим чинником ефективного функціонування організації в сучасному конкурентному середовищі. Враховуючи те, що заробітна платня працівників освітніх організацій в України поки ще не знаходиться на належно високому рівні, утримати персонал на роботі (особливо молодь та висококваліфікованих працівників у школах) може допомогти, на наш погляд, саме гуманне ставлення і увага до потреб особистості кожного працівника, а також створення умов для її самореалізації.
Проаналізуємо особливості орієнтації персоналу освітніх організацій на стиль "команда".
Хоча за модифікованою нами методикою представлено 9 стилів діяльності, враховуючи те, що предметом нашого наукового інтересу є саме "команда" як стиль, який поєднує в собі вищий рівень орієнтації на виконання поставлених завдань та орієнтації на потреби й інтереси персоналу, основну увагу приділено аналізу орієнтації персоналу на цей стиль. Інші стилі діяльності було проаналізовано в більш узагальненому вигляді.
Аналіз даних, представлених у табл. 3., показує, що лише четверта частина (24,3%) всіх досліджуваних (за масивом у цілому) орієнтована на стиль діяльності "команда", в той час як 75,7% орієнтовані на інші стилі діяльності, які, на наш погляд, є менш ефективними. Недостатній, на наш погляд, рівень орієнтації на стиль "команда" може виступати "загрозливою" ситуацією для організацій: у такому випадку завдання ефективно не вирішуються, працівникам не приділяється належна увага.
Щодо особливостей орієнтації на стиль діяльності "команда" у різних професійних категорій, то виявилося, що 28% директорів ЗНЗ та 21,4% методистів орієнтовані на стиль "команда". І лише 21,4% психологів, усупереч нашому припущенню, орієнтовані на командний стиль діяльності.
Така суперечлива ситуація, на наш погляд, може бути обґрунтована актуалізацією потреби директорів шкіл та методистів делегувати колегам величезний обсяг управлінських повноважень. Вирішення управлінських завдань потребує також різнофахової освіти та наявності специфічних особистісних якостей. У силу обмеженості фактора людського ресурсу, не кожен керівник може мати одночасно і високий творчий потенціал, й аналітичні здібності, і педантичність, і високий комунікативний та організаторський потенціал та інші якості. Тому керівник розуміє необхідність наявності в команді професіоналів, які зможуть залежно від наявності у них необхідних особистісних та професійних якостей "допомагати" здійснювати ефективне управління організацією.
Щодо особливостей орієнтації психологів, то низький рівень їх орієнтації на "команду" може бути пояснений ситуацією розвитку психологічної служби в українських освітніх організаціях, а саме тим, що психолог згідно із його офіційним статусом у школі, підпорядковується наказам директора і не завжди має певну свободу власної професійної діяльності при виборі напрямів своєї професійної роботи та категорій своїх клієнтів.
У той же час психолог часто займається лише роботою з вчителями, дітьми та батьками і не бере участі в управлінській діяльності. Варто зазначити, що результати даного дослідження певною мірою підтверджують наше попереднє дослідження [3], яке було спрямоване на вивчення особливостей взаємодії керівників шкіл та практичних психологів та ступінь залучення психологів до управлінських команд. Нагадаємо, що в результаті дослідження було констатовано низький управлінський статус шкільних психологів та низький рівень їх участі в діяльності управлінських команд. Окрім того, було виявлено низку об'єктивних та суб'єктивних чинників, які впливають на цей процес (ставлення адміністрації до психологів, бажання та готовність психологів працювати в управлінських командах тощо). Також було зроблено висновок про необхідність підвищення управлінського статусу шкільних психологів та їх ролі в діяльності управлінських команд освітніх організацій. На жаль, можна констатувати, що за п'ять останніх років орієнтація психологів на командну роботу, не отримала позитивного розвитку. Це потребує, на наш погляд, спеціальної підготовки психологів до вирішення цієї проблеми.
Нами також було проведено аналіз отриманих результатів за модифікованими секторами управлінської решітки, який дав можливість зробити певні висновки щодо можливості відбору кандидатів у команди [5].
За модифікованою нами методикою вдалося виявити міру орієнтації учасників дослідження на 9 модифікованих стилів.
Як видно з даних, серед усіх стилів діяльності найбільше представлена орієнтація на VI стиль, який зафіксовано у 41% опитаних. Досліджувані, яким притаманний VI стиль, можуть виступати для нас своєрідним "командним резервом", з якого можна готувати майбутніх успішних членів команди. Також можна говорити про певну психологічну готовність до командної роботи представників V стилю (11,1%) та VIII стилю (6,9 %).
Отже, під час відбору кандидатів у команду важливо, на наш погляд, враховувати ступінь орієнтації особистості на стиль "команда". Враховуючи той факт, що орієнтація на стиль "команда" не є чітко вираженою і представлена лише у незначної кількості працівників організацій, пропонуємо "вирощувати" потенційних членів команд із працівників, які мають орієнтацію вище середнього рівня як на завдання, так і на персонал.
Потрібно брати до уваги, що персонал освітніх організацій, результати яких за даним показником потрапляють у сектори V, VІ та VІІІ, можутьвиступати своєрідним "командним резервом", з якого можна "формувати" потенційних членів команди. При цьому специфіку VІ стилю (максимальна орієнтація на завдання) та VІІІ (максимальна орієнтація на персонал) можна, на нашу думку, враховувати під час визначення рольової структури команди або "введення" ролей, яких не вистачає в наявній команді для її ефективного функціонування.
Тобто, якщо команді потрібна роль, яка пов'язана, наприклад, безпосередньо із взаємодією з людьми, встановленням комунікацій із партнерами та клієнтами організацій, доцільно працювати із категорією осіб, які "потрапляють" до сектору № VІІІ. Для виконання таких видів діяльності, як, наприклад, робота з професійними текстами або адміністративними документами, або виконання будь-яких інших завдань, доцільно буде, на наш погляд, залучати "резерв" сектору № VІ.
Отже, залучення до командної роботи представників "командного резерву" в конкретній організації, разом із тими представниками, що мають чітко виражену орієнтацію на стиль "команда" може допомогти організаційному психологу та управлінському персоналу організації практично без додаткових витрат як матеріальних та часових ресурсів вирішувати проблеми відбору персоналу для команд.
Таким чином, у ході виконання першого та другого завдань дослідження нами було встановлено недостатній рівень орієнтації персоналу освітніх організацій на стиль "команда". Одержані результати, вважаємо, свідчать про необхідність проведення інформаційної роботи щодо ознайомлення персоналу освітніх організацій з особливостями командного менеджменту, його перевагами, обмеженнями та специфікою його впровадження саме в системі освіти. Також потрібна розробка спеціальної технології формування команди, одним із компонентів якої буде виступати формування психологічної готовності до командної роботи. Дуже значущою, на наш погляд, умовою впровадження командного менеджменту в освітні організації є також навчання психологів спеціальним технологіям формування команд.
Отримані дані, на нашу думку, також можна враховувати у доборі необхідних членів в
Loading...

 
 

Цікаве