WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Профільна старша школа як необхідна складова освіти європейського рівня - Реферат

Профільна старша школа як необхідна складова освіти європейського рівня - Реферат


Реферат на тему:
Профільна старша школа як необхідна складова освіти європейського рівня
Освіта сьогодення зазнає значного впливу змін у сучасному суспільстві, серед яких інтеграційні процеси, глобалізація, демократизація, створення єдиного інформаційного простору тощо. Швидке зникнення бар'єрів між країнами створює умови, в яких в основу стратегічної і тактичної діяльності державної освітньої системи мають покладатися світові стандарти, що формуються до змісту, форм і методів навчання, до підсумкових результатів навчальної діяльності, до рівня і якості освіти.
Усвідомлення того, що система освіти повинна слугувати насамперед конкретному громадянину на основі належного врахування громадсько-особистісних прав і пріоритетів - одна з найважливіших світових тенденцій. Надати можливість усім без винятку проявити свій талант і творчий потенціал, реалізувати свої особисті плани - завдання, що поставила перед державами в галузі освіти Міжнародна комісія з питань освіти ХХІ століття при Раді Європи. Вчитися знати, вчитися діяти, вчитися бути, вчитися жити разом - провідні принципи, що визначені для освіти нового століття.
Входження України до європейського освітнього простору, рух до навчання світового рівня, що диктується процесами глобалізації та інтеграції, - основний вектор розвитку національної системи освіти. Завдання, проголошені у стратегічному документі - Національній доктрині розвитку освіти - спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, досягнення її конкурентоспроможності в європейському та світовому освітньому просторі, формування покоління молоді, здатного робити особистісний духовно-світоглядний вибір, здобувати необхідні знання, набувати навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, навчатися протягом життя.
Перехід від національних до міжнародних стандартів навчання передбачає дотримання певних єдиних вимог, серед яких як обов'язкові для узгодженого стандарту середньої освіти визначені такі:
- денне навчання тривалістю не менше 12 років;
- диференціація програм старших класів.
Впровадження профільного навчання у старшій школі - вимога часу, що відповідає загальній тенденції розвитку старшої школи в провідних країнах світу та положенням міжнародних стандартів середньої освіти.
Сучасні умови модернізації системи освіти в Україні потребують критичного вивчення і творчого застосування всього найціннішого з вітчизняного та зарубіжного науково-практичного педагогічного досвіду. Проведений аналіз вітчизняного досвіду показав, що спроби профільної диференціації навчання здійснювалися у системі загальної середньої освіти, починаючи з середини ХІХ сторіччя, але в основному як окремі елементи модернізації освітньої системи, що, зазвичай, не мало масового характеру.
Старші школи системи середньої освіти розвинених європейських країн функціонують як профільні вже протягом декількох десятиріч. Вивчення досвіду їх становлення і організації профільної освіти з урахуванням національних традицій та надбань є умовою успішної реалізації системи профільного навчання на старшому ступені у навчальних закладах України.
Світова практика організації профільного навчання не залишилася поза увагою науковців, що досліджували проблему зовнішньої диференціації навчання, - І.Є. Унт, М.К. Гончарова, О.І. Бугайова, П.П. Сікорського, Л.В. Жовтан, А.М Джуринского та ін. Це питання активно обговорюється і нині на сторінках сучасної педагогічної преси [1-9].
Мета нашої статті - виявити основні способи і принципи організації старшої школи в європейських країнах, проаналізувати стан і сучасні тенденції розвитку профільної освіти за рубежем.
Аналіз розвитку освіти в європейських країнах показав, що старші школи в усіх розвинених країнах є профільними, їх сучасна структура є результатом генералізації та уніфікації структури та змісту освіти протягом кількох десятиріч. У системі організації навчання на старшому ступені можна виявити такі загальні тенденції:
- розвиток у напрямі диверсифікації: уніфікована структура на рівні початкової та основної школи і значна варіативність навчання у старшій школі, на основі запровадження великої кількості академічних та професійних програм з метою якнайбільшого задоволення потреб ринку праці та особистісних сподівань кожного індивідуума;
- збільшення числа тих, хто продовжує навчання у старшій школі, що повністю знаходиться в контексті намагань усіх країн світу до росту освітнього рівня населення;
- збільшення терміну обов'язкової і загальнодоступної освіти;
- варіативність щодо тривалості навчання (від двох до п'яти років залежно від країни і профілю навчання). У школах професійного напряму тривалість навчання коротша порівняно з академічними профілями;
- виділення, зазвичай, старшої школа як самостійного виду освітнього закладу (ліцей, гімназія, "вища" школа тощо);
- урахування результатів навчання під час зарахування у вищі навчальні заклади, найчастіше - пряме зарахування.
У різних країнах реалізуються різні моделі профільного навчання, кожна з яких має свої переваги і свої недоліки.
Більшість науковців [1,7,8,10] виділяють два основних підходи до структурної організації старшої школи у західній Європі :
1) старша школа як структурна ланка єдиної середньої школи (Данія, Португалія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія тощо);
2) старша школа як певний тип навчального закладу - гімназія, ліцей тощо (Греція, Італія, Франція тощо).
На рівні старшої школи, як ми вже зазначали, здійснюється профільна диференціація, відповідно до цього визначаються два підходи до організації навчання:
- інтеграційний, що передбачає навчання у структурі єдиної школи, на рівні старшого ступеня якої відбувається профілізація на основі фуркації, що передбачає вільний вибір предметів для вивчення та низку обов'язкових дисциплін;
- сегрегаційний, що передбачає організацію навчання за певним напрямом у гімназіях, коледжах, ліцеях, спеціалізованих школах після отримання базової загальної освіти.
Відповідно до цих підходів О.І.Бугайов [1] виділяє дві основні моделі диференціації навчання:
- гнучка, елективна, що відповідає інтеграційному підходу;
- жорстка, селективна відповідно до сегрегаційного підходу.
Аналіз досвіду зарубіжних країн дозволяє видзначити основні загальні принципи організації профільного навчання на старшому ступені середньої школи:
- уведення профільної диференціації на основі отримання єдиної базової освіти, а
Loading...

 
 

Цікаве