WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку - Курсова робота

Виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку - Курсова робота

батьків; враховуючи особливості кожної сім'ї, спланувати конкретний зміст роботи з нею.
В роздягальні бажано оформити стенд для батьків, де було б в наочній формі розкрито питання виховання культури поведінки - її значення. Суть, необхідність, а також реальні можливості дітей.
Здійснити дійову педагогічну допомогу сім'ї можна і шляхом узагальнення і розповсюдження позитивного досвіду сімейного виховання.
Отже, вихователь веде з батьками роботу у трьох напрямках. По-перше, він вивчає досвід сімейного виховання і враховує всі його досягнення і недоліки у своїй педагогічній діяльності. По-друге, він здійснює дійову допомогу батькам у вихованні дітей. І по-третє, координує роботу з дітьми дитячого садка і батьків. Органічна злагодженість у роботі дитячого садка і сім'ї - один із найважливіших принципів повноцінного виховання дітей.
Отже, процес виховання культури поведінки дуже складний, передбачає свідоме і своєчасне застосуванняпедагогом багатого арсеналу різноманітних методів. Необхідна також "рухливість" засобів виховання, їхнє постійне коригування. Педагог повинне уважно слідкувати за тим, як кожний із його вихованців сприймає виховний вплив. Потрібно якомога раніше визначити рівень морального виховання кожного із дітей. Спостереження дозволяють виявити у кожної дитини відповідні їй особистості вчинків, інтересів, відносин з оточуючими, труднощі у засвоєнні навичок культури поведінки. Це, в своє чергу, служить основою для оцінювання динаміки розвитку дитини і коригуванню майбутнього процесу виховання.
Виховання позитивних потреб і мотивів
поведінки і діяльності у розумово відсталих дітей
Потреби і мотиви у розумово відсталих дітей не формуються спонтанно, а тільки завдяки корекційно-виховній роботі.
Для формування позитивних мотивів поведінки і діяльності необхідно соціальне значущі дальні цілі... дробити на ряд ближніх підпорядкованих ці-лей, які можуть бути зрозумілими і прийнятими розумово відсталими учнями як значущі мотиви... Суттєву роль відіграє усвідомлення учнями суспільної значущості результату діяльності, в якій формуються ці мотиви. Так, наприклад, учням 8 класу допоміжної школи спочатку давали завдання вирізати геометричні фігури з метою перевірки навичок роботи. Іншим разом учням пропонували цю саму роботу з метою виготовлення наочного матеріалу для молодших школярів. У другому випадку підлітки відповідальніше ставились до цього завдання.
Дослідження І.П.Ушакової присвячені визначенню рівнів ставлення учнів допоміжної школи до навчальної діяльності. Низький рівень... автор характеризує як загалом позитивне, але неусвідомлене ставлення, яке спонукається виключно лише впливом вчителя. Цей рівень обумовлений ближніми, обмеженими мотивами. При середньому рівні це ставлення, залишаючись вимушеним, виступає як елементарне усвідомлення обов'язків школяра... При високому рівні - відношення до навчальної діяльності складається не лише під впливом зовнішніх чинників, але й на основі інтересу до навчальних предметів, прагнення до знань як до суспільне значущої та необхідної умови майбутньої діяльності. Для більшості учнів допоміжної школи характерним є низький та середній рівні ставлення до навчальної діяльності. При відповідній виховній роботі в старших класах з'являється високий рівень ставлення до цього виду діяльності.
Розвитку суспільної активності, самостійності як рис особистості розумово відсталих дітей сприяє організація практичних суспільне значущих справ, які викликають у школярів інтерес та позитивні емоційні реакції.
Наступною умовою успішності виховання суспільне значущих мотивів можна вважати орієнтацію дітей на самостійний пошук шляхів виконання за-вдань. При цьому педагог допомагає усвідомити школярам суспільну значущість доручення.
Важливим фактором формування соціальних потреб та мотивів в учнів допоміжної школи є виховання у них позитивних звичок поведінки. Врахову-ючи схильність розумове відсталих дітей до наслідування, можна припустити, що формування позитивних звичок у тих членів колективу, які користуються симпатією у більшості однолітків, є особливо значущим... Першим методичним правилом формування корисних звичок є врахування залежності їх виховання від результату дії. Якщо результат дії викликає задоволення у розумове відсталої дитини, то вона буде прагнути до повторення цієї дії... І навпаки, якщо вихователь не хоче, щоб певна дія закріпилася як звичка, не можна допускати, щоб завдяки цій дії дитина одержувала задоволення (С.Я.Рубінштейн). Роль позитивних підкріплень особливо велика на перших етапах формування звичок у розумове відсталої дитини, оскільки її переживання сильніші, ніж у дитини з нормальним інтелектом. Позитивним або негативним підкріпленням може бути та чи інша реакція однолітків на вчинки учня..., що необхідно враховувати у корекційній роботі.
Важливим принципом формування в учнів старших класів допоміжної школи моральних понять Т.Є.Саксонова вважає створення "ситуації активного пізнання моральних норм". У її дослідженні учні ознайомлювались з оповіданнями морального змісту, після чого вони давали письмові відповіді на запитання, усно коментували і обґрунтовували ці відповіді, колективно обговорювали їх, знаходили аналогічні ситуації в класі, пояснювали засвоєні моральні норми молодшим школярам, проводили з ними ігри з практичним використанням правил, тощо.
Таким чином, для формування позитивних мотивів поведінки та діяльності необхідно:
1) усвідомлення учнями суспільної значущості результату діяльності, у якій формуються ці мотиви;
2) осмислення дітьми конкретного змісту відповідної моральної вимоги, яку необхідно перетворити в мотив поведінки і діяльності;
3) включення учнів у різні види діяльності, в яких якість, що виховується, повинна закріпитись у вигляді навички, звички поведінки;
4) урахування становища учня в системі колективних взаємовідносин, яке сприяє або перешкоджає засвоєнню ним позитивних моральних норм поведінки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бойченко Н.А., Григоренко Г.И., Коваленко Е.И., Щербакові Е.И. Сюжетно-ролевые игры дошкольников. Киев: Радянська школа, 1982.
2. Воспитание детей в игре. Составитель Боднаренко А.Х., Матусик, А.И., Москва: Просвещение, 1983 г.
3. Катаева А.А., Стребелева Е.А. Дошкольная огигофренопедагогика. Москва: Просвещение, 1988 г.
4. Программы для специальных дошкольных учреждений. Воспитание и обучение умственно отсталых детей дошкольного возраста. Киев, Радянська школа, 1985 г.
5. Петерина С.В. "Воспитание культуры поведение у детей дошкольного возраста" Москва: Просвещение, 1986 г.
6. Усова А.П. "Роль игры в воспитании детей" под. ред. А.Зпорожца, Москва: Просвещение, 1976 г.
Loading...

 
 

Цікаве