WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю - Реферат

Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю - Реферат

ідентифікації:
1) ідентифікація як один з механізмів міжособистісного сприйняття (поряд з стереотипізацією та рефлексією), він дозволяє моделювати змістовне поле партнера у спілкуванні, забезпечує процес взаєморозуміння і викликає відповідну поведінку;
2) ідентифікація як центральний момент самосвідомості. Тут підкреслюються суб'єктивні відчуття власної приналежності до різноманітних соціальних спільностей на рівні стійкого зв'язку, а також включення у свій внутрішній світ та прийняття як власних групових норм і цінностей;
3) ідентифікація в стратометричній концепції А.В.Петровського як показник рівня розвитку групи. Функціонування даного феномена виражається у ставленні до інших членів групи як до самого себе.
Автори також зазначають, що ідентичність є маловивченим феноменом , це поняття майже не використовувалося у вітчизняній психології. На сьогодні значення даної категорії зростає в аспекті змін масової свідомості і розглядається у низці проблем соціально-політичної психології.
У педагогічній психології надається значимість ідентичності, як засобу формування Я-концепції, як системотворчого ядра Я-концепції, що містить особистісну ідентичність , яка відображає власні індивідуальні риси, цінності, цілі емоції тощо; соціально-психологічну ідентичність, яка характеризує уявлення про себе у міжособистісних відносинах; колективну ідентичність, що відображає уявлення про своє членство у різноманітних соціальних групах.
У педагогічній та віковій літературі проблема професійної ідентифікації розроблена недостатньо чітко. Аналіз професійної ідентифікації здійснено у роботі І.В.Остапенко, де розглядається професійна ідентифікація як системне утворення, що закономірно формується у процесі соціалізації індивіда. Особистісна позиція індивіда визначається ядром структурної організації професійної ідентифікації. Автор пропонує розглядати професійну ідентифікацію на трьох рівнях регуляції особистісної активності: на рівні загальної спрямованості інтересів та ціннісних орієнтацій; на рівні узагальнених цільових установок; на рівні ситуативних конкретно-дійових установок [4].
Внутрішнім спонуканням людини у професійному розвиткові, на думку О.П.Єрмолаєвої, є прагнення її до інтеграції у соціальний контекст на основі ідентифікації з соціальними, зокрема, - і професійно специфічними групами. Індивідуальний професійний розвиток, не зважаючи на відмінності у конкретних видах праці, має спільну мету - "суб'єкта, здатного самостійно, якісно та своєчасно здійснювати професійні функції з оптимальними психологічними витратами" [2,84]. У процесі втілення ця мета має два напрями: перший - створення суб'єктами внутрішніх засобів професійної діяльності, започаткування основ внутрішньої професійної ідентичності (процес формування спеціальних знань, умінь, навичок, в ході чого відбувається поетапна структурна зміна особистості); другий - формування зовнішніх засобів професійної ідентичності, що включає процес накопичення фіксованих знань та соціальних регуляторів у даній професійній сфері та розвиток матеріальних засобів праці у відповідній предметній галузі.
У роботах вище зазначеного автора ідентичними вважаються професіонали, які мають як стабілізуючу базу, так і перетворюючий потенціал, а також ті, в діяльності яких баланс стабілізуючих та перетворюючих компонентів відповідають оптимальному рівню даної професії. Як регулятор професійна ідентичність виконує стабілізуючу та перетворюючу функції.
В якості стабілізуючої функції професійна ідентичність забезпечує необхідний ступінь стійкої професійно-ментальної позиції. Основними параметрами її є такі показники: константність (здатність протистояти змінам), адаптивність (здатність до зламу неадекватних професійних стереотипів), дистантність (уявлення про місце професії в семантичному, інформаційному, міжкультурному професійному просторі) [3].
Перетворююча функція професійної ідентифікації на думку автора, залежить від низки чинників: діапазону змін професійно важливих якостей та ступеня ідентифікації себе з професією - можливості адаптації є вищими у людей з широкою ідентифікацією; дистанціювання образу своєї професії з іншими - професійна самоізоляція ускладнює адаптацію у змінених умовах або під час переходу до іншого професійного простору; системності чи невпорядкованості структури ідентичності.
Дія всіх перерахованих факторів значною мірою залежить від типу спонукально-діяльнісної активності (символічної, концептуальної, образної, прагматичної). Будь-яка цілеспрямована акція, зокрема і перетворююча діяльність, здійснюється у специфічному для даної особистості "інформаційному полі" та набуває рис, притаманних саме даному типу. Це є підтвердженням того, що життєва стратегія особистості завжди носить індивідуальний характер.
Чимало авторів (О.О.Бодальов, А.А.Деркач, Л.Е.Орбан, І.М.Кондаков та ін ) доходять думки про те, що ідентичність формується лише на досить високих рівнях оволодіння професією і є стійким узгодженням основних елементів професійного процесу. Більше того, професійну ідентифікацію та самоідентифікацію розглядають як основну мету та результат професійної підготовки.
Теоретичний аналіз стану розробленості проблеми організації ідентифікаційних процесів, вивчення та узагальнення результатів дослідження проблеми у працях вітчизняних та зарубіжних психологів дає можливість визначити місце ідентифікаційних процесів у професійному становленні майбутніх молодших спеціалістів педагогічноїсфери та формуванні їх особистісних якостей.
Дослідження організації ідентифікаційних процесів проводиться в природних умовах навчально-виховного процесу гуманітарно-педагогічного коледжу Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Експериментальною роботою охоплено 102 студенти ІІ курсу спеціальності 5.010105 "Соціальна педагогіка".
У результаті проведеного опитування визначились основні запитання, які супроводжують процес розвитку професійної ідентичності: до якої групи (професійної) я належу? де її межі? яка моя власна позиція у взаємостосунках у групі? як я ставлюсь до своєї групи належності? які критерії оцінки та самооцінки у групі? які цінності групи членства? наскільки готовий я (когнітивний розвиток) виконувати визначену роль?
Отримані нами дані дозволяють зробити висновок про наявність трьох основних компонентів у структурі професійної ідентичності :когнітивного як усвідомлення групового членства, стереотипні уявлення, стильові особливості; мотиваційного - мотиви, що актуалізуються під впливом різноманітних умов професійної діяльності; змістового, який обумовлює направленість усієї системи ідентифікації, визначення її основного змісту для кожного студента, зміст його професійної діяльності.
Отже, професійну ідентичність трактуємо як динамічну систему, яка формується у процесі професійної освіти та активного розвитку професійної компетентності і впливає на ціннісно-смислову сферу і вдосконалення педагогічної майстерності майбутнього молодшого спеціаліста педагогічного профілю.
У подальшій роботі над дослідженням даної проблеми необхідно встановити рівень сформованості у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу когнітивного, мотиваційного та змістового компонентів ідентичності.
Список літератури:
1. Игнатенко П.И., Павленко Н.В.Идентичность: философский и психологический анализ. - К.: Арт-прес, 1999. - 466с., С 3.
2. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенэза // Психологический журнал. - Т.19. - №4. - 1998. - С. 80 - 87.
3. Ермолаева Е.П Регулирующая функция образа профессиональной идентичности //Образ в регуляции деятельности. М.,1997. - С.45 -47.
4. Остапенко І.В. Аналіз особливостей професійної ідентифікації як типу особистісної активності //Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань (25 вересня 1996 р) - В 3-х томах. К.: ДОК-К, 1996. - Т.ІІ - С 294-299.
5. Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности: философские и полити-ческие статьи. Донецк изд "Донбасс" 1999.,С 123.
6. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник /За редакцією В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 387с., С 241.
7. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю.Головин. - Минск: Харвест, М.: ООО "Издательство АСТ", 2001., С. 183
Loading...

 
 

Цікаве