WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю - Реферат

Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю - Реферат


Реферат на тему:
Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю
Мета вищої освіти сьогодення - підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства на основі інновацій у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі [6].
На сучасному етапі розвитку незалежної України перетворення торкнулися кожної ланки освіти. У Європі, відбуваються інтеграційні процеси, обумовлені глобалізацією, яка охоплює і сферу освіти в цілому, і сферу вищої педагогічної освіти зокрема. Входження України в Європейський освітній простір, перспектива приєднання до Болонського процесу підвищує попит на справжнього професіонала і надає нашій державі змогу поглибити відносини з європейськими державами в подальшій інтеграції до Європейського Союзу. Зміни суспільного ладу визначають вимоги, що висуваються перед сучасним педагогом, тому професійне становлення майбутнього вчителя є нагальною проблемою сучасної психолого-педагогічної науки і практики, а також одним із приоритетних напрямів модернізації і фундаменталізації вищої педагогічної освіти в Україні на сучасних теоретико-методологічних засадах.
На початковому етапі підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації звертається увага на особистісні якості майбутнього фахівця. Саме на цих особливостях формується майстерність майбутнього педагога та його ставлення до педагогічної діяльності. У процесі теоретичного навчання в гуманітарно-педагогічному коледжі студенти отримують однакову кількість наукових знань та професійної інформації. Разом із цим на етапі випуску фахівців не помічаємо однаково підготовлених учителів. Одна з причин полягає у тому, що кожен з студентів "приміряє на себе" ті якості, які йому подобалися у процесі навчання і відповідали його індивідуальним здібностям. У процесі вибору якостей педагога відбувається становлення рівня професійної діяльності. Ситуації вибору свідчать про наявність у цих процесах явищ ідентифікації.
На актуальність дослідження ідентичності та ідентифікаційних процесів вказували представники вітчизняної та зарубіжної психології Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн; вони зазначали необхідність вивчення умов збереження особистістю самототожності у процесі становлення. О.М.Леонтьєв обґрунтував актуальність організації процесів ідентифікації існуванням взаємозв'язку між психофізіологічною мінливістю людини та її стійкістю як особистості. Д.І.Фельдштейн пов'язував становлення ідентичності із соціалізацією та індивідуалізацією особистості. Е.Еріксон вказував на необхідність вивчення ідентичності для виживання не лише окремої істоти, а і всього людства. Е.Фромм становлення ідентичності вважав умовою задоволення потреби особистості у переживанні власної неповторності.
Сучасна тенденція розвитку психології полягає в переході від структурного вивчення особистості до аналізу її функціонування як динамічної системи, що актуалізує значущість дослідження ідентичності. Інтегративний характер даного феномена обумовлює вивчення ідентичності як показника психічного здоров'я (В.А.Ананьєв, Е.Еріксон, В.В.Колпачников, Х.Орні), здатності до самоактуалізації (А.Маслоу), переживання індивідуальності (О.Б.Весна, Р.Ленг, Е.Фромм), умови освоєння суспільного та індивідуального простору (Е.Еріксон, Д.І.Фельдштейн),самопрезентації (Р.Тайс, Д.Хаттон), основи самовизначення (Т.М.Буякас). Порушення процесів ідентифікації виявляється в негативному ставленні до себе та провокує конфліктний розвиток особистості.
Учені України та СНД роблять перші кроки у вивченні ідентичності (Н.В.Антонова, Т.М.Буякас, П.І.Гнатенко, О.Л.Шульган, Н.О.Чураєва) Зміни суспільних умов спонукали науковців до вивчення в зарубіжній та вітчизняній науці соціальної ідентичності та її видів (О.М.Галкіна, О.В.Бичко, Л.І.Науменко, Е.Сміт, Дж.Фіней, В.Ю.Хотинець).
Питання професійної ідентифікації саме молодших спеціалістів педагогічної сфери залишаються малодослідженими і потребують детального вивчення та розроблення. З огляду на це, запропоноване дослідження є актуальним, і тому поставлено завдання дослідити ідентифікаційні процеси та їх формування, визначити рівень їх сформованості у випускників гуманітарно-педагогічного коледжу.
Об`єктом дослідження нашої проблеми визначаємо ідентифікаційні процеси у професійному навчанні майбутніх молодших спеціалістів педагогічного профілю, а предметом дослідження - психологічні умови організації ідентифікаційних процесів у становленні особистості майбутніх молодших спеціалістів педагогічного профілю.
Мета статті полягає у висвітленні сутності змісту ідентифікаційних процесів у професійній підготовці майбутніх учителів. Завдання статті полягають у розкритті стану дослідження організаційних основ ідентифікаційних процесів та обґрунтуванні на емпіричному рівні доцільності даних процесів, їх особливостей у професійному становленні студентів коледжу.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: принцип єдності свідомості, самосвідомості й діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн) та системного підходу (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, О.В.Скрипченко та інші), положення про особливості розвитку самосвідомості та становлення особистісної ідентичності (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Е.Еріксон, І.С.Кон, Д.І.Фельдштейн), принцип актуалізації особистісного потенціалу як детермінанти становлення особистості (К.Рожерс, А.Маслоу, Т.М.Титаренко).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема професійного становлення у процесі підготовки майбутніх молодших спеціалістів педагогічної сфери доповнюється уточненням змісту поняття "ідентифікація" як явища, що має значний вплив на формування фахівця; продовжуємо дослідження видів ідентичності (етнічної, особистісної, статевої) як динамічного переживання внутрішньої цілісності та узгодженості особистості та визначення професійної ідентичності як умови формування майбутнього педагога.
Витоки поняття "ідентифікація" та "ідентичність" у психодинамічному напрямі, і тому до недавнього часу не були у широкому вжитку вітчизняних психологів. Причому у літературних джерелах дані поняття розглядаються то як синонімічні, то як такі, що позначають різні феномени.
У словнику психологічних термінів поняття "ідентифікація" трактується так: (від лат. identificоm - ототожнювати) - 1) впізнавання, розпізнавання чогось, когось; 2) уподібнення, ототожнення з кимсь, чимось [7].
В сучасній психології поняття "ідентифікація" має надзвичайно широке тлумачення, що охоплює певні області психічної реальності, а саме:
1) процесу об'єднання суб'єктом себе з іншими індивідами або групою на основі встановленого емоційного зв'язку, а також включення у свій внутрішній світ та прийняття як власних норм, цінностей, зразків;
2) вичленування іншої людини як суб'єкта продовження себе самого, і проекція, наділення його своїми рисами, почуттями,бажаннями;
3) механізм постановки суб'єктом себе на місце іншого, що виявляється як занурення, перенесення себе у простір та час іншої людини і призводить до засвоєння її особистісних елементів. Цей механізм виключає відповідну поведінку і прояв гуманності.
Уперше термін "ідентифікація" як психологічне поняття був введений З.Фрейдом, поняття широко розглядалося використовувалося у його працях: спочатку вчений позначав ним один з психологічних механізмів, а з часом - сам процес утворення людської суб'єктивності.
Прихильники символічного інтеракціонізму описують феномен ідентичності у концепціях "Я" Дж.Міда та балансу ідентичності Ю.Хабермаса. Згідно з концепцією Хабермаса, існує два виміри ідентичності: особистісна і соціальна [5]. У цих вимірах реалізується балансуюча ідентичність: особистісна ідентичність забезпечує цілісність історії життя людини, а соціальна - можливість виконувати різноманітні вимоги всіх рольових систем, до яких належить людина.
Представники когнітивної психології Г.Таджфел і Дж. Тернер визначали ідентичність як когнітивну систему, яка виконує функцію регуляції поведінки у відповідних умовах. Соціальна та особистісна ідентичність займають позиції двох полюсів біполярного континууму в теорії соціальної ідентичності та теорії самокатегорізації.
Філософський та психологічний аналізи понять "ідентичність" та "ідентифікація" здійснено у працях П.І.Ігнатенко та В.Н Павленко [1; 3]. Автори пропонують варіанти розуміння поняття
Loading...

 
 

Цікаве