WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підготовка вчителів гуманітарного профілю до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання - Реферат

Підготовка вчителів гуманітарного профілю до використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання - Реферат

атестації наукових працівників [27, ст.19]; 2) оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої діяльності та підвищення кваліфікації наукових працівників [27, ст.23] (на нашу думку, це питання досі не вирішено); 3) підвищення кваліфікації наукових кадрів є ціллю та одним із напрямків державної політики у науковій і науково-технічній діяльності [27, ст. 31]; 4) з метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу суспільства, розвитку та поширення наукової і технічної культури, розвитку новаторства, сприяння творчості працівників наукової та науково-технічної діяльності держава організує підготовку та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних кадрів у державних наукових установах і навчальних закладах; сприяє підготовці та перепідготовці наукових і науково-педагогічних кадрів за межами України [27, ст.39]. Таким чином, підвищення кваліфікації у законодавстві розглядається як обов'язок, так і як право науково-педагогічних працівників, а також як гарантія їх діяльності. Проте реалізація вищезазначених гарантій досі потребує суттєвого вдосконалення, реального виконання.
Серед загальних проблем підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вбачаємо такі:
- проблему особистісної зацікавленості викладача у підвищенні кваліфікації;
- проблему пошуку джерел фінансування післядипломної освіти викладачів;
- поєднання проходження курсів із роботою;
- невизначеність базових потреб у підвищенні кваліфікації;
- значну теоретичну орієнтацію більшості курсів післядипломної освіти;
- недостатнє навчально-методичне забезпечення цього процесу;
- нераціональне розташування закладів післядипломної освіти;
- низьку якість курсів;
- низький рівень кваліфікації викладачів, які працюють в системі післядипломної освіти;
- відсутність інтегрованих систем професійної підготовки педагогічних кадрів, спрямованих на потреби працюючих викладачів;
- недосконалу базову підготовку викладача [28, с.79-83].
Можемо зробити висновок, що діяльність науково-педагогічних працівників, які викладають суспільні науки, має перш за все забезпечувальне, методичне значення для здійснення інноваційної діяльності. А використання у своїй діяльності новітніх методів навчання і трейнінгових технологій ще не означає, що викладач задіяний в інноваційних проектах з правової точки зору. В той же час, інноваційна діяльність науково-педагогічних працівників безпосередньо пов'язана саме із соціальною інновацією, спрямованою на досягнення соціального ефекту - покращення умов життєдіяльності населення та підвищення рівня життя. Освіта відновлює трудовий потенціал і водночас є рушійною силою модернізації економіки, її становлення на інноваційний розвиток. З одного боку, соціальні інновації забезпечується виробничими, а з іншого, результативні соціальні інновації дають поштовх до активних виробничих інновацій. Лише сукупність взаємопов'язаних адміністративних, виробничих та соціальних інновацій можуть підвищити конкурентноздатність міста, регіону, країни [20]. Сьогодні підвищення професійного рівня науково-педагогічного працівника забезпечує безперервність педагогічної освіти і стосується такої сторони професіоналізму викладача, як саморозвитку особистості, а також сприяє формуванню особистісно-індивідуальної, рефлексивної, аутопсихологічної, акмеологічної компетентності, зміст яких складають знання механізмів духовного, особистісного, професійного розвитку, вміння їх використовувати та відповідні установки особистості [29, с.15-19]. У зв'язку із зазначеним пропонуємо доповнити перелік умов та способів підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників у законодавстві про вищу освіту. Так, необхідною умовою підвищення професійного рівня науково-педагогічного працівника є його вузька спеціалізація, закріплення за певною дисципліною на певний (тривалий) час, при цьому дисципліна, яку читає викладач, має відповідати колу його наукових інтересів. Як способи підвищення професійного рівня пропонуємо реалізувати такі, як: 1) участь у конференціях і семінарах з проблемних питань дисципліни, яку читає викладач; 2) проходження профільних дистанційних курсів навчання з отриманням відповідного сертифіката; 3) здобуття другої вищої освіти зі спеціальності, яка викладається - адже додаткова освіта допомагає спеціалісту стати висококваліфікованим працівником з більш вузьким, але глибшим та якіснішим професійним рівнем [20]; 4) проходження курсів психолого-педагогічної підготовки; 5) проходження практики у відповідних органах державної влади, профільних підприємствах та установах; 6) налагодження і підтримання контактів із фахівцями - теоретиками і практиками, які працюють у сфері, що стосується навчальної дисципліни.
Список літератури:
1. Указ Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" №347/2002 від 17 квітня 2002 року.
2. Севастюк М. Педагогічне прогнозування як складова готовності вчителя до інноваційноїдіяльності// Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - Вип. 6. - С.150-156.
3. Носков В.І. Психологічні засади підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в умовах вищої школи//Наукові записки. - К., 2005. - Вип.26. - Т.3. - С.232-235.
4. Гавриш І.В. Теоретичні основи забезпечення готовності майбутніх освітян до інноваційної професійної діяльності// Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. - Харків, 2001. - Вип.16. - С.58-71.
5. Соснюк О.П. Формування педагогічної готовності особистості до інноваційної діяльності: Автореф. дис…канд. психол. наук: 19.00.01./ Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2006. - 20 с.
6. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року № 40-IV.
7. Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" №51/95-ВР від 10 лютого 1995 року.
8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів" №1474 від 17 вересня 2003 року.
9. Наказ Міністерства освіти і науки України "Щодо затвердження форми заяви про розгляд інноваційного проекту та форми інноваційного проекту" №1032 від 23 листопада 2007 року.
10. Закон України "Про авторське право і суміжні права" №3792-ХІІ від 23 грудня 1993 року.
11. Господарський кодекс України №436-VI від 16 січня 2003 року.
12. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" №433-ІV від 16 січня 2003 року.
13. Инновационные технологии в гумманитарном вузе/ Научн. ред. В.И. Носков. - Донецк: ООО "Лебедь", 2002. - 288с.
14. Бакланова М.Л. Полікультурний аспект інноваційний методів навчання при підготовці спеціалістів комп'ютерних наук// Вісник Черкаського державного університету. - Черкаси, 2005. - Вип. 75: Сер.: Педагогічні науки. - С.8-13.
15. Когут О. Сучасні технології в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників//Наукові записки. - Тернопіль,2006. - №6. - С.23-26.
16. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" №3687-ХІІ від 15 грудня 1993 року.
17. Наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Порядку реєстрації завершених технологій" №696 від 11 грудня 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. mon.gov.ua/main.php?query=science/innovation/topic/gl
18. Даниленко Л.і., Довбищенко В.І. Експертиза інноваційних освітніх проектів та технологія їх здійснення //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. - К, 2001. - Вип.4. - С.12-17.
19. Гевал П.А. Навчально-виховний комплекс як інноваційна система// Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. - К, 2001. - Вип.4. - С145-150.
20. Чепіль Л.К. Загальні засади інноваційного підвищення якості професійного навчання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. prof.kiev.ua/mnb13.doc
Loading...

 
 

Цікаве