WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у контексті проектування програмно-педагогічних засобів - Реферат

Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у контексті проектування програмно-педагогічних засобів - Реферат


Реферат на тему:
Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у контексті проектування програмно-педагогічних засобів
В умовах швидких соціально-економічних змін в Україні якісна освіта стає головним чинником становлення будь-якої особистості. Постійним є зростання попиту на всі види освітніх послуг, особливого значення набуває реалізація проблеми рівного доступу до якісної освіти.
Серед багатьох факторів, що впливають на позитивне вирішення зазначеного питання, одним з головних є навчання за дистанційною формою. Проте масовість запровадження такої форми навіть у вищій школі не передбачає її якість. Створивши організаційні структури дистанційного навчання, заклади освіти не повною мірою, або й зовсім не забезпечують навчальні курси відповідним змістом. А тому, потребує першочергового вирішення питання дотримання дидактичних вимог до побудови навчальних курсів для такої форми освіти.
Багато у вирішенні окреслених завдань залежить від викладачів, учителів, методистів, які покликані забезпечити зміст навчального процесу за дистанційною формою. Саме тому увага повинна бути зосереджена як на змісті курсів, так і на підготовці вищевказаних категорій освітян до роботи в нових умовах. У даній статті розглядаються питання методики проектування програмно-педагогічних засобів, визначення змісту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та наявний досвід її організації в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК).
Навчальне середовище Інтернет-простору, зміст якого на даний час ще не повною мірою відповідає поняттю "навчальне", насичене великою кількістю різноманітних інформаційно-навчальних матеріалів. Спроба систематизації цих матеріалів привела до того, що в теорії дидактики відбулося сплутування щодо типізації програмно-педагогічних засобів, формування вимог та методичних підходів до їх проектування.
У зв'язку з цим, об'єкт розгляду даної статті носить комплексний характер - це комп'ютерно-орієнтовані педагогічні засоби та система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Предметом є дидактичне проектування програмно-педагогічних засобів та програма підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання окресленої проблеми.
З точки зору більшості авторів, основними комп'ютерно орієнтованими програмно-педагогічними засобами дистанційного навчання є електронний підручник та електронний навчально-методичний комплекс. Саме ці засоби є головними носіями змісту навчального предмета, представленого таким чином, що дозволяє самостійно або за допомогою викладача оволодіти цим предметом [1-6, 13-15].
Розглянемо динаміку поступового формування деяких підходів провідних науковців до побудови підручника у контексті аналогій з метою проектування електронного підручника.
Так, І.Я. Лернер вважає підручник узагальненою моделлю навчального процесу, робить наголос на детермінованому його характері за відношенням до цього процесу, виділяє ознаки його сценарію [9]. Ця думка є дуже важливою у зв'язку із введенням у дидактику поняття "дидактичний сценарій" електронного підручника.
В.П. Безпалько розглядає підручник як складну, комплексну модель людського досвіду, в якій відображається певний педагогічний досвід, тобто, на його думку, підручник - це, деякою мірою, модель певної педагогічної системи [5]. Цей висновок є суттєвим з точки зору введення в дидактику поняття "дидактична модель" електронного підручника.
Останні роки досить широко розповсюдженою є ідея антропоцентричної школи, в якій, насамперед, провідне значення мають інтереси того, хто навчається. М.А. Хохлова, розглядаючи психологічні аспекти роботи з підручником, пропонує змінити його статус і перетворити його в інтелектуальний самовчитель [16]. Ця позиція є важливою у контексті забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до формування змісту електронного підручника.
Ж. Піаже стверджує, що для того, хто вчиться, логіка підручника - це "мораль-думки". Ця думка підводить до того, що електронний підручник повинен будуватися на принципах і методах логіки мислення яка, в свою чергу, закладається у структуру підручника. Взявши за основу підхід Ж. Піаже, Д.Ш.Матрос стверджує, що структурний підхід до представлення змісту навчального матеріалу в електронному підручнику є основою розвитку загальнонавчальних інтелектуальних вмінь того, хто навчається [12]. Це має суттєве значення для структурування електронного підручника, а саме:
- представлення знань з їх найближчими взаємозв'язками з іншими, раніше засвоєними знаннями;
- викладення змісту як системи взаємопов'язаних між собою елементів;
- розкриття змісту електронного підручника на основі міжпредметних зв'язків.
М.Р.Меламуд, розглядаючи методичні основи побудови комп'ютерно орієнтованого підручника, вказує на умову надання можливості тому, хто навчається, різних варіантів вивчення змісту [13].
Зважаючи на необхідність забезпечення орієнтації електронного підручника на особисті потреби і здібності того, хто навчається, цей підхід є особливо важливим на етапі проектування його змісту та реалізації відповідних принципів дидактики.
А.Кривошеєв, розглядаючи питання формування електронного підручника, зосереджує увагу на тому, що елементи електронного підручника повинні відповідати вимогам, які висуваються до програмованого підручника [10]. Зазначене підводить до висновку, що електронний підручник повинен мати таку будову, яка б забезпечувала неперервний та поетапний режим навчання. Обов'язковим для нього є організація зворотного зв'язку, а кожний навчальний фрагмент повинен закінчуватися тестами, завданнями чи вправами.
Практично всі автори, розглядаючи питання проектування електронних підручників, відзначають необхідність інтерактивного режиму роботи з ним. Одним з найефективніших елементів електронного підручника С.А. Христочевский вважає можливість організації "живих" лекцій у поєднанні з наочністю, додатковою відео- і аудіо інформацією, анімаційним та голосовим супроводом [17].
Тобто, увага акцентується на доцільності використання всіх можливостей мультимедійних засобів у межах електронного підручника з метою не лише надання текстової та графічної інформації, а й забезпечення можливості розказувати, демонструвати, моделювати, надавати миттєву допомогу у вигляді ілюстрацій і т. ін.
Узагальнюючи проаналізовані підходи, можна погодитися з думкою Т.А.Гаврилової, яка вважає, що найбільш перспективним підходом у проектуванні електронних підручників є їх об'єктно-структурна будова з властивостями системності, абстрагованості, ієрархічності, типізації, модульності, наочності і простоти [6].
Таким чином, проведений аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких розглядається питання дидактичного проектування електронного підручника, дозволив виявити, що досить розповсюдженою є позиція віднесення практично всіх комп'ютерно орієнтованихпрограмно-педагогічних засобів дистанційного навчання до класу електронного підручника.
Водночас характер роботи того, хто навчається, використовуючи комп'ютерно орієнтовані дидактичні матеріали, дає можливість звести всю множину програмно-педагогічних засобів до двох інформаційно-навчальних моделей - це електронний підручник (ЕП) і електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК).
ЕП розкриває зміст навчального предмета, він призначений для формування знань певної науково-теоретичної дисципліни, забезпечує неперервний поетапний режим навчання. Кожен навчальний фрагмент у ньому повинен закінчуватися тестами, творчими завданнями чи вправами. Обов'язковою є наявність серії гіперпосилань, що є головною відмінністю ЕП від підручника традиційного, а також - зворотній зв'язок.
ЕП можуть бути:
- адаптивними, тобто орієнтованими на індивідуальні запити і здібності того, хто навчається;
- інтегрованими, тобто охоплювати зміст декількох споріднених навчальних предметів одного науково-теоретичного циклу;
- змішаними, тобто
Loading...

 
 

Цікаве