WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону - Реферат

Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону - Реферат


Реферат на тему:
Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону
Освітня система визначається як відкрита, певною мірою самоорганізуюча, здатна до самопізнання та змін структура. Вона, за висловленням Б.Гершунського "дихає" тими змінами, які безперервно відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищах [3]. Тому інновації в освіті - це необхідна умова розвитку освітньої системи відповідно до постійно змінюваних потреб суспільства. Інноваційні процеси сприяють, насамперед, збереженню цінностей, і водночас несуть у собі відмову від усього застарілого, тим самим закладаючи основи соціальних змін.
Моделювання нових освітніх ситуацій, напрацювання ефективних технологій навчання й виховання, створення нових форм організації навчально-виховного процесу, оптимальних структур, систем і механізмів управління - далеко не повний перелік видів інноваційної діяльності, впроваджуваної педагогами сучасних шкіл.
Разом з тим, в освітній інноваційній практиці трапляються ситуації, коли результати нововведень є далеко неоднозначними, а подекуди - зовсім не відповідають прогнозованим.
Протиріччя між розширенням масштабів інноваційної діяльності в освітніх системах та наявною практикою стихійно-емпіричного пошуку з метою збільшення кількісних показників інноваційних процесів; між виваженою, спроектованою діяльністю, спрямованою на розвиток освітньої системи та впровадженням різнопланових нововведень, механічним перенесенням авторських концепцій і методик з однієї педагогічної системи в іншу актуалізують проблему управління інноваційною діяльністю, доводять важливість своєчасного контролю й оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.
Для продуктивного розв'язання означеного кола протиріч звертаємося до досліджень учених, у яких представлено теоретичні основи управління інноваційними процесами (Х.Бернет, Дж.Бассет, Л.Ващенко, В.Гуров, Л.Даниленко, Г.Єльнікова, В.Лазарєв, П.Третьяков, М.Поташнік, Т.Шамова, Є.Шатохін та ін.). Вагомими для нашого дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені проблемам інноваційної діяльності. Зокрема, питання структури, особливостей інноваційної діяльності, специфіки підготовки педагогічних кадрів, представлені у дослідженнях К.Ангеловськи, В.Богданова, М.Кларіна, Н.Клокар, О.Козлової, К.Макагон, А.Пригожина, О.Саранова, В.Шукшунова, О.Хомеріки, Н.Юсуфбекової та ін.; технологію експертизи інноваційних проектів обґрунтовують Л.Буркова, Л.Даниленко, О.Новиков, Т.Новикова, В.Паламарчук, Л.Подимова, В.Сластьонін, О.Шушпанов та ін.
Актуальними для розкриття питання оцінювання ефективності інноваційної діяльності є дослідження з проблем використання педагогічного моніторингу (С.Братченко, В.Кальней, Є. Коротаєва, Н.Кульомін, А.Лобок, А.Майоров, А.Мірошниченко, С.Шишов та ін.) і кваліметричних методик оцінювання (Г.Азгальдов, Г. Єльнікова, Б. Литвак, К.Нейлор, В. Шамадрін, Е.Яковлєв та ін.).
Проведений аналіз науково-педагогічної літератури, ознайомлення з практикою розвитку інноваційної діяльності в регіональних освітніх системах дозволили зробити висновок про недостатню розробленість проблеми контролю та оцінювання інноваційної діяльності на прикладі окремого регіону. Отже, метою нашого дослідження є осмислення проблеми контролю й оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, представлення досвіду експертної діяльності та визначення орієнтирів подальшої реалізації проблеми на практиці.
Розгляд проблеми розпочнемо з обґрунтування важливості управління інноваційною діяльністю, яке залежить від цілеспрямованих дій щодо проектування інновацій, організації роботи, мотивації та стимулювання учасників інноваційного процесу, визначення ефективності та забезпечення популяризації кращих ідей. Окремі підходи до управління розвитком освітньої інноваційної діяльності в регіоні знайшли відображення у попередній публікації автора [6].
На думку Н.Клокар, володіння інформацією про нововведення, створення умов для впровадження нового, мотивація педагогів до діяльності в нових умовах, планування інновацій та організаційна підтримка - це зміст мотиваційної, інформаційно-аналітичної, планово-прогностичної та організаційно-виконавської функцій управління. Разом з тим науковець наголошує на важливості контрольно-діагностичної функції як обов'язкової складової всієї системи управління, що дає змогу виявити існуючі проблеми та причини їх виникнення [7]. Про винятковість функції контролю в управлінні інноваційними процесами зауважують П.Третьяков і Т.Шамова: "Саме контроль як технологічна професійна послуга у різних її формах і методах (способах, засобах і впливах) забезпечує такий зворотний зв'язок та є найвагомішим джерелом інформації, який необхідний для успішного функціонування системи управління в цілому" [22, 77].
"Контроль за інноваційною діяльністю передбачає заходи щодо її стимулювання й забезпечення зворотної інформацією про відповідність ходу інноваційних процесів і їх результатів програмам, планам, критеріям," - вважає Л. Штикова[23].
М.Поташнік, один із авторів фундаментальних досліджень в галузі освітньої інноватики, зазначає, що "робота творчого педагога, як і всіх інших, має бути контрольована, але при цьому керівникам шкіл та інспекторам слід бути особливо коректними: контроль має бути компетентним, інакше він є загрозою для передового педагога, і ні в якому разі на повинен сковувати ініціативу"[19, 69.]. Подібні міркування має О.Козирєв, який вважає, що варто розмежовувати поняття "контроль" та "інспектування"[8]: контроль дорівнює допомозі, а інспектування - перевірці; тому контролювати можна діяльність, а інспектувати - її результат.
Тісно пов'язаним з дефініцією "контроль" є поняття "оцінювання", зміст якого, на нашу думку, дуже ілюстративно розкрито у працях зарубіжних учених [1; 4]. Зокрема, Керол Г. Вайс формулює таке визначення: "Оцінюванням називається систематична оцінка операцій та/або результатів програми чи політики у порівнянні з комплексом явних та неявних стандартів з метою вдосконалення програми чи політики" [1, 25]. Британський учений Дейвід Гопкінз стверджує, що оцінювання є методом контролю за розвитком закладу освіти і водночас засобом втілення освітньої ідеї у практику [4].
Дейвід Гопкінз спільно з Пітером Голлі встановили три підходи до оцінювання і поліпшення роботи закладу освіти. Взявши за основу дану ідею, пропонуємо власну модель, що презентує взаємозв'язок між поняттями "оцінювання" та "інноваційна діяльність":
1. Оцінювання інноваційної діяльності передбачає вимірювання досягнутих цілей. Тобто оцінюється продукт як результат інноваційного процесу. Таке оцінювання відбувається на завершальному етапі впровадження культурно-освітньої ініціативи у практику закладу освіти.
2. Оцінювання для інноваційної діяльності можна трактувати як проміжне оцінювання, яке проводиться з метою вчасної корекції дій.
3. Оцінювання як інноваційнадіяльність відображає суб'єктивну сторону процесу - діяльність експерта - людини, яка оцінює.
Пропоновані підходи створюють методологічне підґрунтя для оцінювальної діяльності інноваційних процесів, дають можливість конкретизувати мету оцінювання, що є дуже важливим для його результативності. Головною відмінністю цих підходів є те, що різні цілі оцінювання потребують різних методик, відповідно - різного інструментарію, і мають різні наслідки.
Аналіз зазначених підходів розпочнемо з трактування поняття "оцінювання інноваційної діяльності" .
"Для того, щоб оцінити якість інноваційної діяльності конкретних шкіл, необхідно визначити відповідні показники
Loading...

 
 

Цікаве