WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні чинники формування творчої особистості та розвитку її творчих здібностей у процесі навчання - Реферат

Основні чинники формування творчої особистості та розвитку її творчих здібностей у процесі навчання - Реферат


Реферат на тему:
Основні чинники формування творчої особистості та розвитку її творчих здібностей у процесі навчання
Сучасний стан суспільного розвитку, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростання потреби суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, творчих можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Саме така особистість є найбільшою цінністю в усіх країнах, а для незалежної України, яка впевнено робить перші кроки на шляху розбудови високорозвиненої правової демократичної держави, проблема розвитку творчих здібностей, активізації творчої діяльності її громадян набуває пріоритетного значення.
Вирішення цього важливого завдання покладено насамперед на систему освіти, що потребує принципово нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя юного покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою їх ефективнішого впливу на розвиток особистості учнів.
Час вимагає відходу від безликих трафаретних уроків передачі готових знань. А відтак і від приглушення інтересу учнів до самостійного пошуку, і від формування конформістських особистостей, які мислять стереотипно, сіро, нецікаво. Натомість ми маємо усвідомлювати, що педагогічний процес складається із низки неповторних ситуацій, які потребують експромтного рішення, із ефективних педагогічних імпровізацій, що зумовлюють розвиток творчих здібностей учнів, активізують їхню пізнавальну пошукову діяльність.
Аналіз науково-теоретичних джерел засвідчує, що означені проблеми справді є нагальними у системі професійно-технічної освіти, проте вони ще не знайшли належного відображення у психолого-педагогічних та методичних дослідженнях. Отже, на часі визначення умов і чинників, способів і засобів, які б сприяли розв'язанню зазначених завдань, що і визначає актуальність та мету нашого дослідження.
Необхідність вирішення цих завдань потребує з'ясування таких питань:
- Що таке особистість і творчість?
- Які риси притаманні творчій особистості?
- Які умови і чинники забезпечують її розвиток?
Відповісти на них можна, розглядаючи проблему розвитку творчих здібностей учнів у широкому контексті особистості і творчості взагалі.
Особистість у суспільних науках визначається як людина - учасник історико-еволюційного процесу, - яка є носієм соціальних ролей і має здатність самостійно обирати життєвий шлях, в ході якого нею здійснюються перетворення природи, суспільства і самої себе. Разом з тим, особистість розглядається як особлива якість людини, набута нею в умовах суспільних відносин у процесі спільної діяльності та спілкування. У гуманістичній філософії та психології особистість розглядається як цінність, заради якої власне і здійснюється розвиток суспільства.
Розвиток особистості відбувається в діяльності, яка керується системою мотивів. Загалом розвиток особистості може бути представлений як процес і результат входження людини до нового соціального середовища та інтеграції у ньому. Е. Еріксон вважає, що розвиток особистості визначається потребою людини в психосоціальній ідентичності з іншими. Серед характерних рис зрілої особистості вчений називає індивідуальність, самостійність, творчість, сміливість відрізнятися від інших.
Коли індивід входить до відносно стабільної соціальної спільноти, він за сприятливих умов проходить три стадії становлення особистості:
- адаптації, яка передбачає засвоєння наявних цінностей і норм та оволодіння відповідними засобами і формами діяльності, що зумовлює подібність індивіда іншим членам спільноти;
- індивідуалізації, що породжується гостротою суперечностей між "бути таким, як усі" і намаганням індивіда до персоніфікації, персоналізації;
- інтеграції - цей етап визначається протиріччям між намаганням індивіда бути ідеально представленим своїми ознаками і відмінностями у спільноті та потребою сприйняти, схвалити і культивувати лише ті його особливості, які допомагають розвитку спільноти, а отже - і розвиткові самого індивіда як особистості.
Парадоксальність феномена особистості полягає у тому, що носієм особистісного начала є індивід, а сутність особистості формується у соціально життєвому просторі як соціально культурному середовищі взаємодії індивіда з навколишнім світом.
Особистість - це живе діяння, вчинки, світ переживань, потрясінь, пошуків, відшукання парадоксів і протиріч у соціумі, набуття досвіду їхнього вирішення та пояснення їхніх причин.
Особистість не може створити себе, як неможливо створити її "з нічого". Вона завжди формується і розвивається на основі засвоєння і привласнення досягнень загальнолюдської і національної культури, осягнення загальнолюдського і національного досвіду життєдіяльності у соціумі.
Нові підходи до поняття "особистість" можна знайти у роботах Е.Фромма. Зокрема, він зазначає, що в умовах "ринкової демократії" "виросла" і сформувалась "ринкова особистість", яка поводить себе подібно товару. Людина-товар пропонує себе, свою молодість, красу, принадність, сексуальність в обмін на соціальні і суспільні привілеї. Попит залежить від коньюктурних коливань на певний тип особистості за зовнішніми ознаками і характером поведінки. Тому "ринковий" тип особистості здатен перебудовуватися і пристосовуватися. Проте, хоча "ринкова особистість" гнучка, адаптивна, комунікабельна, здатна проявляти себе і переконувати інших у тому, що саме вона - найкраща з усіх претендентів на якусь посаду, в ній постійно живе невпевненість у собі і розуміння того, що насправді відбувається з нею та її оточенням. [10. 63-101].
"Ринковій особистості" дослідник С. І. Подмазін протиставляє особистість "долженствующую", яка ні в якому випадку не є особистістю, якій "всі винні" або ж вона "винна всім". "Долженствующая" особистість, на думку С. І. Подмазіна ,- це особистість, яка здійснює вчинки, що відповідають природі речей: це особистість, яка творить Добро" [7, 20-48].
Г. М. Коджаспарова і А. Ю. Коджаспаров у педагогічному словнику виокремлюють особливий тип "особистість самоактуалізуюча" [3]. Для неї характерними є прагнення до найбільш повного виявлення і розвитку своїх потенційних можливостей і здібностей. Такі особистості, здатні до творчості, повноцінного спілкування, істинного самоствердження, і є найціннішими як майбутні фахівці. І саме на формування таких творчих особистостей мають бути спрямовані зусилля педагогів та наставників. Особистість, якій притаманні творче мислення, оригінальні нестандартні рішення поставлених завдань, креативне мислення, багата уява і фантазія, завжди буде високопрофесійним спеціалістом, здатним до творчості у будь-якій галузі професійної діяльності.
У спеціальній науковій літературі творчість найчастіше визначається як процес діяльності, наслідком якого є створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, які мають суспільну та особистісну значущість. Водночас творчість - це здатність людини створюватиз наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об'єктивного світу нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні та особистісні потреби. Суспільство загалом і кожен член його зокрема є суб'єктом творчої діяльності. На думку академіка В.Вернадського, саме завдяки своїй продуктивній праці та творчій думці людство здійснило перехід від біосфери до ноосфери ( "ноос" - з грецької - розум). Упродовж усієї історії свого існування людина впливала на навколишній світ, формувала нове середовище, в якому розвивалася цивілізація та й сама природа.
Тваринний світ веде пристосовницький спосіб життя. Для цього йому достатньо задовольнити свої потреби в їжі, сні, продовженні виду. Людині ж притаманний перетворювальний спосіб життя. Творити, змінювати навколишній світ - її родова ознака. Робити це можливо лише за законами пропорції, симетрії, гармонії, за законами краси, творчості.
Наявність творчих здібностей, естетичної потреби - найсуттєвіші риси людини. Це те, що робить її Людиною Розумною, виділяє із тваринного світу. Потяг до краси, до творчості
Loading...

 
 

Цікаве