WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів за допомогою мережевого учбово-методичного комплексу - Реферат

Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів за допомогою мережевого учбово-методичного комплексу - Реферат

діяльності студентів визначено розвиток навички ефективного використання сучасної комп'ютерної техніки в економічних, фінансових розрахунках і управлінні. При цьому додатковим елементом мотивації в цільовому компоненті курсу "Інформатика" є приклади того, як одержані під час вивчення курсу навички використовуються вже в майбутньому навчальному році у процесі вивчення профільних для економістів дисциплін "Статистика", "Автоматизоване місце бухгалтера і аудитора", "Системи обробки економічної інформації".
Завдання цього блоку дібрано таким чином, щоб продемонструвати практичну значущiсть поданого теоретичного матерiалу, надати можливiсть застосувати отриманi знання на практицi, сприяти формуванню педагогiчних умiнь та навичок, необхiдних будь-якому спецiалiсту.
Умови виконання завдання сформульовані із залученням графічних зображень. Це робить інструкцію максимально чіткою й однозначною. Задачі стають простими і зрозумілими, вони швидко усвідомлюються.
Практичні заняття розподілені за двома рівнями складності: основні і підвищеної складності, що передбачає диференційований підхід до тих, хто навчається.
Все зазначене дозволило виявити і згрупувати студентів за наступними критеріях: рівень підготовки в області інформатики та інформаційних технологіях, умінь працювати за комп'ютером (високий, середній, низький); за психологічною спрямованістю (наявність інтересу, труднощів у вивченні предмета, рис вдачі).
Усі завдання і вправи розроблено з урахуванням того, що надмірна алгоритмізация процесу засвоєння знань перешкоджає формуванню продуктивної пізнавальної діяльності [4]:
- вправи і завдання з алгоритмом виконання всіх дій і операцій;
- вправи і завдання, які виконуються практично без опори на опис (додаткові ускладнені завдання, ступінь подробиці опису виконання яких поступово зменшується);
- завдання дослідницького характеру з тієї ж тематики, що вимагають глибших знань, стійких умінь і навичок роботи з комп'ютером і з даним програмним забезпеченням.
Послідовність засвоєння навчального змісту в аудиторній ситуації визначається викладачем разом зі студентом, для якого обирається той спосіб, що найкраще підходить його індивідуальним особливостям, рівню підготовки і можливостям. Саме такий спосіб представлення матеріалу (за рівнем складності) дає можливість студенту виявити себе як дослідника, творчо вчитися і з пасивного об'єкта процесу навчання перетворитися в активного учасника. Подібна диференціація навчання дозволяє кожному учневі самореалізуватися, самоздійснитися та адаптуватися; створюються умови для творчості, врахування суб'єктивного досвіду кожного учня.
Проблемнi ситуацiї мiстять у собi такi пiзнавальнi суперечностi, якi неможливо розв'язати за допомогою знань i досвіду роботи, вже засвоєного студентом. У таких умовах процес здобуття нових знань має дослiдницький характер, здійснюється активне пiзнання нового.
Алгоритм роботи розраховано як поетапний процесу навчання. Проте активізація діяльності студента може забезпечуватися можливістю самостійного управління ситуацією під час проведення практичних занять, вибору режиму навчальної діяльності; варіативності дій у разі ухвалення самостійного рішення, обумовленого учбовою задачею; створенням позитивних стимулів, що спонукають до навчання та підвищують його мотивацію.
Своєрідну психологічну підтримку в цьому подають студенту екранні форми, які відображають результати роботи і є підтвердженням правильності дій того, хто навчається.
У випадку потреби нагадування раніше засвоєної інформації, необхідної для поточного уроку, вона доступна студентам.
Результати практичних робіт студенти відсилають на перевірку в мережеву папку SCOOL.
3. Комунікативний блок (Б3). У ньому вирішуються завдання педагогічного спілкування за допомогою зворотнього зв'язку. У випадку, якщо у студента в ході навчання виникають запитання, відповіді на них він може спробувати знайти в електронному помічнику. Авторами програми збираються і систематизуються питання, що часто виникають у студентів. Запитання стосуються не лише теоретичної частини курсу, але і рішення задач. У цьому фреймі дано вичерпні відповіді на найбільш типові запитання.
4. Контролювальний блок (Б4). Етап осмислення, закрiплення та самоконтролю знань у МУМК реалiзується у "Контролювальному блоці", де використанi iдеї програмованого навчання. З кожної теми навчального курсу студентам по черзi пред'являються 35-50 запитань з вибором варiантів вiдповiдi.
У тестах задається серія випадково вибраних багатозначних запитань. Час, що витрачається на відповідь або число спроб, а також правильність відповідей контролюються і фіксуються програмою. Запитання, що ставляться, мають одну або декілька правильних відповідей.
Практика використання "Контрольного блоку" пiдтвердила, що студенти здебiльшого не вгадують вiдповiдь, а аналiзують, порiвнюють запропонованi варiанти в пошуках адекватної вiдповiдi.
Тестуюча програма повiдомляє про правильну чи неправильну відповідь на поставлене запитання, що стимулює подальшу пошукову дiяльнiсть. Результати тестування заносяться до бази даних (відомості результатів рейтингового контролю).
З метою ліквідації стану дискомфорту під час тестування студенти наперед мають нагоду ознайомитись із запитаннями тесту і попрацювати в режимі проби з банком тестових завдань.
Контролювальний блок дає учням можливість провести рефлексію своєї навчально-пізнавальної діяльності, що підвищує рівень їх самостійності і відповідальності.
Постійно створювані умови для самооцінки досягнень, виявлених помилок сприяють поступовому формуванню достатньо потужних мотивів до вивчення дисципліни, формують упевненість у своїх силах і почуття незалежності від сторонньої надмірної опіки і критики.
Отже, можемо зробити висновки, що із застосуванням МУМК з'являється можливість інтегрального представлення змісту наочного середовища, яке створюється за допомогою комп'ютера і в якому органічно з'єднуються конкретні теоретичні дані та програмні інструменти для проведення досліджень. Завдяки такому інтегральному наочному середовищу виникають найефективніші умови для формування узагальнених способів дії студентів, що обумовлюють у них активізацію самостійної пізнавальної діяльності під час вивчення основ обчислювальної техніки.
Список літератури:
1. Сычев И.А., Трубников В.Б. Использование творческих проектов в преподавании курса информатики. - http://www.informika.ru/text/magaz/pedagog/pedagog_9/stat23.html
2. Маньковский И.В. Организация познавательной деятельности субъекта с помощью информационно-инструментального комплекса // Пути становления субъекта в информационном обществе: Материалы Всероссийской научной Internet-конференции (22-26 марта 2004 года). -Ставрополь: Изд-во СГУ, 2004. - С.189-193.
3. http://www.ido.edu.ru/psychology/pedagogical_psychology/8.html.
4. Пак Н.И., Филиппов В.В. О технологии создания компьютерных тестов // Информатика и образование. - 1997. - №5. - С.19-24.
Loading...

 
 

Цікаве