WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційний механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні - Реферат

Організаційний механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні - Реферат


Реферат на тему:
Організаційний механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні
Кінець ХХ - початок ХХІ століття - час історичних підсумків і народження нових ідей. На зламі століть відбувається осмислення минулого знання, досвіду та формування нового розуміння сенсу життя, створення якісно нової моделі суспільства. Це період активного розвитку та оновлення соціально-економічної, суспільно-політичної сфер життя, вироблення і впровадження нових технологій. Інноваційність - ознака сучасного суспільства, об'єктивна реальність, яку потрібно усвідомити та прийняти.
Закономірним є факт прийняття на рівні держави Законів "Про інноваційну діяльність" [1] та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" [2], які орієнтують суспільство на інноваційний розвиток і визначають механізм реалізації інноваційної діяльності.
У нормативно-правових актах чітко визначено мету державної інноваційної політики: створення економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, відродження духовного та інтелектуального потенціалу нації. Формування інноваційної культури населення розглядається як стратегічний пріоритетний напрям інноваційної діяльності та державної інноваційної політики в Україні [2]. Безперечно, визначальне значення в цьому має освіта як процес і результат засвоєння знань, розвитку, формування життєвих компетенцій.
Ключова роль у системі освіти належить учителю. Саме за допомогою діяльності педагогічних працівників реалізується державна політика. Сьогодні в умовах суспільних трансформацій значно змінюються і погляди на вчителя як носія культурно-історичної спадщини, загальнолюдських і національних цінностей. Педагог сьогодні перестає бути для учнів єдиним джерелом знань, тому сучасний учитель має постійно здобувати й узагальнювати нові знання з різноманітних джерел і володіти технологіями їх передачі у такій послідовності (або в такий спосіб), щоб в учнів формувалися вміння відшуковувати інформацію, виробляти (продукувати) нові знання, співставляти, систематизувати, використовувати їх у житті. У такого вчителя сформована інноваційна культура, а отже - він здатен сформувати її у своїх вихованців.
Логічним є висновок про те, що впровадження інновацій в освіту є і необхідністю, і вимогою, і завданням, і об'єктивною реальністю.
Проте аналіз інноваційної діяльності закладів освіти як відкритих соціально-педагогічних систем дозволяє виявити протиріччя між:
формуванням якісно нової моделі суспільства з новою філософією життя, потребою держави в освічених спеціалістах з високим рівнем культури, мобільності, творчості, адаптивності до соціально-економічних змін і недостатнім рівнем усвідомлення функцій інновацій в освіті;
необхідністю впроваджувати нові знання та використовувати сучасні способи передачі інформації, застосовувати інноваційні освітні технології й низьким рівнем як психолого-педагогічної підготовленості вчителів, так і недостатніми економічними можливостями впровадження інновацій;
широким поширенням інновацій у всіх галузях господарства та недостатньою розробленістю організаційного механізму їх поширення в освітній діяльності.
Таку низку протиріч можна продовжувати. Особливо, якщо розглядати регіональні освітні системи, які, окрім загальних, мають свої особливості функціонування.
Семантичний аналіз понять "інновація", "освіта", "простір", "інноваційна діяльність" дозволяє нам розглядати поняття "регіональний освітній простір" у двох площинах: як середовище, територію, в межах якої діють узгоджені єдині правила інноваційної діяльності, та як цілісну систему, результатом функціонування якої є новітні ідеї та оригінальні технології.
Складовими такої системи, на нашу думку, можуть бути:
1) інноваційна інфраструктура - сукупність закладів, організацій, установ, об'єднань, що займаються інноваційною діяльністю та надають послуги в її проведенні. До регіональної інноваційної освітньої інфраструктури відносимо заклади освіти та науково-методичні установи, бібліотеки, інформаційні центри, організації, які у межах певної території мають спроможність надати допомогу закладу освіти в реалізації інноваційних проектів;
2) інноваційний потенціал - сукупність науково-методичних, матеріально-технічних, кадрових можливостей закладів, організацій та установ. До регіонального інноваційного потенціалу зараховуємо внутрішні та зовнішні можливості певної території.
До внутрішніх належать такі можливості закладу освіти:
науково-методичні - наявність у закладі освіти бібліотечного фонду, інформаційно-ресурсного банку даних про передовий педагогічний досвід школи, району (міста), області, України, досягнення науки і техніки, нормативно-правову базу функціонування освітньої системи та інноваційної діяльності й ін.;
матеріально-технічні - функціональна спроможність приміщень і території закладу освіти (наявність ігрового та спортивного майданчиків, дослідних ділянок, спортивного залу, музею, приміщень для проведення додаткової роботи з учнями, вчителями тощо); технічне оснащення закладу освіти (наявність організаційної техніки, комп'ютерної бази, підключення до мережі Інтернет, телефону, електронної пошти, аудіо-, відеоапаратури тощо);
кадрові - наявність працівників відповідно до штатного розпису закладу освіти (забезпеченість школи педагогічними працівниками, посадами психолога, соціального педагога, організатора дитячого колективу, лікаря тощо)
До зовнішніх - науково-методичні, матеріально-технічні, кадрові можливості району (міста), області та їх спрямованість на реалізацію інноваційних проектів кожного закладу освіти;
3) інноваційна культура - складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої загальнокультурної, соціальної, психолого-педагогічної підготовленості вчителів до інноваційної діяльності. Інноваційну культуру вчителя розглядаємо як сформованість мотивації до впровадження інновацій регіонального й локального рівнів, володіння знаннями про сучасні наукові досягнення, поінформованість про дослідно-експериментальну роботу та інноваційну діяльність закладів освіти України, області, району (міста), вміння проводити психолого-педагогічні дослідження;
4) моніторинг інноваційної діяльності - систематичний збір, обробка, аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів. Моніторинг інноваційної діяльності розуміємо як наявність на рівні регіону технологій проведення експертизи інноваційних проектів та результатів їх реалізації.
Лише у своїй єдності описані компоненти створюють цілісну систему, чітке функціонування якої здатне породжувати (продукувати) нову якість у вигляді нових ідей та досвіду.
Головним завданням організаторів інноваційної діяльності на рівні регіону є створення таких умов, за яких названі компоненти існували б не окремо один від одного, а функціонували в межах єдиної цілісності. Тобто мова йде простворення організаційного механізму, який розглядаємо як системоутворювальну діяльність, спрямовану на збільшення кількості об'єктів інноваційної діяльності у регіоні та зростання якості інноваційних продуктів.
Розроблений нами організаційний механізм формування інноваційної освітнього простору в регіоні складається з
Loading...

 
 

Цікаве