WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті - Реферат

Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті - Реферат

ставлення до себе;
- забезпечення цілісного психолого-дидактичного проектування навчального процесу в умовах рівневої і профільної диференціації навчання.
Теоретичні засади сучасної освітньої інноваційної діяльності спираються лише частково на методологію XX століття, а новітні - на сучасну філософію освіти. Це дає можливість науковцям розпочати розробку сучасної галузі педагогіки - педагогічної інноватики - науки про систему оновлених взаємовідносин між учасниками педагогічного процесу, об'єктом дослідження якої є інноваційні процеси, предметом дослідження - педагогічні інновації, під якими ми розуміємо не лише кінцевий продукт застосування новизни у навчально-виховному й управлінському процесах з метою зміни (якісного покращання) суб'єкта та об'єктів управління й отримання економічного‚ соціального‚ науково-технічного‚ екологічного та іншого ефекту, а й процедурою їхнього постійного оновлення.
Аналіз загальних тенденцій оновлення педагогічної системи дозволив дійти висновку, що інтенсивний розвиток педагогічної інноватики, як феномена сучасної педагогіки відчутно вплинув на погляди і природу педагогічного процесу та управління ним.
Ураховуючи особливості інноваційної політики високо розвинених країн світу, їх розуміння теорії інноватики, в Україні на початку 90-х років ХХ століття взято курс на розвиток інновацій, який знайшов своє відображення в ряді законодавчих і нормативно-правових документів, таких як: Концепції державної інноваційної політики України; законах України: "Про інноваційну діяльність", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності"; Указ Президента України "Про питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів", Постанові Верховної Ради України "Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України" та ін., а також - у галузі освіти - в законах України: "Про освіту", "Про загальну середню освіту"; Національній доктрині розвитку освіти, Концепції 12-річної загальноосвітньої школи.
Зокрема, у Національній доктрині розвиткуосвіти України визначено стратегію та пріоритетні напрями і способи створення життєздатної системи навчання і виховання, яка б забезпечувала умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувала покоління, здатні навчатися протягом життя, створювала й розвивала цінності громадянського суспільства.
Головною метою державної політики у сфері освіти під час реформування визначено стратегію розвитку, життєздатності системи безперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх рівнів, духовного самовдосконалення особистості, інтелектуального та культурного потенціалу нації.
Стратегічними завданнями реформування освіти в Україні визначено:
- відродження і розбудови національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян; формування освіченої, творчої особистості; забезпечення пріоритетного розвитку людини; відтворення й трансляцію культури й духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків;
- виведення освіти на рівень розвинених країн світу на основі докорінного реформування концептуальних, структурних, організаційних засад; подолання монопольного становлення держави в освітній сфері за допомогою створення на рівноправній основі недержавних закладів освіти; глибокої демократизації традиційних закладів освіти; формування багатоваріантної інвестиційної політики у галузі освіти.
У Концепції 12-річної загальноосвітньої школи зазначається, що слабким місцем нашої школи є відсутність у більшості її випускників належного рівня національної свідомості, достатньої життєвої компетентності, соціального розвитку, необхідної комп'ютерної грамотності, вміння опрацьовувати інформацію, володіння іноземними мовами. Недоліком загальноосвітньої підготовки залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій.
Справедливим є той факт, що "знаннєва" парадигма має все більше поступитися гуманістичній; освіта все більших акцентів має надати інформаційним та інтелектуально ємним технологіям.
Зазначені факти підтверджують необхідність переходу вітчизняної освіти на інноваційний шлях розвитку, що є більш прогресивним і конкурентоспроможним за умов створення сприятливого інвестиційного клімату, приведення якості освіти до рівня світових стандартів.
Список літератури:
1. Інноваційна стратегія українських реформ /Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П.- К.: Знання України, 2004. - 338с.
2. Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект: Наук. - метод. посібник /За ред. Л.Даниленко. - К.: Логос, 2001. - 185с.
3. Лутай С.Ф. Філософія сучасної освіти: Навчальний посібник - К.:ДАККО, 1996.- 256с.
4. Хакен Г. Синергетика. - М.: Мир, 1980. -404с.
5. Пирогов О.В. Моделирование в образовании. // Инновации в образовании. - 2004. - № 5. - С. 36 - 40.
6. Протасова Н.Г. Синергетичний підхід до управління інноваційними процесами у післядипломній освіті. //Педагогічні інновації : ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 2000. -С. 281-282.
7. Андрощук Г. Государственная инновационная политика //Бизнесинформ. - 1997. - №1. - С.37-40.
8. Делор Ж. Освіта - справжній скарб //Шлях освіти. - 1997.- № 3. - С.2-5.
9. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук. - метод. посібник: у 2-х ч. /Ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін. - К., 1997. - Ч.1. - 392 с.
10. Балл Г.О. Діалог культур та освіта: Зб. ст. - К.: Тов. "Знання" України, УБЕНТЗ та ін. , 1993. - 60 с.
11. Зязюн I.А., Сагач Г.М. Краса педагогiчної дiї: Навч.посiбник для вчителiв, аспiрантiв, студентiв середнiх та вищих навчальних закладiв.- К.: Українсько-фiнський iнститут менеджменту i бiзнесу, 1997. - С. 231.

 
 

Цікаве

Загрузка...