WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації - Реферат

Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації - Реферат

нові педагогічні технології, здійснює моніторинг основних показників розвитку галузі з метою визначення її перспектив.
Є.Соф'янц виокремлює значущі фактори, що визначають особливості процесу підвищення кваліфікації педагогічних і управлінських кадрів на сучасному етапі, а саме:
- пошук і реалізацію нової державної та регіональної освітньої політики, розроблення нового чинного законодавства;
- комплексне реформування загальної середньої і вищої освіти, перехід до багаторівневої освіти, становлення нових форм підготовки та підвищення кваліфікації;
- реформування предметної, галузевої освіти в підсистемах загальної середньої і вищої освіти [10].
"Післядипломна педагогічна освіта сьогодні вирішує важливу соціальну, економічну, культурну проблему: сприяє розвитку професійної культури, професіоналізму вчителя, завдяки чому він стає конкурентноспроможним упродовж усьогожиття, а його діяльність загалом здатна забезпечити якісну підготовку майбутніх спеціалістів для будь-якої галузі суспільного життя" [11, с.15].
Приєднуємося до думки (С.Батишев, І.Зязюн Є.Соф'янц та інші), що у комплексі соціально-педагогічних функцій післядипломної освіти (пізнавальна, розвивавальна, діагностична, відновлювальна, інноваційна та ін.) визначальними на сучасному етапі реформування системи освіти є компенсувальна, адаптивна, прогностична і випереджувальна.
Отже, педагогічна система як соціальна і спеціально організована формує освітній простір відповідно до певної моделі, яка визначає типи взаємозв'язків, очікувані результати, перспективи й механізм розвитку. Тому, вважає Н.І.Клокар, "нові вимоги, що ставить перед освітою суспільство, спонукають до пошуку таких форм роботи з педагогом, які забезпечували б безперервність процесу професійного зростання та освіти вчителя, а саме: розробку й запровадження багатовимірних моделей організації підвищення кваліфікації, що супроводжуються системою семінарів, тренінгів, інструктивно-методичних нарад, які є логічним продовженням змісту навчання педагогів під час курсового підвищення кваліфікації" [2, с.22].
Зважаючи на зазначене вище, основним завданням наукової роботи визначаємо створення багатовимірної моделі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації як цілісного педагогічного процесу, що базується на основі провідних вітчизняних та світових традицій педагогіки, сучасних педагогічних інновацій, а також є відкритим і здатним до саморозвитку утворенням.
Загалом моделювання педагогічних процесів та явищ розглядається як необхідний елемент пізнання та управління цими процесами. Воно дає можливість виразити загальний аспект пізнавального процесу, перевести його в теоретичну площину, краще зрозуміти структуру і механізм взаємодії досліджуваної системи. За визначенням Н.Островерхової, моделювання - це специфічний спосіб пізнання, за допомогою якого одна система (об'єкт дослідження) відтворюється в іншій (моделі) [6]. Модель є копією реального об'єкта (явища), що відтворює його найбільш суттєві характеристики і властивості, визначальні щодо результатів, а її вивчення дає адекватну інформацію про цей об'єкт.
Питання створення моделі передбачає урахування загальновизнаних наукових підходів до зазначеного процесу, насамперед, до порядку побудови моделі. Він, зазвичай, складається з таких етапів: постановки завдань, розроблення моделі, перевірки на достовірність, експериментального випробування моделі (застосування у реальному житті), модернізації моделі [6].
Побудова моделі передбачає також урахування її сутнісно-змістової та формально-кількісної складових, що в межах нашого дослідження означає:
- визначення основних компонентів у структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників;
- визначення наукових підходів і пріоритетних принципів щодо підготовки вчителя до профільного навчання старшокласників;
- визначення структурних і функціональних елементів (одиниць) підготовки вчителя до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації.
Відповідно до зазначеного вище визначення сутності і структури готовності вчителів до профільного навчання старшокласників стало предметом нашого дослідження на першому етапі.
Готовність вчителя до профільного навчання старшокласників трактуємо як складну, динамічну якість особистості педагога, яка характеризується певним рівнем сформованості і функціонуванням в єдності мотиваційно-вольового, когнітивно-методичного, операційно-технологічного, комунікативно-організаційного, оцінно-рефлексивного компонентів і визначає рівень підготовленості вчителя до здійснення профільного навчання.
У розробленні моделі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації враховували, що функціонування та розвиток сучасних освітніх систем, до складу яких входить і система підвищення кваліфікації, доцільно розглядати на основі сучасних підходів теорії цілісного педагогічного процесу, серед яких виокремлюємо системний, синергетичний, акмеологічний, андрогогічний, компетентнісний, діяльнісно-практичний, інтегративний, особистісно орієнтований, рефлексивно-творчий, рівнево-кваліфікаційний, диференційований, культуротворчий.
Освітній процес на всіх рівнях будується відповідно до певних закономірностей і принципів. Сучасна теорія і практика підвищення кваліфікації педагогічних працівників базується на системі методологічних, загальнопедагогічних, андрагогічних, дидактичних і психологічних принципів залежно від напрямів, мети і завдань. Ураховуючи наукові дослідження, виділяємо групу принципів психолого-педагогічної підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації як певну систему вихідних, основних вимог, установок до процесу навчання, що забезпечують його ефективність. Такими вважаємо принципи гуманізації, демократизації, варіативності, раціонального поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи, гнучкості і динамічності, пріоритету самостійності й активності в навчанні, діалогізації та
Loading...

 
 

Цікаве