WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методичні поради щодо розвитку професійних умінь учителя образотворчого мистецтва - Реферат

Методичні поради щодо розвитку професійних умінь учителя образотворчого мистецтва - Реферат

метод проектів. На думку С.Сисоєвої, вміння вчителя використовувати зазначений метод є показником його високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності, спрямованості на творчий розвиток учнів [6].
Учитель повинен також володіти вміннями ефективно та вмотивовано використовувати різноманітні прийоми роботи з дітьми. Для прикладу, після виконання ними частини завдання їм варто запропонувати обмінятися роботами з тим, щоб проаналізувати роботу однокласника, висловити пропозиції щодо її покращення. Застосування такого прийому має неабиякий виховний вплив на дітей. Насамперед, діти вчаться довіряти один одному. По-друге, в них розвивається бажання допомогти однокласнику, комфортність взаємостосунків. По-третє, діяльність такого виду сприяє розвитку комунікативних здібностей дітей. У такій творчій дружній атмосфері їхня навчальна діяльність стає ефективнішою, приносить задоволення, сприяє розвитку творчої уяви, вихованню любові до мистецтва. Значну роль у навчально-виховному процесі відіграє також уміння педагога комбінувати різні форми роботи.
Вагомим у роботі вчителя образотворчого мистецтва є вміння виконувати та демонструвати педагогічний малюнок, і робити це педагог повинен професійно та майстерно. У такому разі учні зрозуміють завдання, зможуть повторити побачені дії та, як результат, вільно виконати свою роботу, бо вона для них стане простою, доступною.
Користуючись лише традиційними методами навчання, вчителі досить часто передають інформацію на репродуктивному рівні, в той час як доцільним є використання на заняттях особистісного досвіду дітей. Тому варто створювати такі ситуації, коли учні спочатку висловлюють власні думки, дають власну оцінку твору мистецтва чи явищу (а не вислуховують пояснення вчителя). Саме такий підхід зумовлює розвиток у дитини нестандартного мислення.
Досвідчений учитель, зазвичай, вибудовує процес викладання предмета з використанням міжпредметних зв'язків. Наприклад, якщо на занятті застосовуються музичні твори, важливим є їх правильний підбір. Не кожен учитель образотворчого мистецтва має музичні здібності й може дібрати потрібну мелодію до твору. Якщо виникає така проблема - варто звернутися за кваліфікованою консультацією (порадою) до вчителя музики. Окрім цього, показником майстерності педагога є те, що музичні твори добираються не лише для створення відповідного фону, а несуть підсилювальну емоційну дію, є співзвучними змісту твору мистецтва, який аналізується.
У процесі введення в роботу нових матеріалів чи технік вчителі мають пояснити дітям, для чого використовується той чи інший інструмент або матеріал.
Здатність використати наочність є також важливою. Педагог повинен пояснити й попередньо продемонструвати кожну роботу, яка використовується на занятті.
Вагомим у вивченні предмета є організація процесу ознайомлення школярів із відповідною термінологією. Необхідно постійно навчати дітей новим термінам, однак у доступній для них формі, враховуючи вікові особливості їхнього розвитку. Під час вживання нових понять учитель має визначити доцільність їх застосування на занятті. Невиправданим є трактування наукових термінів по-своєму, тобто, хибні твердження, що вводить дітей в оману, оскільки процес переучування є складним. Недопустимо також, щоб вчитель проявляв "обізнаність", "фахову компетентність" і на високому науковому рівні пояснював дітям певні процеси у практичній роботі. За такого підходу діти не зможуть повноцінно та адекватно сприйняти нову інформацію. Відомо, що велика кількість інформації перевтомлює дитину і не засвоюється нею повною мірою. Як результат, учні в подальшому виконують роботу з помилками.
Дуже важливо, щоб було заздалегідь визначено критерії оцінювання учнівських робіт, щоб школяр знав і розумів, що йому вдалося досягти, а над чим ще потрібно треба попрацювати.
У кінці навчального заняття вчитель, зазвичай, проводить аналіз діяльності учнів, підбиває підсумки. Вважаємо, що значно більший ефект має самоаналіз, за умови реалізації якого учні самостійно аналізують свою роботу та напрацювання однокласників. Ефект від такого навчання, на нашу думку, буде значно більшим: учень таким чином повторює вивчений матеріал, постійно напружує пам'ять. Крім цього, це дає змогу педагогу визначити рівень засвоєння школярем навчального матеріалу. У такий спосіб розвивається критичне мислення учнів та покращуються знання вихованців.
Здатність правильного оцінювання творчих робіт учнів також відіграє важливу роль у педагогічній діяльності вчителя образотворчого мистецтва, його професійному зростанні, і, що важливо, у підтримуванні інтересу учнів до опанування предметом. Неефективною для особистісного розвитку дітей є оцінка, яка не мотивується, або така, яка виражає суб'єктивне ставлення вчителя до доробку школяра (на зразок: подобається чи не подобається). У такому випадку незрозуміло, які завдання ставив учитель перед учнем для виконання певного завдання? Що може надати роботі красу і неповторність, які саме правила і прийоми допомагають такому виконанню, якими виражальними засобами скористався учень?
За умови виконання вихованцем завдання на низькому рівні вчителеві доцільно з'ясувати з ним низку запитань на зразок: "Як у цій роботі (твоїй, однокласника) реалізовано поставлене завдання, композиція, малюнок, засоби зображення, пропорції?". Якщо учень не погоджується із визначеним рівнем досягнень (власних чи товариша), він повинен аргументувати власні судження, думки, оцінку.
Окремі вчителі досить успішно використовують на заняттях елементи сугестивної технології, тобто за допомогою релаксаційної музики допомагають учням зрозуміти й відчути певний образ. Відомо, що релаксація - один із методів інтенсифікації навчального процесу, цей стан слугує для активізації резервних психічних можливостей, закладених в неусвідомлюваній сфері психіки учнів, і є основою для навіювального впливу з дидактичною і виховною метою, способом підвищення ефективності навчання.
Сподіваємося, що дотримання запропонованих у цій статті рекомендацій сприятиме розвитку та вдосконаленню професійних умінь учителівобразотворчого мистецтва. На особливу увагу заслуговує також питання вдосконалення діагностики художньо-практичної діяльності вчителів, яка дозволить відстежувати динаміку набуття та розвитку нових умінь педагогами. Це дасть можливість учителям значною мірою самостійно розвивати педагогічні та творчі вміння, що підвищить професійну майстерність педагогів.
Список літератури:
1. Зязюн І.А Неперервна освіта як основа соціального поступу //Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць/ За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало: у 2-х двох частинах. - Ч. 1. - К., 2001. - С. 15-23.
2. Зубкова І. Ю. Динаміка Я-образу вчителя професіонала: Дис... канд. пед. наук. - К., 2000. - 205с.
3. Кремень В.Г. Освіта в Україїні: Стан і перспективи розвитку //Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць /За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало: у 2-х частинах. - Ч. 1. - К.,2001. - С. 5-14.
4. Орлов В.Ф. Мистецтво і педагогічні технології //Мистецтво та освіта №1. - 2001. - С.11-12.
5. Рылова Л.Б. Композиция как средство полихудожественного развития будущего учителя изобразительного искусства //Межвузовский сборник: Вопросы композиции. - Ижевск: Издательство Удмурдского университета, 1992. - 158 с.
6. Сисоєва С. Особистісно орієнтовані педагогічні технології: метод проектів //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2002. - Випуск 1(5). - С.75.
7. Суть і специфіка педагогічного передбачення //Педагогічний пошук. - Луцьк , 1998. - №4, - С.42.
8. Сухомлинський В.О. Павлышская средняя школа //Избр. пед. соч. в 3-х т. - Т.3. - К.: Рад. школа, 1961. - 187 с.
Loading...

 
 

Цікаве