WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культорологічний аспект змісту національної освіти України - Реферат

Культорологічний аспект змісту національної освіти України - Реферат

замість "Основ безпеки життєдіяльності" (досить ознайомити учнів 1-6 класів із матеріалами цього курсу, тим паче, саме діти його засвоюють успішніше, а в наступних класах він закріплювався б на уроках біології та фізкультури). У старших класах, де реалізується профільне навчання, ці години відшукати легше. Впевнені, що народознавство потрібно вивчати у старших класах і що цей предмет не повторює курс історії. Наведемо для прикладу лише кілька складніших тем, які осилити можуть лише старшокласники і які не вивчаються на уроках з інших предметів: витоки українського етносу, його переростання у політичну націю, яка творить державу; національна ідея і формування національної свідомості, ментальності українського народу; українська діаспора і світове українство; стародавніукраїнські символи і український орнамент; Україна серед світових цивілізацій (феномен Трипілля); походження українських топонімів, гідронімів, омонімів та етнонімів; український родовід, своєрідна українська міфологія і демонологія; мова як генетичний код народу; особливості українського довкілля та його вплив на формування психології українського народу тощо.
Якими збідненими недоучками вийдуть у світ зі стін школи наші випускники, якщо у них відібрати (а він відбирається) цей пласт нашої культури. Отак і виростають безбатченки, які не знають походження свого народу, яку державу ми будуємо, яка наша місія у світі. Таким людям недорога рідна земля, вони спокійно її залишають і їдуть за кордон.
У сучасній українській школі потрібно більше вводити профільні українознавчі спецкурси і факультативні заняття. Наведемо лише деякі назви таких спецкурсів, які успішно випробувані уже в школах: "Україна в колі світових цивілізацій". "Феномен Трипілля у світовій культурі", "Особливості менталітету українського народу" (у гуманітарному профілі), "Мова як генетичний код народу", "Праукраїнська міфологія і демонологія" (у філологічному профілі), "Особливості стародавньої аграрної культури українців", "Роль украї нських вчених у дослідженні загадкових явищ природи" (у природничому профілі), "Магічні числа у свідомості наших предків" (у математичному профілі).
А тепер розглянемо, як забезпечується викладання у школі таких важливих предметів з культурологічного циклу, як історія України та українська література. Складається враження, що під час складання типових планів для загальноосвітніх шкіл їх укладачі забувають, що всі випускники мають державну підсумкову атестацію з історії України. То для чого ж їм пропонують лише одну годину з цього навіть у 12-річній школі? А щодо змістового наповнення програм і підручників з історії, то дивує те, що лише на десятому році незалежності насмілилися заговорити про те з учнями, що у нас були зародки державності ще до Київської Русі (Антське царство), а на шістнадцятому році незалежності Україну нарешті в підручнику з історії стародавнього світу введи в коло світових цивілізацій, отже, визнали, що Трипілля - це не лише археологічна культура, а й цивілізація, адже тут археологи розкопали найбільші міста у світі, а лінгвісти і палеографи (М.Суслопаров, В.Даниленко, А.Кифішин) розшифрували зразки писемності. Можна назвати лише декілька фундаментальних праць про трипільську цивілізацію, які вийшли останнім часом: "Трипільська цивілізація" Ю.Відейка (К., 2002), "Трипільська цивілізація у спадщині України: Конференція, присвячена 110-річчю відкриття трипільської культури" (К., 2003), "Трипілля і українська мова" С.Губерначука (К., 2005), "Кам'яна Могила" А.Кифішина (К., 2000), "Розшифрування протоіндоєвропейскої трипільської писемності" Ю.Мосенкіса (К., 2006), "Міста сонця" В.Мицика (К., 1993), "Психологія українського народу" О.Губка (К., 2003), та ін. Чому ж нові наукові дані з цих книг так повільно вводяться у наші підручники, довідники, енциклопедії?
На краще місце у Державному освітньому стандарті для 12-річної школи (5-12 класи) відводяться і українській літературі. На вивчення такого важливого предмета для формування світогляду школярів у 10-12 класах, де вивчається історії української літератури, виділено лише по 2 години. Справжній філолог скаже, що за такої кількості годин (а нещодавно у старших класах виділялося на цей предмет по 4 години) не можна забезпечити текстуальне вивчення творів наших письменників-класиків. То яке ж це вивчення літератури? І це так ми вдосконалюємо навчальні плани, що раніше вони були досконаліші?
Не краща справа і з профільним навчанням з української літератури. Якщо з інших предметів чітко спостерігається збільшення кількості годин на академічному і профільному рівні викладання, то з української літератури чомусь на рівні стандарту і академічному рівні однакова кількість годин. От як ми врізаємо години на засвоєння такого важливого гуманітарного предмета.
Отакі серйозні, на наш погляд, недоліки у нових стандартах для 12-річної школи, особливо наявні в культурологічному циклі предметів. Їх ще можна виправити, якщо хочемо збудувати справжню українську 12-річну школу.
Список літератури:
1. Кононенко А. Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі // Українознавство. - 2006. - №1. - С.6-16.
2. Лопушанська Г. Проблеми розвитку освіти в Україні // Українознавство, 2006. - №1. - С.149-153.
3. Національна доктрина розвитку освіти // Книга вчителя української мови й літератури. - Х.: Торсінг плюс, 2006. - С.12-29.
4. Ніколаєнко С. Освіта в інноваційному поступі суспільства // Освіта України. - 2006. - 24 серпня.
5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - С.175-292.
6. Прогами для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - С.170-207.
7. Про невідкладні заходи забезпечення функціонування та розвитку освіти України: Указ Президента України від 7 липня 2005 року // Освіта України. - 2005. - 12 липня.
8. Русова С. Вибрані твори. - К.: Освіта, 1996.
9. Савченко О. Перспективи модернізації системи освіти в Україні в умовах Болонського процесу // Українознавство. - 2006. - №1. - С.115-118.
10. Сазоненко І. Школа майбутнього // Українознавство. - 2006. - №3. - С.102-106.
11. Стратегія реформування освіти: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі. - К.: К.І.С., 2003. - 294 с.
12. Токар Л. Українознавство а системі наук і навчальних дисциплін // Освіта України. - 2003. - 19 вересня.
13. Ушинский К. Избранные педагогические произведения. - М.: Просвещение,1968.
14. Цимбалюк В. Державні стандарти і українознавство // Українознавство. - 2006. - №3. - С.98-101.
Loading...

 
 

Цікаве