WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Експериментальна модель розвитку професійних умінь учителя образотворчого мистецтва у системі післядипломної педагогічної освіти - Реферат

Експериментальна модель розвитку професійних умінь учителя образотворчого мистецтва у системі післядипломної педагогічної освіти - Реферат

працях В.С.Кузіна, С.В.Коновець, В. Г. Щербини та інших цю проблему розроблено деякою мірою - вченими виокремлено окремі властивості, які повинен мати педагог.
Однак варто зазначити, що загальні проблеми розвитку професійних умінь учителя, їх систематизація і трансформація в освітній простір розглянуто вченими О.Г.Артемчуком, І.П.Грищук, Н.М. Голотою, О.Бугрій, І.А. Зязюном, М.В. Кухарєвим та ін. У працях Ф.Загубиної, П.Парибоки, М.Рикова, Є.Тонконогової та інших описано й досліджено не лише структуру професійної діяльності, а й знання та вміння, необхідні для її реалізації відповідно до професіограми. Питання підвищення кваліфікації як системи є об?єктом дослідження науковців В.М. Галузинського, В.С.Гершунського, Г.С. Данилова, В.І. Пуцова, В.А. Семиченко, М.Н. Скаткіна; теоретичні основи процесу навчання в системі підвищення кваліфікації розробляв В.І. Пуцов; психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів визначено В. А. Семиченко; авторами психолого-педагогічних теоріїй особистості, способів її розвитку є Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Л.С. Рубінштейн, В.О.Сластьонін. Ці розробки було використано під час створення методичної системи розвитку професійних умінь учителів образотворчого мистецтва, методики її впровадження.
У процесі безперервного розвитку професійних умінь учителя на кожному його етапі постають певні завдання, розробляється зміст і форми освіти, виникають специфічні протиріччя професійно-педагогічного розвитку, вдосконалюються професійно-особистісні якості вчителя образотворчого мистецтва, вирішуються проблеми соціального замовлення, модернізації шкільної освіти.
Для підвищення кваліфікації педагога необхідна постійна творча діяльність. С.В. Крисюк зазначив, що "це, перш за все, і головним чином, процес його поступового росту як особистості, так і професіонала, який змінюється в ході його практичної діяльності. Поза діяльністю особистість реально не розвивається. Тому розвиток педагога як особистості, як професіонала здійснюється при умові, коли він займає позицію активного суб'єкта діяльності, в якій реалізуються його творчі сили і здібності" [3, с.3].
Сучасна методика викладання художніх дисциплін спрямована на активне використання виховних та розвивальних можливостей художньої культури та мистецтва. Основним напрямом методичної роботи, що спрямовує творчу діяльність учителів образотворчого мистецтва, стає стратегія розвитку професійних умінь та їх активне творче здобуття.
У процесі нашого дослідження було проаналізовано низку праць, що присвячені розвитку педагогічних умінь, з урахуванням положень педагогічної науки, вважаємо, що педагогічні вміння впливають на вирішення будь-яких проблем, пов'язаних із художніми вміннями. Вони взаємопов'язані з художньо-педагогічною діяльністю вчителя образотворчого мистецтва, тому нами вибрано рівні та критерії розвитку професійних умінь педагогів, які стосуються розвитку спеціальних художніх умінь вчителів образотворчого мистецтва в системі післядипломної освіти. Розвиток художніх навичок пов'язаний з використанням, на нашу думку, найбільшої групи вмінь: колористичних, композиційних, графічних та мистецтвознавчих. Зважаючи на те, що людина у своїй діяльності найбільше використовує колористичні вміння, у своїх дослідженнях звертаємо на них більшу увагу.
Результати проведеного діагностичного завдання констатувального експерименту показали, що в учителів, учасників експерименту, перераховані вище художні вміння знаходяться на досить низькому рівні і вимагають подальшого розвитку та вдосконалення.
Провівши аналіз традиційної системи навчання на курсах підвищення кваліфікації, прийшли до висновку, що основні її недоліки полягають у наступному:
1) неналагодженій системі контролю знань та умінь вчителів, що негативно впливає на співпрацю викладача і вчителя;
2) відсутності уваги до своєї практичної діяльності вчителів на заняттях, що не сприяє розвитку професійних умінь;
3) невмінні вчителів спілкуватися під час занять - велику частину навчального часу вони слухають;
4) переважанні пасивних форм занять на курсах;
5) недостатньому ознайомленні педагогів з художньо-педагогічною літературою.
Для зміни такого стану до програми курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва включено тренінги, лекції з елементами бесіди, спецкурси, конференції, практичні завдання для вдосконалення технічних художніх навичок слухачів та передбачено організацію науково-дослідницької роботи, де спільна діяльність вчителя та викладача приносить взаємну користь.
Важливу роль у вирішенні проблем, пов'язаних із розвитком професійних умінь вчителя образотворчого мистецтва, займає складання навчально-тематичних планів. Ця проблема досліджена Л.А. Перміновою, яка розробила етапи та побудову навчальних планів [7].
Вважаємо, що у процесі складання таких планів необхідно враховувати відповідність розвитку системи професійних умінь учителя образотворчого мистецтва цільовим функціям навчання; здійснювати курсове навчання на діагностичній основі; передбачати якісні зміни у змісті та структурі курсового навчання, які спрямовані на розвиток творчих професійних потенцій слухачів; реалізувати диференційований підхід до вибору форм і методів навчання, який дозволяє слухачам проявити певний рівень самостійності у розвитку професійних умінь; створити адекватний психологічний клімат у взаєминах "викладач-слухач"; організувати навчання на достатньому рівні складності; посилити роль гіпотетичного мислення в навчанні, що сприятиме здатності передбачати, вибирати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх; орієнтувати програму на розвиток творчого потенціалу, на розробку конструктивних ідей, нових моделей навчання, дослідницьку діяльність;спрямовувати слухачів курсів підвищення кваліфікації на самоосвіту.
Структура курсового підвищення кваліфікації має теоретичні та практичні заняття. Однак на кожному занятті, зазвичай, відбувається поєднання різних елементів діяльності, які вчитель буде застосовувати і в роботі з дітьми - теоретична інформація доповнюється виконанням графічних схем, начерків; проводиться композиційний аналіз художніх творів (вербально); розробляються та обговорюються варіанти графічних рішень і методики їх зображення тощо. Таким чином вчителі розвивають не тільки вміння виконувати, аналізувати, розробляти методику застосування виконаної ними роботи, а й здобувають мистецтвознавчі знання, розвивають уміння науково-дослідної роботи. Так, наприклад, під час написання творчої роботи враховується розробка вчителем методичних рекомендацій, програм, творчих або тестових завдань тощо. Самостійна робота набуває організованого характеру, активізується творча діяльність учителів. Тому доцільним є оцінювання як композиційних, колористичних, графічних умінь слухачів, так і загальномистецьких здібностей до художнього сприймання, проведення досліджень художньої творчості ще не відомих нам митців, аналіз їх творчої діяльності, проведення виставки власних творчих робіт слухачів тощо.
Діяльність учителя образотворчого мистецтва має свої особливості, які зумовлені специфікою навчального предмета. Наприклад, Л.В. Бичкова наголошує на принципово важливому значенні наявності художніх здібностей у вчителя-предметника [1]. Вона вважає, що мистецькі здібності є необхідною умовою професійного вдосконалення, і саме вони уможливлюють здобуття знань, набуття вмінь і навичок та забезпечують виконання професійних функцій. Тому розвиток здібності до сприйняття навчальної інформації у візуальній формі є основою розвитку професійних умінь.
Крім цього, майстерність учителя образотворчого мистецтва передбачає високий рівень розвитку його практичних художніх умінь у сфері художньої діяльності. Учня потрібно не лише познайомити з поняттями "колір", "композиція", розкрити особливості змішування фарб тощо, йому необхідно практично продемонструвати ці вправи за допомогою педагогічного малюнка на дошці, альбомному аркуші тощо. Педагог повинен уміти розкрити сутність послідовності зображення на площині, роз'яснити особливості зображення з натури (на будь-якому
Loading...

 
 

Цікаве