WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні засади освітнього менеджменту - Реферат

Методологічні засади освітнього менеджменту - Реферат

управління діяльністю освітніх організацій;
- переведення освітніх організацій з одного режиму функціонування в інший шляхом внесення системних змін у їхню на основі впровадження інновацій;
- мотивації діяльності працівників закладів освіти;
- мінімізації та оптимізація витрат на здійснення своєї діяльності без погіршення її результатів;
- прогнозування та подолання ризиків і ризикових ситуацій, пов'язаних із діяльністю освітньої системи чи організації;
- здійснення ефективного контролю за діяльністю освітньої системи чи організації.
Виконання цих завдань дасть можливість у повному обсязі реалізувати визначену мету освітнього менеджменту і, як наслідок, забезпечити ефективну діяльність освітньої організації на ринку освітніх послуг.
Ведучи мову про методологічні засади освітнього менеджменту, вважаємо за доцільне розглянути його принципи, загальноприйнятої кваліфікації яких немає і, швидше за все, не може бути.
У загальному контексті принципи управління - основні положення теорії управління, використання яких дозволяє здійснювати ефективне управління і досягати результатів із мінімальними затратами праці.
Теоретичне формулювання принципів управління здійснено до початку ХХ ст. Ф.У. Тейлором, Г. Фордом, Г. Эмерсоном, А. Файолем. Ними було запропоновано такі принципи, як спеціалізація та розподіл праці, повноваження, дисципліна і справедливі санкції, єдиноначалля, єдність дій, підпорядкованість особистих інтересів, справедлива винагорода персоналу та працю, централізація управління, порядок на робочому місці та ін.
У колишньому СРСР теоретичною основою управління були так звані ленінські принципи управління, які практично повторювали наведені вище принципи адміністративного управління. На їхній основі було розроблено принципи управління радянською школою, а саме: комуністичної ідейності, партійності, цілеспрямованості, плановості, перспективності, компетентності, поєднання єдиноначальності із колегіальністю, особистої відповідальності, перевірки фактичного виконання, колективізму, розвитку ініціативи та активності вчителів і всіх працівників, гуманізації, оптимізації, економізації [4, 11-17].
З появою освітнього менеджменту як окремої галузі наукового знання також виникла необхідність визначення основних принципів, правил управління освітньою організацією.
Єдиного підходу до класифікації принципів управління в системі наукового менеджменту взагалі і освітнього зокрема не існує. Один із основоположників наукової організації праці, творець "теорії адміністрування" А. Файоль висловив думку, що число принципів управління не має обмежень. Щодо такого твердження вченого, то правильний, на нашу думку, висновок зробив М. Кабушкін, стверджуючи: "кожне правило займає своє місце серед принципів управління - у всякому разі до тих пір, допоки практика підтверджує його ефективність" [5, 193].
Принципи освітнього менеджменту можна поділити на дві групи. Перша - загальні принципи, друга - ті, що властиві кожній управлінській функцій (часткові принципи).
До загальних принципів освітнього менеджменту можна віднести:
принцип системності, який означає, що менеджмент поширюється на всю освітню систему (освітню організацію), враховуючи її внутрішні та зовнішні взаємозв'язки, взаємозалежність та відкритість в цілому;
принцип багатофункціональності, який передбачає, що менеджмент охоплює всі сфери діяльності освітньої системи чи організації: зміст діяльності, систему управління, колектив, систему матеріально-технічного забезпечення та ін.;
принцип інтеграції означає, що у внутрішньому середовищі освітньої організації взаємовідносини та погляди її співробітників повинні інтегруватися заради досягнення спільної цілі;
принцип партисипативності передбачає, що в управлінні освітніми організаціями активну участь беруть замовники та споживачі освітніх послуг;
принцип зовнішнього оцінювання як створення умов, за яких оцінку роботі освітньої організації в цілому та її окремих представників дають споживачі освітніх послуг;
принцип забезпечення професійної свободи, що полягає у створенні таких умов роботи педагогічним працівникам, за яких вони можуть максимально розкрити свої педагогічні здібності, а не лише виконувати вказівки суб'єктів управління щодо технології здійснення освітньої діяльності;
принцип мобільності системи управління. Він передбачає, що система може змінюватися, реагуючи на запити споживачів освітніх послуг;
принцип поваги до дитини, учня, студента, вихованця, що означає сприйняття учня (вихованця) особистістю та визнання того, що він має свої права, які потрібно захищати;
принцип правової захищеності управлінського рішення, відповідно до якого керівник освітньої організації приймає управлінські рішення лише на основі чинного законодавства, управлінець готовий відстоювати законне рішення і наполягати на його виконанні;
принцип цілісного погляду на людину, що передбачає сприйняття керівником освітньої організації кожного члена колективу як особистості з її потребами, мотивами, цілями, переживаннями, проблемами. Це зумовлює побудова відносин ізпедагогами не тільки в межах "керівник - підлеглий", а й у системі "людина - людина";
принцип соціальної справедливості, як таке управління, що забезпечує рівні умови та права педагогам; керівник оцінює людину за результатами її праці, внеском у діяльність колективу;
принцип індивідуального підходу, що передбачає врахування індивідуальних особливостей, рівня професіональної підготовки, досвіду, інтересів;
принцип найменшого впливу, що полягає в широкому делегуванні керівником владних повноважень підлеглим, залишаючи за собою організаційно-розпорядчу владу; уникнення дрібної опіки та постійного контролю за роботою підлеглих без очевидної на те причини;
принцип відповідності передбачає, що керівник освітньої організації завжди доручає підлеглим ту роботу, яку вони можуть виконати відповідно до своїх інтелектуальних та фізичних можливостей; керівник домагається виконання дорученого завдання, допомагає працівнику знайти своє місце в колективі, покликання і виявити себе; організовує систему наставництва для допомоги працівникам у їхньому професійному становленні;
принцип підвищення кваліфікації та збагачення роботи як створення належних умов педагогічним працівникам колективу для підвищення їхньої кваліфікації та творчого зростання;
принцип консенсусу, що передбачає створення умов для формування різних думок, поглядів, їх узгодження;
принцип колегіальності означає прийняття колективних рішень зі стратегічних та найбільш важливих проблем; повагу думок більшості та меншості; розвиток горизонтальних зв'язків та дружніх стосунків у колективі;
Зазначимо,що перелік основних принципів освітнього менеджменту не є вичерпним і може змінюватися відповідно до конкретних умов роботи освітньої організації, вимог її зовнішнього середовища.
Ефективний менеджмент передбачає дотримання всіма управлінцями цих принципів, адже в них знаходять відображення основні вимоги, що пред'являються наукою, практикою і суспільством до управлінської діяльності.
Список літератури:
1. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школой (В вопросах и ответах): Пособие для руководителей образовательніх учреждений и органов управления образованием. - М.: Новая школа, 1997. - С.43.
2. Управление школой: Словарь-справочник руководителя образовательного учреждения / Под. Ред. А.М. Моисеева, А.А. Хвана. - М.: Педагогическое общество России, 2005. - С.153-154.
3. Гончаров М.А. Основы менеджмента в образовании: учебное пособие. - М.: КНОРУС, 2006. - С. 9.
4. Березняк Е.С. Руководство современной школой (Некоторые вопросы и проблемы). - К.: Рад. школа, 1977. - С. 11-17.
5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие. - Мн.:БГЭУ, 1999. - С.193.
Loading...

 
 

Цікаве