WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні засади освітнього менеджменту - Реферат

Методологічні засади освітнього менеджменту - Реферат


Реферат на тему:
До питання про методологічні засади освітнього менеджменту
Ефективне функціонування будь-якої освітньої системи залежить від управління нею. Особливої актуальності проблеми удосконалення управління освітніми організаціями набули в останній час у зв'язку із суттєвими змінами в суспільно-економічному житті та в соціальній сфері суспільства. Стало очевидним, що управління, яке базується на адміністративно-командних засадах, не відповідає вимогам сьогодення і вимагає негайної перебудови. Більше того, рядом об'єктивних наукових досліджень і практичною діяльністю доведено, що збереження анахронічних підходів в управлінні освітніми системами є головною причиною повільних темпів їхнього реформування та адаптації до вимог сьогодення.
У країнах Америки та Європи управління освітніми системами різних типів і видів досить давно здійснюється на організаційних і методологічних засадах менеджменту. У країнах колишнього СРСР реалізація основних закономірностей та принципів менеджменту в управлінні освітніми організаціями розпочалося із кінця 80-х рр. ХХ ст. Як свідчить аналіз джерельної бази, найбільш успішно він розвивається в Росії, Латвії, Литві, Естонії та Білорусії, де функціонують окремі науково-дослідні інститути з питань управління освітніми системами, проводиться велика науково-дослідна робота із зазначеної проблеми, видається велика кількість відповідної літератури тощо. Можна з впевненістю стверджувати, що в цих країнах, за аналогією до низки держав Америки та Європи, реагуючи на виклики зовнішнього середовища, утвердилася окрема галузь наукового знання, що отримала назву "освітній менеджмент".
На жаль, в Україні цей процес в силу різних причин, аналіз яких не проводиться в цій статті, відбувається досить повільно, незважаючи на існування в окремих вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти педагогічних кадрів спеціалізованих кафедр і лабораторій з організації підготовки (за магістерськими програми) керівників навчальних закладів та відповідної перепідготовки педагогічних працівників. Однією із причин такого стану справ є відсутність чіткого тлумачення основних методологічних засад освітнього менеджменту. У цій статті зроблено спробу проаналізувати деякі аспекти цієї проблеми.
Як відомо, менеджмент є теорією і практикою управління соціальними організаціями або організаціями людей. На початку свого існування його теорію було розроблено для комерційних організацій, однак із розвитком ринкових відносин знання поширилися і на інші сфери діяльності, метою функціонування яких не є отримання прибутку в грошовому вигляді (охорона здоров'я, освіта, культура та інші). Цей процес став результатом дії двох чинників. По-перше, організації освіти, культури, охорони здоров'я також відносяться до соціальних організацій, що дає можливість в управлінні ними використовувати найбільш загальні закономірності та принципи менеджменту. По-друге, ці організації стали функціонувати в ринкових умовах, вплив яких із кожним роком останні відчувають дедалі сильніше. Тому їхнє ефективне функціонування в новому зовнішньому середовищі можливе лише за умов ефективної адаптації до його вимог. Інструментом здійснення таких адаптаційних процесів, на нашу думку, є організаційні та методологічні засади загальної теорії менеджменту.
Основними положеннями (постулатами) загальної теорії менеджменту, що можуть і повинні використовуватися в управлінні різними соціальними організаціями, в т.ч. й освітніми, на думку М. Поташника та О. Моісеєва, є наступні:
управління - діяльність суб'єктів, що забезпечує цілеспрямованість та організованість (інтеграцію) праці людей в будь-якій організації;
управління будь-якою організацією може бути спрямоване на її створення, становлення, функціонування і розвиток;
управління здійснюється за допомогою чотирьох управлінських дій: планування, організації, керівництва і контролю;
управління у будь-якій сфері може бути ефективним, якщо воно характеризується такими властивостями, як цілеспрямованість, системність, партисипативність, прогностичність, циклічність та ін.;
управління в будь-якій сфері діяльності людей буде ефективним, якщо воно відповідає таким вимогам: 1) механізм управління повинен бути відповідним складнощам об'єкта та можливостям суб'єкта управління; 2) наявність певних резервів (часу, варіантів управлінських рішень та ін.); 3) правильний вибір критеріїв (мається на увазі відмова від показників процесу і перехід до критеріїв кінцевого результату; 4) обов'язковість добре розвиненої системи зворотного зв'язку; 5) враховується людський фактор та ін.;
управління в будь-якій соціальній організації може проектуватися, описуватися, характеризуватися та реалізовуватися на основі функції управління, організаційної структури та організаційного механізму [1, 43].
Вважаємо, що ці положення загальної теорії менеджменту є універсальними і можуть бути використані в теорії і практиці управління будь-якими соціальними організаціями. Однак, освітні системи та освітні організації є специфічними соціальними утвореннями. Вони мають низку властивостей, що суттєво відрізняють їх від інших соціальних організацій. Подібна специфіка пояснюється, насамперед, різними об'єктами управління. Це, на нашу думку, й зумовлює появу освітнього менеджменту.
Освітній менеджмент ми розглядаємо як специфічний вид і мистецтво управлінської діяльності, що включає в себе комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітніми системами різних типів і видів, спрямованих на їхнє становлення, ефективне функціонування і розвиток. Освітній менеджмент є складовою частиною соціального менеджменту, а також самостійною галуззю наукового знання, поява якої зумовлена необхідністю забезпечення ефективного управління освітніми організаціями.
Як галузь наукового знання, освітній менеджмент має свої об'єкт і предмет дослідження.
Для будь-якої науки об'єкт дослідження - фрагмент дійсності, що не вивчається іншою наукою. Таким фрагментом дійсності є управління освітніми системами. На нашу думку, об'єктом освітнього менеджменту є функція управління, яка властива освітнім система, як і будь-яким іншим соціальним системам. Як відомо, управління такими системами здійснюються окремими індивідуумами. Це означає, що в об'єкт дослідження потрапляє специфічний вид людської діяльності - діяльність людей в освітніх організаціях, у процесі якої і реалізується ця функція.
Однак, освітні організації не є закритими соціальними системами. Вони функціонують у тісних взаємозв'язках із зовнішнім світом. У цьому контексті не можна не погодитися з висновками окремих учених, що "наука управління в дусі системного підходу не може не цікавитися й більш широким об'єктом, вона повинна включити в поле свого зору об'єкти управління та їхнє середовище. Теорію таких об'єктів можна розглядати або як складову частину науки управління, або як найближчу до неїсуміжну дисципліну. Для науки внутрішньошкільного управління (багато авторів вживають поняття "внутрішньошкільний менеджмент", або "шкільний менеджмент" - І.Л.)- це буде теорія школи як освітньої організації (або в новому розумінні - школознавство), для територіальних систем управління - відповідно теорія регіональних освітніх систем" [2, 153-154].
Як окрема галузь наукового знання освітній менеджмент має також і свій предмет. За вдалим висловом В.В. Краєвського, предмет науки - це начебто окуляри, крізь які ми дивимося на дійсність, виділяючи в ній певні аспекти у світлі того завдання, яке ми перед собою ставимо, використовуючи поняття, властиві нашій науці, для опису поля дійсності, що обрана нами в якості об'єкта дослідження. Предметом освітнього менеджменту як галузі наукового знання можна вважати сукупність принципів, технології та методів управління освітніми системами з метою підвищення
Loading...

 
 

Цікаве