WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вивчення перекладацької діяльності українських письменників - Реферат

Вивчення перекладацької діяльності українських письменників - Реферат

україномовного читача "Витязя в тигровій шкурі", використавши матеріали статті М.Рильського "Поема Руставелі українською мовою".
Перлина грузинської культури побачила світ у перекладі М. Бажана в 1937 році. Однак підготовча робота розпочалася ще 1929 року. Перекладач вивчав не лише текст безсмертної поеми, а й історію, культурне минуле Грузії, його цікавило також і сучасне грузинське життя. Він відвідував найрізноманітніші куточки країни, уважно придивлявся до пам'яток матеріальної культури (архітектури, фрескового живопису), прислухався до народної музики, вивчав традиції і побут, безпосередньо спілкувався з мистецькими працівниками. І лише після такої попередньої роботи М.Бажан розпочав ретельне дослідження тексту за допомогою одного із найкращих грузинських знавців Руставелі. Над самим перекладом поеми М.Бажан працював два роки, цілком присвятивши свій робочий час цій творчій діяльності [12].
Осмислення фактів з історії створення перекладу сприятиме увиразненню копіткої праці майстрів перекладацького цеху, вестиме школярів до усвідомлення специфіки роботи перекладача художнього твору.
V. Використання відомостей про здобутки на ниві перекладу.
Інформація про досягнення окремих перекладачів допоможе учням адекватно оцінити їх внесок у розвиток національної культури, сприятиме формуванню уявлення учнів про українську перекладацьку школу.
Так, старшокласникам, які готуватимуть біографічну довідку про М. Лукаша, буде цікаво дізнатися, що, працюючи в галузі прозового та поетичного перекладу, митець перекладав із 14 мов. У його перекладацькій спадщині є твори найрізноманітніших жанрів: вірші, казки, поеми, повісті, п'єси, романи. Серед них такі шедеври світової літератури, як "Фауст" Й.В.Гете, "Дон Кіхот" Сервантеса, поезії П. Верлена, Г. Гейне, Р. Бернса, А. Міцкевича, Ф. Шиллера, А. Рембо, Г. Аполлінера, казки Дж. Родарі та багато інших творів.
VІ. Наведення фактів, які свідчать про визнання перекладацької праці.
Приклади оцінки великої і копіткої роботи перекладача переконають учнів у значущості перекладацької діяльності, надихнуть їх на звернення до зразків перекладу, високо пошанованих у суспільстві. Так, старшокласникам можна повідомити, що в Україні існує премія імені М. Рильського, яка присуджується за кращий художній переклад українською мовою інонаціональних творів, а також за переклади мовами народів світу творів української літератури. Серед лауреатів цієї премії - М. Терещенко (антологія в 2-х томах "Сузір'я французької поезії", посмертно), В.Мисик (переклади видатних поетів світу), Є. Дроб'язко ("Божественна комедія" Данте), Борис Тен ("Одіссея" та "Іліада" Гомера) та багато інших. Особливим проявом поваги до перекладацької діяльності є визнання перекладу на батьківщині оригіналу. Такої честі вдостоєно україномовну версію поеми Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі", яка була відзначена Державною премією Грузинської РСР ім. Шота Руставелі (1937 рік) і нині вважається найкращою серед усіх перекладів цього твору.
VІІ. Залучення різноманітних біографічних джерел (перекладацьких свідчень, мемуарів, інтерв'ю, літературно-критичних праць, епістолярної спадщини тощо).
Опрацювання різних біографічних жанрів дасть можливість учителеві дібрати необхідний матеріал про особистість митця, наголосити на найвиразніших штрихах його портрету. Так, розповідаючи учням про захоплення багатьох шістдесятників перекладацькою діяльністю як формою протистояння тоталітарній естетиці, можна повідомити, що у власному архіві Г. Кочура зберігся зворушливий лист В.Симоненка, написаний за лічені місяці до смерті, де поет висловлює своє ставлення до художнього перекладу: "Я розумію зараз, трошки взявшись до цієї роботи, наскільки мені бракує освіти і наскільки для мене важливо було б на деякий час покинути власні вірші і зосередитись на перекладах" [2, с. 98].
У сценарії творчого вечора, присвяченого перекладацькій діяльності Д. Білоуса, доцільно використати матеріали інтерв'ю, яке він дав "Літературній Україні", зокрема такий фрагмент:
"- Які муки творчості сильніші: при творенні власних поезій чи перекладних?
Перекладати набагато важче, ніж писати своє. У власному вірші можна змінити хід думки, сюжетний поворот, розмір. А в перекладі існує певна заданість, яка тримає інтерпретатора в жорстких рамках. Це не означає, що своє - легке.
Та між страшних прогалин, зяянь,
коли ведеш ти власний спів,
ти - автор, сам ти тут хазяїн
думок, і образів, і слів.
В перекладі - не менше палу:
і думаєш, і твориш ти ж,
ти в автора оригіналу
немов на прив'язі сидиш...
Та в тебе ж гідність є. І гонор.
Ти в щирості не знаєш меж.
По краплі кров свою, як донор,
перекладові віддаєш...
Такий виник у мене свого часу автобіографічний вірш - крик душі... І я продовжую своє донорство, щоб не було духовного недокрів'я" [1, с. 27].
Розглянемо також питання методів, прийомів; форм навчальної діяльності, що сприяють ефективному засвоєнню старшокласниками перекладацької роботи українських письменників.
У процесі формування уявлення учнів про особистість перекладача оптимальними можуть бути такі види робіт, як підготовка біографічних довідок, біографічних розповідей. Призначення біографічної довідки - ознайомити учнів із найважливішими фактами із життя перекладача, які покликані зацікавити його творчістю, увиразнити значення перекладацької спадщини митця, підготувати до сприйняття конкретного твору (або творів). Своєрідними зразками біографічної довідки є матеріали, представлені М.Стріхою в курсі лекцій "Історія й сьогодення українського поетичного перекладу (ХІІ - ХХ ст.)", більшість із яких можуть бути використані й у вчительській практиці. Зокрема це довідки про Бориса Тена, В. Мисика, Д. Паламарчука, Г. Кочура, І. Качуровського, Юрія Клена [2]. Біографічна розповідь відрізняється від довідки змістом і обсягом. Вона передбачає більш ґрунтовне представлення особистості перекладача і зазвичай використовується під час позакласних заходів. З метою увиразнення досягнень української перекладацької школи можна запропонувати такий вид роботи, як складання "візитки" перекладача (стислого схематичного запису його здобутків). Наприклад, візиткаГ.Кочура може мати такий вигляд:
Складання візитки доцільно супроводити таким коментарем: "Творчість Г.Кочура охоплює 26 століть, 3 континенти, 29 країн, 31 мову. За підрахунками дослідників, він переклав понад 600 поезій (у доробку майстра є і прозові твори): з давньогрецької, давньоримської, англійської, німецької, бразильської, нікарагуанської, румунської, португальської, італійської, іспанської, латини, санскриту та інших мов. У його славнозвісних збірках "Відлуння", "Друге відлуння", "Третє відлуння" знаходимо твори Алкмана, Софокла, Горація, Рільке, Шеллі, Еліота, Петрарки, Гете, Гейне, Міцкевича, Пушкіна, Лермонтова, Блока, Лонгфелло, Бодлера, Верлена, Рембо... І це далеко неповний перелік імен у перекладацькому багатоголоссі Г. Кочура. Надзвичайно важливо те, що він перекладав лише з оригіналів. Це було основоположним принципом його творчої діяльності. Перекладацький доробок митця - феноменальне явище не лише в українській, а й у світовій культурі. Навіщо пересічному читачеві знати ці факти? Цікаво, що сам Г.Кочур у статті, присвяченій іншому великому майстру - М. Лукашу, відповів на це запитання: "... Калейдоскоп імен і країн, мов і письменників дає уявлення про діапазон перекладача..." [ 7, с. 51].
З метою урізноманітнення видів діяльності, спрямованих на засвоєння біографічних матеріалів, можна пропонувати учням такі навчальні ігри:
1. "Впізнай перекладача" (необхідно впізнати перекладача за фактом його життєпису, цитатою про нього тощо).
2. "Інтерв'ю з
Loading...

 
 

Цікаве