WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Андрагогічна модель підвищення кваліфікації педагогів на засада диференційованог підходу - Реферат

Андрагогічна модель підвищення кваліфікації педагогів на засада диференційованог підходу - Реферат

суспільних систем, різноаспектних процесів і т.ін.);
2) (пед.) відтворення педагогічних і психічних явищ і процесів, характеристик педагогічних процесів, систем, а також суб'єктів освіти за допомогою реальних (фізичних) або ідеальних (логічних, математичних) моделей.
Підтвердженням цього є висновки А.А. Ченцова. Він наголошує, що моделювання, виступаючиуніверсальним методом дослідження, має низку специфічних особливостей, а саме:
1. Моделювання дає можливість вивчати процес до його здійснення. При цьому виявляються можливі негативні наслідки, що дозволяє ліквідувати чи послабити їх ще до реального прояву. Прогнозування наслідків - одна з найважливіших цілей (завдань) моделювання.
2. Моделювання дозволяє більш цілісно вивчити процес, тому що з'являється можливість виявити не тільки елементи, але й зв'язки між ними, розглянути освітню ситуацію в різних аспектах.
3. Процес, представлений моделлю, виглядає рельєфно, що полегшує теоретичний аналіз, і, відповідно, обґрунтування шляхів його вдосконалення.
4. З огляду на те, що при моделюванні ситуації свідомо (в інтересах дослідження) спрощуються, є можливим використання кількісних методів аналізу та отримання на їх базі науково обґрунтованих даних про процес [8].
Для побудови моделей підвищення кваліфікації педагогів важливими також є підходи Е.М. Хакимова щодо обґрунтування загальних принципів моделювання, а саме:
- принцип суперечливості в моделюванні, що відображає суперечливу єдність інтуїтивно-змістового та формального методів вивчення об'єкта (уявлення про "кордони" формалізації і повноти формалізованих та змістових описів);
- аксіоматизація як принцип моделювання (постулювання в аксіомах властивостей і відносин за ступенем спільності, всезагальності й конкретності);
- принцип обмеженості багаточисельності відношень об'єкта з іншим об'єктом;
- багатомодельність як принцип моделювання, що відображає динаміку об'єкта (класифікація та субординація моделей);
- принцип аналогії об'єкта й моделі (пов'язаний як з багатомодельністю, так і з розвитком об'єкта й знань про нього, а також виникненням нового знання) і т.ін. [7, 5 - 6].
У контексті розгляду проблеми професійного розвитку педагогів у системі підвищення кваліфікації маємо на увазі освітню модель, в основі якої - визначення шляхів і способів організації підвищення кваліфікації, структурування та побудова змісту навчання, управління підвищенням кваліфікації, проектування, підбір і використання ефективних технологій тощо на засадах диференційованого підходу.
Отже, освітня модель у нашому розумінні - це логічна послідовна складна система відповідних елементів педагогічної освіти, що включає мету підвищення кваліфікації, зміст і результати моделювання, яке є характеристикою якості об'єкта дослідження, а моделювання трактуємо як метод пізнання, що складається з процесу створення, дослідження та використання моделей.
Важливим для нашого дослідження є процес проектування етапів створення моделі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у міжатестаційний період на засадах диференційованого підходу, а саме:
1. Попереднє вивчення проблеми у вітчизняній і зарубіжній теорії та практиці, збір зовнішньої й внутрішньої інформації, зокрема, вивчення професійних запитів і потреб педагогів у міжатестаційний період; структурна обробка моделі, розробка власне самої моделі та її експериментальне впровадження.
2. Експериментальне дослідження моделі, що коригується у ході накопичення інформації, практичного використання. Розробка дослідницьких програм експериментів з моделлю.
3. Аналіз, обробка інформації та узагальнення матеріалів експериментального дослідження, прийняття відповідних управлінських рішень, варіантів вирішення проблем, що виникають.
4. Упровадження розробленої моделі підвищення кваліфікації у практику роботи закладів післядипломної педагогічної освіти.
Нові соціально-економічні умови розвитку освіти в цілому та регіонів зокрема зумовлюють необхідність розробки мобільної моделі підвищення кваліфікації, а саме: переходу від традиційної до складної (багатовимірної) моделі, в основі якої - дидактичні принципи, що мають особливості реалізації у навчанні дорослих. Такими вважаємо наступні:
- провідна роль самоосвіти;
- урахування психофізіологічних особливостей дорослого, його професійного статусу;
- опора на власний досвід та досвід колег;
- індивідуалізація навчання;
- практична зорієнтованість здобутих знань;
- наступність, системність і безперервність;
- актуалізація знань тощо.
Ідея безперервної освіти, на думку основоположника андрагогіки як науки М.Ш. Ноулза, міститься у психосоціальній характеристиці дорослої людини. Головною ознакою дорослої людини він вважає її прагнення до задоволення своїх потреб. На вершині цих потреб - потреба у самоактуалізації чи у прояві всіх її потенційних можливостей. Це прагнення і є тією природною основою, що спонукає дорослу людину до процесу самоосвіти протягом усього життя.
М.Ш. Ноулз визначає сім умов (аспектів) практичної організації успішного навчання дорослих, а саме:
- формування мікроклімату, що сприяє успішному навчанню дорослих;
- створення організаційної структури для спільного з тими, кого навчають, планування навчального процесу;
- визначення потреб дорослих у навчанні;
- формування напрямів і цілей навчання;
- розробка та розвиток адекватних навчальних планів;
- забезпечення адекватних технологій здійснення безпосередньої навчальної діяльності;
- оцінювання досягнутих результатів та визначення нових потреб у навчанні [10].
Досліджуючи модель навчання, розуміємо її як систематизований комплекс основних закономірностей діяльності того, кого навчають, і того, хто навчає, у процесі самого навчання.
Тому головним є врахування віку тих, кого ми навчаємо, адже саме цей фактор є визначальним у формуванні життєвого досвіду, психофізіологічних особливостей, рівня відчуття своєї самостійності в діях та прийнятті рішень, загального розвитку особистості.
Усі ці вимоги спонукали до створення системи вивчення професійних запитів педагогів у міжатестаційний період. Тобто мова йде про таку систему, яка б охоплювала докурсовий період (І етап), період курсів підвищення кваліфікації (ІІ етап) і післякурсовий період (ІІІ етап).
Система діагностики професійних запитів освітян, що передбачає максимальне врахування їх індивідуальних і групових потреб, належить до провідних чинників, на яких базується диференційований підхід до організації та змісту підвищення кваліфікації
Loading...

 
 

Цікаве