WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат

Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат

Одночасно ми не забували, що насправді межі існують лише у першому наближенні, а у вищих - виявляють себе кореляція та інтерференція. Адже поведінковий компонент професійно зорієнтованого ставлення можна розглядати і як форму вторинного прояву раціонального компоненту, і як інтеграцію попередніх рівнів, а емоційний компонент - як каталізатор формування раціонального і поведінкового компоненту, відтак, не виділяти його в окремий рівень і розглядати як опосередкований показник реагування.
Після проведення усіх процедур постала можливість скласти для кожного учасника дослідження індивідуальну модель професійно-орієнтованого ставлення, яка містить узагальнені за кожним компонентом показники. Середньоарифметична вказує на показник інтегральної оцінки. У результаті чого складається таблиця індивідуальних показників та на її основі будується узагальнена таблиця результатів дослідження структури процесу формування професійно-зорієнтованого ставлення студентів економічного університету до дисциплін психолого-педагогічного циклу. Таким чином, за структурними особливостями ставлення окремих студентів відображають різні рівні професійно-зорієнтованого ставлення до психолого-педагогічного циклу залежно від сформованості раціонального, емоційного та поведінкового компонентів професійно-зорієнтованого ставлення та їх складових, причому оптимальний рівень забезпечується високими показниками за всіма показниками, а низький відповідно низькими.
Результати проведеного дослідження дозволили також зробити припущення про доречність типологізації індивідуальних моделей, тобто виділення споріднених типів структур. Користуючись структурою типологізації індивідуальних моделей, запропонованою А.С. Москальовою [10], ми розподілили узагальнені показники професійно-зорієнтованого ставлення, які містяться у інтервалі 1,0-3,0, у свою чергу на певні типи. Тобто, незважаючи на значну кількість варіантів (сполучення трьох компонентів, які, у свою чергу, можуть знаходитись на 3-х рівнях), фактично за кількісними показниками ПЗС: 1,0 - низький; 1,3 - недосконалий; 1,7 - посередній; 1,7 - початковий; 2,0 - перехідний; 2,0 - задовільний; 2,3 - перспективний; 2,3 - сталий; 2,7 - продуктивний; 3,0 - досконалий, продуктивний; 3,0 - досконалий.
Результати дослідження показали, що низького та початкового рівнів ПЗС немає у студентів як експериментальної, так і контрольної групи. У студентів експериментальної групи відсутній також посередній рівень, який в контрольній групі мають 2,4% студентів. Недосконалий рівень виявлено у 1,4% студентів експериментальної групи, та у 9,7% контрольної групи. Початковий рівень визначено тільки у 2,9% студентів експериментальної групи, тоді як в контрольній групі цей рівень мають 11,0% студентів. Перехідний рівень мають 18,0% студентів експериментальної групи, у контрольній групі цей рівень складає 31,8% студентів. Перспективний рівень у студентів як експериментальної, так і контрольної групи має невелику розбіжність.(28,5% - ЕГ, 30,4% - КГ). Сталий рівень у студентів експериментальної групи нижчий, ніж у контрольної групи, відповідно 2,1% та 4,9%. Продуктивний рівень, навпаки, незначно вищий у експериментальної групи, ніж у контрольної (відповідно 9,3% та 6,1%). Досконалий рівень ПЗС показав велику перевагу студентів експериментальної групи порівняно з контрольною( 37,9% ЕГ та 6,1% КГ.)
Результати свідчать про високу сформованість ПЗС у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною.
Проведена експериментальна робота дала змогу зробити такі висновки:
1. Дисципліни психолого-педагогічного циклу займають у системі підготовки студентів економічних спеціальностей вагоме місце, проте їх викладання ведеться без належного урахування реально існуючих ставлень до цього циклу, що зрештою впливає на формування професійно-орієнтованого ставлення студентів економічного університету до психолого-педагогічних дисциплін.
Підтверджено необхідність цілеспрямованого впливу на формування професійно-орієнтованого ставлення студентів економічного університету до ППД.
2. Студенти визначають значущість психолого-педагогічних дисциплін, проте оволодіння психолого-педагогічними уміннями не завжди усвідомлюється ними як невід'ємна складова їх життєдіяльності та професійної діяльності за основним фахом.
3. Експериментально доведено, що професійно-зорієнтоване ставлення до психолого-педагогічних знань є недостатньо сформованим. Це підтверджується: невисоким ранговим місцем системи психологічних знань, умінь та навичок щодо ефективного розв'язання професійних проблем; недостатньо високою оцінкою доцільності обов'язкового вивчення психолого-педагогічних дисциплін. (55%);недостатньо високою оцінкою доцільності вивчення саме циклу ППД порівняно з доцільністю вивчення психології; відсутністю у значної частини студентів позитивної установки щодо окремих предметів психолого-педагогічного циклу; небажанням пов'язувати свою подальшу діяльність з педагогічною діяльністю.
4. Вивчення структурних особливостей професійно-орієнтованого ставлення студентів до ППЦ засвідчило наявність у них різних рівнів, яких вони досягли щодо сформованості професійно-зорієнтованого ставлення до ППЦ, структура якого визначається поєднанням раціонального, емоційного та поведінкового компонентів.
5. У результаті дослідження виявлено, що професійно-зорієнтоване ставлення студентів до ППЦ як системного об'єкта детерміноване складовими раціонального компоненту: ставлення до психолого-педагогічних знань, ставлення до дисциплін ППЦ, рівня засвоєння психолого-педагогічних знань; емоційного компоненту: ставлення до занять з дисциплін, ставлення до викладача, емоційний стан на заняттях; поведінковим: професійної спрямованості, ставлення до проходження педагогічної практики, ставлення до професії викладача. Тому викладання ППЦ з врахуванням одного будь-якого компоненту або його складової є недоцільним. Необхідна розробка комплексної програми роботи зі студентами, яка буде спиратись на системний підхід, а, отже, підвищувати значущість кожного компоненту та його складових.
6. У ході формувального експерименту розроблені та реалізовані методики, що підвищують професійно-орієнтоване ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу, які включають теоретичну і практичну складові.
Отже, впровадження запропонованої моделі структури професійно-орієнтованого ставлення, актуалізація системного підходу до психолого-педагогічної підготовки та застосування авторських методик сприяло підвищенню професійно-орієнтованого ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу, більшій результативності вивчення відповідних навчальних предметів, посиленню їх впливу на особистісний та професійний розвиток майбутніх фахівців
Список джерел:
1. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерности, основы и методы. - М.: Высшая школа, 1980. - 368 с.
2. Ніколаєнко С. Освіта в інноваційному поступі суспільства. Тези доповіді міністра освіти і науки України С. Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006 року. // Освіта України .- 2006. - № 60 - 61, 14 серпня. - С. 1 - 20.
3. Семиченко В.А. Теоретичне моделювання як прийом дослідження складних об'єктів // Післядипломна освіта в Україні. - К., 2003. - С. 46 - 52.
4. Семиченко В.А. Психология деятельности. - К.: Магистр-S, 2002. - 247 с.
5. Семиченко В.А. Психология социальных отношений. - К.: Магистр-S, 2000. - 167 с.
6. Семиченко В.А. Психология эмоций. - К.: Магистр-S, 1999. - 128 с.
7. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. - К.: Поліграф. книга, 1996. - 406 с.
8. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб пособие / Европ. ин-т экспертов. - С.Пб.: Изд-во Михайлова В. А.: Изд-во "Полиус", 1998. - 639 с.
9. Education et a Glance. OECD Indicators.2001 Edition. - Paris, OECD. 2001. - 406 p.
10. Москальова А.С. Формування психологічної культури дівчат-підлітків в умовах позашкільного закладу. Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. - К., 2004. - 200 с.
Loading...

 
 

Цікаве