WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат

Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат

ними. Визнаючи в цілому правомірність відомого твердження, К.К. Платонова відносно того, що "система" - це поняття суб'єктивне, тоді як "структура" - поняття об'єктивне, ми більш схиляємося до позиції В.А. Семиченко, яка вважає, що в даному випадку слід говорити про більш складні об'єкт-суб'єктні відношення. Адже характер структури визначається тим ракурсом розгляду і тими системними рамками, які вибирає дослідник, який вивчає дану систему. Тобто системна проекція, масштаб системи, кількість та якість актуальних компонентів, що утворюють систему, яка досліджується, дійсно істотно залежать від позиції дослідника. Однак, у межах зробленого вибору ступінь детермінації системних подій визначеними для аналізу компонентами, характер зв'язку між ними, сутність системних феноменів, що виникають, уже виступають незалежними системними ознаками, тобто явищами об'єктивними [3].
Такий підхід дозволяє нам розглядати професійно-орієнтоване ставлення, виходячи з таких теоретичних позицій: професійно-орієнтоване ставлення студентів є складним і полідетермінованим утворенням, структурні компоненти якого формуються на перетині різних системних проекцій, тобто в структурі навчальної діяльності є декілька детермінант, у тому числі не пов'язаних прямо з пізнавальною діяльністю, однак таких, які опосередковано значно впливають на неї, тобто формування професійно-орієнтованого ставлення має певну структуру. Основні чинники розвитку професійно-орієнтованого ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу проектуються з низки систем життєдіяльності, до яких ми відносимо систему навчальної діяльності, систему професійної діяльності за основною професією економіста, систему соціальних відносин, а також загальну систему цінностей, яка склалася в процесі життєдіяльності.
Виокремлені системні проекції можуть бути представлені як: а) ставлення студентів економічного університету до психолого-педагогічних знань як життєвого феномену; б) ставлення студентів до психолого-педагогічної підготовки як складової структури професійної підготовки; в) ставлення студентів економічного університету до безпосередніх складових процесу психолого-педагогічної підготовки: окремих дисциплін, конкретних форм та методів навчальної діяльності; г) ставлення студентів економічного університету до професійної діяльності в цілому та її окремих аспектів, а саме ставлення студентів до другої спеціальності "викладач економіки"; д) ставлення студентів до інших учасників процесу навчання на горизонтальному (інші студенти) та вертикальному (викладачі) рівнях.
Формування професійно-орієнтованого ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу може бути реалізованим як шляхом вияву первісних показників та тенденцій їх розвитку в процесі навчальної діяльності, так і шляхом поступового інтегрування первісних показників у складні диспозиційні структури, які показують роль та значення системи, яка досліджується, у контексті інших життєво значущих систем.
Нами пропонується модель професійно-зорієнтованого ставлення, складовими якої визначено: раціональний, емоційний та поведінковий компоненти.
Раціональний компонент охоплює сукупність знань, які забезпечують формування професійно-зорієнтованого ставлення до всього психолого-педагогічного циклу, що виявляються в поглядах, поняттях, інформованості, розумінні необхідності психолого-педагогічної підготовки задля професійної діяльності, як викладача та економіста.
Емоційний компонент охоплює емоційні та мотиваційні стани, емоційне ставлення до знань, умінь, навичок викладача, визначаючи рівень інтересу, відчуття суб'єктивного задоволення від пізнання предмету, процесу та результату навчальної діяльності, включає результати самопізнання та емоційно-ціннісне ставлення до своєї особистості та до особистості викладача.
Поведінковий компонент виражає ступінь сформованості сукупності умінь та навичок практичного розв'язання навчальних та професійних завдань, який свідчить про бажання випробувати себе як викладача на практиці, пов'язати своє життя з педагогічною діяльністю, характеризується відповідним рівнем професійної спрямованості, готовність застосовувати отримані знання на практиці, у тому числі й педагогічній. Ступінь сформованості поведінкового компоненту вказує на здатність відповідати за свої дії, свідомо обирати вид професійної діяльності.
Формалізовані показники даної методики надали можливість виявити рівні досягнутості, сформованості професійно-зорієнтованого ставлення до ППЦ: Оптимальний рівень (3): це студенти, яким властивий оптимум усіх показників (критеріїв сформованості ПЗС), - ставлення до психолого-педагогічних знань, дисциплін ППЦ, занять з дисциплін, ставлення до викладача, рівня засвоєння психолого-педагогічних знань, високого рівня професійної спрямованості, ставлення до проходження педагогічної практики та ставлення до професії викладача. Це студенти, які в цілому відзначаються гармонійним поєднанням знань, позитивною емоційною налаштованістю до сфери професійних інтересів та готовністю до обрання викладацької професії.
Середній рівень (2): студентам властиве переважання одного із показників (критеріїв сформованості ПЗС) за достатньої сформованості інших. Ці студенти характеризуються достатніми знаннями з ППЦ, посередньою зацікавленістю процесом навчання ППЦ, визнанням ймовірності вибору професії викладача за певних умов.
Низький рівень (1) - студентам притаманне недостатньо виражене прагнення до опанування психолого-педагогічною підготовкою, що виражається в нерегулярному прояві інтересу до ППЦ, у нестабільності показників академічної успішності з ППЦ, толерантним ставленням до викладача, низьким рівнем професійної спрямованості та ставленням можливої викладацької діяльності як до непрестижної, водночас важливої ймовірної кар'єри в цьому напрямкуза особливих життєвих обставин.
Як відомо, однією з основних проблем, що розв'язуються у процесі психолого-педагогічних досліджень, є проблема вимірювання результатів. Задля отримання кількісного визначення інтегрованого результату формуючого впливу ми скористались методикою системно-структурного моделювання, запропонованою В.А. Семиченко, яка передбачає побудову теоретичної моделі явища, що досліджується, орієнтує не на спрощене оцінювання відокремлених компонентів та їх трансформації за певних умов, а на пошук структурних зв'язків, пріоритет інтегрованих показників над окремими.
Виходячи з результатів досліджень, нами розраховувались інтегровані показники раціонального компоненту, емоційного та поведінкового компонентів професійно-зорієнтованого ставлення, а потім був розрахований загальний інтегральний показник професійно-зорієнтованого ставлення в експериментальних групах, у яких були реалізовані авторські методики формування професійно-орієнтованого ставлення до дисциплін психолого-педагогічного циклу та контрольних групах, які працювали в умовах традиційного навчання. У дослідженні брали участь студенти двох факультетів національного економічного університету загальною кількістю 222 особи. На етапі формуючого експерименту в експериментальних групах (140 осіб) передбачалося впровадження у навчально-виховний процес системи заходів, спрямованих на підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів, а саме: з надання студентам права вибору завдань та методів учіння, а також використання групових форм навчання, створення сприятливих умов для розвитку комунікативних здібностей студентів, використання особистістно орієнтованих технологій у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу під час аудиторних занять та в самостійній роботі.
Результати та аналіз загального інтегрального показника показав значну перевагу експериментальної групи, де інтегральний показник складає 2,51, проти контрольних групи - 2,1. Таким чином, можна стверджувати, що ставлення до ППЦ студентів експериментальної групи набуло значно більше професійно-зорієнтованого характеру.
В обраній моделі для виконання вказаних дій було зроблено певні припущення: а) про потенційну рівнозначність кожного компоненту; б) про їх відносну незалежність, відокремленість.
Loading...

 
 

Цікаве