WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат

Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах - Реферат


Реферат на тему:
Формування професійно-орієнтованого ставлення у студентів непрофільних ВНЗ, які отримують додатковий фах
У засобах і головних шляхах соціалізації молоді напередодні зламу сторіч виникли засадничі зміни, які безперервно посилюються. Вони полягають у збільшенні тривалості навчання практично всієї молоді до значень 16-22 рр. (для країн-членів Європейського Союзу нижчі значення стосуються Греції і Португалії, а найвищі - Швеції та інших держав Скандинавії [9]). Відтак, система освіти перетворюється з допоміжного у найбільш поширений засіб надання професії і головний шлях виходу молоді безпосередньо на ринок праці. Вкажемо - і надалі все вищий відсоток активного населення в тій чи іншій формі не перериває подальші заняття, намагаючись підвищити свою фахову компетентність чи здобути додаткову професію. Вказані явища не оминули й Україну, де в останні роки стабільно зростають контингенти вищих шкіл, рухаючись до показників, які перетворюють цей рівень навчання в обов'язкову стадію соціалізації, у засіб отримання молодою людиною професії з метою підготовки успіху на швидкозмінному і непередбачуваному ринку праці [2]. Та в нових умовах входження України до Болонського процесу, на відміну від часів елітарної вищої освіти, значно урізноманітнився рівень підготовки студентів до успішного виконання навчального плану, зріс відсоток відносно слабких студентів, що ускладнило працю викладачів ВНЗ. Тому викладач вищого навчального закладу повинен бути зараз не просто високопрофесійним, а й спроможним викладати свою дисципліну по-сучасному, розкрити тенденції і явища широкого плану не лише в контексті формування професійної компетентності, а з наданням знань і вмінь щодо методів і засобів успішної життєдіяльності в тих умовах, що сформуються в Україні та Європі найближчим часом.
У цій статті ми розглянемо питання підвищення ефективності навчання тих груп студентів, які намагаються отримати не одну, а одразу дві професії, серед яких є фах учителя чи викладача (у широкому сенсі - педагогічного працівника). Різноманітними питаннями теоретичного обґрунтування, планування, розробки і впровадження системи психолого-педагогічної підготовки (на основі цілісного комплексу спеціалізованих дисциплін), студентів вищих навчальних закладів не лише педагогічного, але й непедагогічного профілю, займалися багато науковців. У роботах С.Я. Батищева, Н.Ф. Тализіної, В.Д. Шадрикова, В.А. Якуніна серед багатьох питань і тем висвітлюються методологічні і теоретичні основи професійної освіти. В.А. Козаков, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва, М.М. Фіцула й інші розглядали саме психолого-педагогічну підготовку студентів для надання другої чи допоміжної спеціальності, психолого-педагогічні проблеми фахової підготовки інженерів і роль дисциплін із психолого-педагогічного циклу в гуманізації природничої та інженерно-технологічної освіти - С.І. Богомолов, М.Є. Добрускін, Є. Авер'янова, І. Федоров.
Найбільш поширеною, а тому актуальною, є проблема ефективного навчання студентської молоді другій професії - педагогічній. Отримання такої професії передбачає застосування розвиненого блоку дисциплін психолого-педагогічного циклу.
Актуальність такого дослідження зумовлена, по-перше, загальною зміною парадигми сучасної вищої освіти, що безпосередньо пов'язується з впливом на цілі і якості освіти таких принципів, як гуманістичність (людиноорієнтованість), фундаментальність та безперервність. По-друге, на рівні вищої професійної освіти особливе місце посідає оптимізація навчальної діяльності студентів, результативність якої залежить від багатьох факторів, як зовнішніх (дидактичні умови, методи й форми організації навчання та ін.), так і внутрішніх, психологічних, серед яких важливе місце посідає професійно-орієнтоване ставлення до предмету, позитивне сприйняття процесу навчання, участь у створенні сприятливої емоційної атмосфери.
Конкретні приклади стосуватимуться студентів Київського національного економічного університету, які отримують дві професії - економіста і педагогічного працівника.
Подібне поєднання набуває поширення у ВНЗ України з багатьох причин. Більшість працівників третинного сектору постійно чи дуже часто співпрацює з іншими людьми, перебуває з ними у різноманітній комунікації, змушені впливати на інших людей і, відтак, зазнавати зворотної дії. Для подібних занять - як і для викладання економіки чи інших наук, для успішного вирішення багатьох колізій у родині та ін. - далеко не зайвим є отримання певного обсягу знань зі сфери психології і педагогіки.
Завдання ВНЗ - "допомагати студенту усвідомити сутність обраної професії, її вимоги до виконавця, цілі, зміст і функції професійної діяльності, можливі індивідуальні стратегії виконання професійних обов'язків, специфіку професійної майстерності та шляхи оволодіння нею, прийоми творчої адаптації до змісту та структури професійної діяльності" [1, с. 114].
Найбільш поширеною, а тому актуальною є проблема ефективного навчання студентської молоді другій професії - педагогічній. Отримання такої професії передбачає застосування розвиненого блоку дисциплін психолого-педагогічного циклу. Успішне оволодіння наряду з основною ще й педагогічною професією - складна справа, яка включає у себе багато складових частин. Центральну роль серед них відіграє ставлення студентів до психолого-педагогічної підготовки. Психолого-педагогічна підготовка є традиційним атрибутивним явищем педагогічної освіти, тому існує думка - для чого навантажувати студентів "зайвим", вивчаючи психолого-педагогічні дисципліни в непедагогічних вузах, адже студенти поступили в економічний університет для засвоєння іншої професії.
Вихідними положеннями для нас стало те, що мотиваційно-цільовий фундамент орієнтації на певний фах у ВНЗ для кожного окремого суб'єкта є складною багаторівневою і багатомірною системою (В.А. Семиченко [4-6], В.О. Якунін [8] та ін.), у якій цілі діяльності й ті потреби, що обумовлюють процес цілеутворення і цілеприйняття, цінності й мотиви виступають провідною, системоутворюючою ланкою цієї діяльності. З одного боку, у системі професійної підготовки немає простої лінійної залежності між об'єктивним спрямуванням навчального процесу на засвоєння певного виду професійної діяльності та індивідуальними цілями і мотивами студентів, що засвоюють відповідну навчальну програму, з іншого, - швидкозмінність суспільного буття і, меншою мірою, навчального середовища примушує постійно розвивати теорію і практику діяльності викладача ВНЗ.
У зв'язку з цим одним із центральних завдань для викладачів є формування професійно-орієнтованого ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу. Водночас ми передбачаємо, що сформованість такого ставлення буде сприяти особистісному вдосконаленню професійних якостей студентів як майбутніх економістів, а також їхньому особистісному розвитку.
Аналіз наукової літератури з педагогіки і психології засвідчує, що професійно-зорієнтоване ставлення є найбільш узагальненоюформою ставлення людини до певного виду професійної діяльності. Ми розуміємо під професійно-зорієнтованим ставленням комплексне поняття, яке у вузькому значенні (на рівні процесуальних дій) означає формування у певного індивіда бажання займатися певним видом професійної діяльності, виявити у ній свій духовний і фізичний потенціал, ураховуючи усвідомлені на даний момент власні здібності і нахили, а також перспективи успіху в даній професії.
У більш широкому значенні (і процесуальних дій, і їх наслідків) професійно-орієнтоване ставлення студента розглядається як одна з форм соціально-громадянської орієнтації, що в плані ідей та їх практичного втілення у навчальному і позанавчальному процесі охоплює його уявлення про можливе місце і кар'єрне зростання в тому чи іншому соціальному середовищі і є проявом установок, сформованого комплексу ціннісних орієнтацій, інтегрального впливу природних і суспільних стимулюючих чинників.
Найбільшу складність в аналізі складних системних утворень, до яких можна віднести і професійно-орієнтоване ставлення студентства, є виділення певної структури, тобто виокремлених складових та засобів зв'язку між
Loading...

 
 

Цікаве