WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тенденції розвитку глобальних освітніх мереж (зарубіжний досвід) - Реферат

Тенденції розвитку глобальних освітніх мереж (зарубіжний досвід) - Реферат

вироблення, переробки, зберігання, пошуку й поширення інформації в найрізноманітніших її аспектах у природі, суспільстві, техносфері [29].
Без комп'ютеризації освіти, яка є складовою інформатизації, унеможливлюється процес розвитку та використання будь-яких освітніх глобальних мереж.
Процес комп'ютеризації набув цілеспрямованого характеру і загальнодержавного значення з часу розроблення і прийняття Концепції інформатизації освіти [14], який надалі був підтриманий Кабінетом Міністрів України Постановою від 7 грудня 2005 року №1053 Про затвердження державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на2006-2010 рр.
Аналізуючи вищезазначені документи, можна стверджувати, що практично всі країни світу, високорозвинені та ті, що знедавна стали на шлях незалежного демократичного розвитку (наприклад, країни СНД) одними з пріоритетних напрямів у розвитку своїх систем освіти вбачають розвинуті інформаційно-комунікаційні технології та створення і роботу освітніх мереж різного масштабу та рівня.
У зв'язку зі створенням інформаційних супермагістралей, глобальних освітніх мереж (GINIE, GLORIAD, GlobalSchoolNet, Educared та інших) виникає необхідність проведення дослідження можливостей, виявлення тенденцій та особливостей глобальних інформаційних освітніх мереж у процесі розвитку та інтегрування їх у системи освіти світу з метою забезпечення сучасними інформаційними технологіями освітян України та доступу різних категорій користувачів до масивів банку даних освітньої інформації в рамках єдиного інформаційно-освітянського простору України та створення глобального освітнього простору.
Аналізуючи процес розвитку глобальних освітніх мереж можна зазначити, що цілі їх створення були практично однакові:
- обмін матеріалами та інформацією серед освітян різних країн;
- міжшкільний обмін;
- обмін досвідом між учителями-практиками, адміністраторами та політиками з метою визначення пріоритетних напрямів розвитку систем освіти.
Процеси глобалізації з часом розширювали рамки поставлених первинно задач та цілей, а також меж спілкування, які були окреслені під час створення самих мереж.
На початку 90-х років, коли доступ до мережі Інтернет був досить обмежений та ним могли користуватися тільки потужні міжнародні організації такі як Рада Європи, Європейський Союз, ООН, ЮНЕСКО та інші, мета створення мереж була у рамках компетенцій саме цих організацій, а розповсюдження їх можливостей на школи та в навчально-виховний процес було досить незначним.
Так, наприклад, створені на той час мережі EURYDICE (Інформаційна мережа з питань освіти Європейського Союзу), EUDISED (Європейські документаційні та інформаційні системи для освіти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професійної підготовки), ENIC Network (Європейська мережа національних інформаційних центрів) та інші практично видавали та розповсюджували матеріали досліджень, які не завжди швидко надходили, але мали справді вагоме значення для вчителів-практиків. Незадовільний рівень комп'ютеризації систем освіти та їх доступу до Інтернету ускладнював роботу з ними та, з огляду на це, вони не мали значного впливу на формування навчально-виховного середовища у навчальних закладах.
Найпростішою ідеєю використання мереж безпосередньо у школах було здійснення обміну досвідом через мережі (завдяки мережі Інтернет) та спілкування між школярами різних країн, розвиваючи в них інтеркультурні та лінгвістичні навички.
Розширення можливостей мереж та охоплення ними все більшої кількості шкіл у різних куточках світу змінило та постійно змінює критерії щодо їх використання у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Спостерігається їх швидка інтеграція у навчально-виховний процес.
Критерії щодо використання мережних технологій, а саме ресурсів глобальних освітніх мереж, у школах зарубіжжя (досвід Європи, Америки та Росії) можна означити як:
- змістовність мереж,
- актуальність інформації, якою вони наповнюються,
- доступність та відкритість щодо її отримання,
- корисність та доцільність щодо використання таких мереж у формуванні навчально-виховного процесу в ЗНЗ.
Усе це уможливлюється завдяки використанню та на базі мережі Інтернет, яка залишається до цього часу самою розповсюдженою інформаційно-комунікаційною технологією, що постійно та дуже швидко розвивається та вдосконалюється.
Усе більша її відкритість та доступність надає такі ж самі можливості у формуванні нових та використанні вже існуючих інформаційних освітніх мереж.
Процеси глобалізації призводять до перетворення вже існуючих та діючих регіональних, національних мереж у глобальні. Не обійшов він й інформаційні освітні мережі. Залишаючись більш конкретно спрямованими, вони розширюють межі своїх користувачів охоплюючи та відповідаючи на сучасні виклики суспільства.
Інтеграційні процеси розширили кордони для отримання освіти та роботи. Уже виникає необхідність визначення або навіть прогнозування вимог щодо навичок, умінь та компетентностей, якими необхідно володіти та які визначаються у свою чергу вимогами ринку праці окремої країни та є актуальними, наприклад, на європейському, а може й на світовому ринку праці.
Формування механізму прогнозування, моніторингу та державного регулювання підготовкою спеціалістів відповідно потреб ринку праці, освіта впродовж життя стали нагальною потребою більшості країн світу.
З цією метою у структурі мережі CEDEFOP (European Centre for the Development of Vocational Training - Європейський центр із розвитку професійної підготовки), яка була визначена як європейська освітня мережа, у 2004 році була створена мережа Skillsnet (Мережа вмінь та навичок), яка охопила 120 країн світу різних цільових груп, постійно розширює рамки своєї діяльності і поступово, можна сказати, перетворюється на глобальну мережу [15].
До Skillsnet входять висококваліфіковані дослідники та представники освіти з усього світу. Вони представляють на розгляд, обговорюють та аналізують результати та методи досліджень з ідентифікації умінь та навичок, що змінюються відповідно часу та вимог ринку праці, а також прогнозують довгострокові перспективи щодо нових умінь та навичок, які будуть потрібні на ринку праці через деякий час.
Перш ніж отримати та систематизувати відповідну інформацію проводяться дослідження та
Loading...

 
 

Цікаве