WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійно-педагогічна компетентність вчителя у галузі наукової організації праці учнів - Реферат

Професійно-педагогічна компетентність вчителя у галузі наукової організації праці учнів - Реферат

практичного значення. Зокрема, в його творі "В защиту педагогики" (1949 р.) увагу акцентовано на тому, що з різними галузями педагогіки пов'язаний "широкий спектр дисциплін - від філософії до статистики, від психології й соціології до фінансування та організації шкільного життя" [3, с. 90]. Він зазначав, що на факультетах, які додатково здійснюють підготовку педагогів, мають функціонувати такі кафедри і кафедральні підрозділи:
- педагогічної фізіології, фізичного виховання й шкільної гігієни;
- педагогічної психології, психопатології дитини і спеціальної педагогіки;
- педагогічної соціології та соціальної педагогіки (турбота про дитину);
- педагогіки у вузькому розумінні (прикладна філософія), дидактики різних навчальних дисциплін (і наукових, і творчих);
- історії педагогіки, яка включає в себе й історію освітніх інститутів, і педагогічних вчень;
- організації шкільної системи й адміністрування, фінансів і шкільної статистики.
С.Й. Гессен також звертав увагу на важливість вивчення "частных разделов" педагогіки, серед яких - освіта дорослих, організація режиму професійної школи, організація навчання й дозвілля у сільській школі, технічні засоби навчання та ін. [3, с. 90]. На його думку, низка "теоретичних наук", які складають фундамент педагогічних дисциплін, майбутнім педагогам доцільно вивчати на своєму факультеті: загальну фізіологію - на медичному або природничому, соціологію й філософські дисципліни (логіку з гносеологією, історію філософії) - на гуманітарному факультеті. У підручнику "Основы педагогики" (1923 р.) учений зазначав, що педагог "... повинен знати закони життя людського тіла та умови збереження ним працездатності" [4, с. 364].
Послуговуючись відомими у педагогічній теорії складовими ППК (видами професійно-педагогічної компетентності), виокремимо ті з них, які є важливими у контексті нашої проблематики, і визначимо їхню сутність на прикладі відповідних умінь і навичок педагога, необхідних для організації праці учнів на наукових засадах.
Набуття знань з різних аспектів НОП, а також формування викладених вище умінь і навичок має відбуватися у ході вивчення студентами психолого-педагогічних, валеологічно орієнтованих, окремих математичних дисциплін, а також міждисциплінарних спецкурсів. На наш погляд, для студентів педагогічних спеціальностей доречним було б запровадження, зокрема, таких спецкурсів: "Педагогіка і психологія навчальної праці", "Швидкочитання", "Тайм-менеджмент і педагогічний процес", "Психогігієна навчальних занять", "Правила мнемоніки", "Фітодизайн навчальних приміщень" та ін.
У контексті НОП особливого значення набуває педагогічна майстерність вчителя як комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації його професійної діяльності й виявляється в оптимальному, педагогічно доцільному виборі й використанні методів, засобів, прийомів педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі. Також слід акцентувати увагу на необхідності формування у педагогів креативних якостей, які зокрема дозволяють зацікавити учнів пізнавальною діяльністю, а також уникнути монотонності праці, одноманітності у навчально-виховному процесі.
Таким чином, ППК учителя в галузі організації праці учнів на наукових засадах є комплексною характеристикою, яку вважаємо за доцільне розглядати в поєднанні психологічної, психофізіологічної, дидактичної, регламентно-нормативної, організаційно-управлінської, еколого-валеологічної, інформаційно-технологічної, ґендерної складових. Кожен із зазначених елементів передбачає наявність (у різному поєднанні) знань з менеджменту, психолого-педагогічних, медико-біологічних, технічних та інших наук. Підґрунтя професійно-педагогічної компетентності вчителя у галузі організації праці учнів на наукових засадах мають складати переконання педагога, його умотивованість до реалізації навчально-виховного процесу на науково обґрунтованих дидактичних засадах, принципах діалогічної взаємодії, оптимізації, природовідповідності, індивідуалізації навчально-виховного процесу, здоров'я- й ресурсозбереження та ін.
На наше переконання, сформованість професійно-педагогічної компетентності в галузі організації праці учнів на наукових засадах сприятиме оптимізації відносин суб'єктів педагогічної діяльності. Сформованість у межах складових ППК вищезазначених знань, умінь, навичок і здатність педагога застосовувати їх на практиці забезпечує результативність навчальної діяльності за рахунок:
- використання педагогами й учнями раціональних прийомів роботи, що сприяє економії часу (швидкочитання, планування діяльності, продуктивність у пошукові та опрацюванні необхідної інформації з різних джерел тощо);
- конструювання й реалізації ґендерно орієнтованих, здоров'язберігаючих педагогічних технологій (створення сприятливих умов для праці з відповідним обладнанням робочих місць, естетизацією простору закладу освіти тощо; врахування вікових та індивідуальних особливостей хлопців і дівчат, науково обґрунтоване чергування праці й відпочинку, оптимальний вибір методів і форм навчально-виховної роботи й контролю навчальних досягнень, спілкування на демократичних засадах, адекватність у виборі заохочень і покарань тощо).
Наша публікація не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків у контексті порушеної проблематики вважаємо дослідження кожної із 9-и виокремлених у тексті складових професійно-педагогічної компетентності вчителя у галузі організації праці учнів.
Список джерел:
1. Архипова Л.П. Формирование эколого-валеологической готовности учителей в системе внутришкольного непрерывного повышения квалификации: Автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Челяб. гос. пед. ин-т. - Челябинск, 2007. - 22 с.
2. Васильєв І.Б. Теоретико-методологічні аспекти формування змісту курсу "Проф. педагогіка": системний підхід // Професійна освіта: теорія і практика. - Х.: ХОНМЦ, 2000. - №1-2 (11-12). - С. 71-74.
3. Гессен С.И. Педагогические сочинения / Сост. Е.Г. Оссовский и др. - Саранск: Тип. "Красный Октябрь", 2001. - 564 с.
4. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладнуюфилософию / Отв. ред. и сост. П.В. Алексеев. - М.: Школа - Пресс, 1995. - 448 с.
5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / Бібік Н.М., Ващенко Л.С., Локшина О.І. та ін.; Під заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - 112 с.
6. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. - М.: Высшая шк., 1990. - 119 с.
7. Лукьянова М.И. Психолого-педагогическая компетентность учителя // Педагогика. - 2001. - №10. - С. 56-61.
8. Лук'янова Л.Б. Феномени екологічної компетентності // Філософія педагогічної майстерності: Зб. наук. пр.; Редкол.: Н.Г. Ничкало та ін. - К.; Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2008. - С. 136-145.
9. Митина Л.М., Митин Г.В., Анисимова О.А. Профессиональная деятельность и здоровье педагога: Учеб. пособие / Под общ. ред. Л.М. Митиной. - М.: ИЦ "Академія", 2005. - 368 с. - Библиогр.: с. 342-361.
10. Мунтян І.С. Ґендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2004. - 20 с.
11. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии и психология здоровья в школе. - 2-е изд. - М.: АРКТИ, 2006. - 320 с.
12. Столярчук Л.И. Гендерное образование: теоретические аспекты // Среднее профессиональное образование. - 2005. - №8. - С. 48-49.
13. Torff B., Sessions D.N. Principals' Perceptions of the Causes of Teacher Ineffectiveness // Journal of Educational Psychology. - 2005. - Vol. 97, №4. - Р. 530-537.
Loading...

 
 

Цікаве