WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості діагностування професійної компетентності викладачів - Реферат

Особливості діагностування професійної компетентності викладачів - Реферат

освіти, однією з головних цілей якої є вдосконалення якості підготовки вчителів.
У США діють три системи стандартів, що тісно пов'язані між собою і відображають послідовні етапи викладацької кар'єри. INTASC1 стандарти описують знання, навички, здібності, і схильності викладачів-початківців. NCATE2 стандарти націлені на вимоги до програм підготовки викладачів і описують знання і навички кандидатів у викладачі. NBPTS3 стандарти встановлюють вимоги до викладачів, які вже займаються професійною діяльністю.
Національна Рада щодо стандартів розробила атестаційну систему, що встановлює досить високі і жорсткі вимоги. На основі цієї системи об'єктивно визначається, чи відповідає рівень кваліфікації вчителів цим стандартним вимогам. На цей час триває дослідження такої системи, а її зміст і процес впровадження привертають увагу в усьому світі. Вона вже впливає на підготовку, акредитацію, ліцензування, взаємодію між штатами, а також на зміст і престиж професії вчителя у суспільстві. Розглянемо її більш детально.
Система атестації, розроблена Національною Радою щодо стандартів, спирається на три найважливіші елементи [4]:
- стандарти встановлюють єдині вимоги до того, що повинні знати й уміти кваліфіковані вчителі, і що означає кваліфікована вчительська практика. Стандарти класифікуються за конкретними напрямками спеціалізації вчителів;
- критерії оцінювання створюють надійну і достовірну систему оцінювання результатів навчання з конкретних предметів залежно від рівня розвитку учнів і сприяють набуттю вчителями практичного досвіду. Система оцінювання ефективності роботи вчителів на основі прийнятих стандартів якості відкриває широкі можливості для професійного вдосконалення і визначає його зміст;
- професійне вдосконалення передбачає розробку програм навчання і впровадження дидактичних методик у вчительську практику. Програми охоплюють попередню підготовку вчителів і підвищення кваліфікації в процесі роботи, допомагають вчителям досягти найвищих рівнів атестації в рамках своєї професії, окреслюють відповідні вимоги.
Стандарти і критерії оцінювання Національної Ради щодо стандартів засновані на найбільш загальному уявленні про відмінне викладання, яке можна описати за допомогою таких п'яти найважливіших принципів:
1. Учителі піклуються про учнів і їхнє навчання. Вони усвідомлюють, що учні різні, і відповідно пристосовують свою викладацьку стратегію до цих розходжень. Вони розуміють механізми розвитку і навчання своїх учнів. Справедливо ставляться до учнів. Їхня місія виходить за рамки лише надання знань учням, а поширюється на емоційні галузі мотивації і на зосередження уваги на дитині в цілому.
2. Учителі знають предмети, що викладають, і те, як їх викладати. Вони розуміють внутрішню логіку предмету і дисципліни, що викладають, їх зв'язок з іншими дисциплінами. Вони ставлять високі цілі в навчанні, володіють спеціальними знаннями того, як побудувати навчання для досягнення поставлених цілей.
3. Учителі відповідають за управління процесом навчання. Їх першочергове завдання - полегшити учням навчання. Для досягнення своїх цілей вони застосовують різні дидактичні методики: індивідуальну роботу з окремими учнями і групами, участь учнів у процесі навчання, регулярне оцінювання успішності учнів.
4. Учителі постійно осмислюють свою практичну діяльність і вчаться на основі свого досвіду. Вони аналізують наслідки своїх рішень, обмірковують отримані результати і використовують їх у своїй подальшій викладацькій діяльності. Для вдосконалення роботи використовують обґрунтовані рекомендації, а також результати дослідницької роботи.
5. Учителі є членами педагогічних колективів. Вони сприяють у співдружності з іншими професіоналами ефективній роботі школи. До роботи з учнями вони залучають і батьків та використовують усі ресурси, що є у розпорядженні шкільних колективів.
Ці принципи є підґрунтям для аналізу стандартних вимог, що висуваються до викладачів і системи ліцензування з боку суспільства.
Особливості ліцензування викладацької діяльності у США
Визначення якості викладача надзвичайно важливо для розуміння ролі ліцензійного тестування. Водночас слід відрізняти якість викладача від якості навчання. Успішне навчання залежить від багатьох факторів, включаючи рівень доступних навчальних ресурсів, укомплектованість кадрами, тривалість навчання, підтримку адміністрації і батьків. Нас, однак, цікавить саме якість викладача - його знання, навички, здібності і схильності. Саме ці характеристики викладача як професіонала і як особистості мають бути оцінені й виміряні.
Ліцензійні вимоги до певної професії складаються з трьох компонентів: освітнього, практичного і діагностичного (тестування). Вони відрізняються обсягом освітньої і практичної підготовки та послідовністю, у якій мають бути задоволені. Призначенням ліцензійних вимог є забезпечення певного рівня знань і навичок, що потрібні для здійснення практичної діяльності на початковому рівні. Останній не повинен бути занадто високим, щоб не встановлювати необґрунтовані обмеження.
Для аналізу досвіду ліцензування в інших професіях і визначення того, як він може бути застосований до ліцензування вчителів, розглянемо особливості ліцензування в інших професійних сферах та вимоги, що висуваються іншими професіями до освітнього, практичного і діагностичного компонентів [5]. Порівняння загальних вимог до ліцензування для 4 професій: учителів, інженерів, фізіотерапевтів і соціальних працівників наведене в табл. 1.
Передусім треба зауважити, що для цих професій структурою, яка ліцензує, є штат. Саме штат для кожної професії (у тому числі і для викладачів) встановлює певні вимоги до освіти і досвіду практичної діяльності, що необхідні для одержання ліцензії. Є, однак, різниця між вимогами штату до ліцензійного тестування вчителів і вимогами до ліцензійного тестування інженерів, фізіотерапевтів і соціальних працівників. Для кожної з трьох останніх професій у всіх штатах використовуються ті ж самі тести або серії тестів (хоча деякі штати доповнюють національні іспити додатковими компонентами). Для двох із цих професій (інженерів і фізіотерапевтів) прохідні бали для тестування однакові по всій країні [6]. Для викладачів складається суттєво інша картина. Під час тестування останніх вимоги розрізняються в штатах, предметних галузях і рівнях знань. Прохідні бали також різні в різних штатах.
Щодо вимог до здійснення викладацької діяльності без ліцензії, то вона допускається, як це робиться і в інших професійних сферах. Однак, є певні обмеження. Так, викладач без ліцензії може працювати у деяких штатах тільки у приватних школах [7]. Багато штатів дозволяють також неліцензованим учителям викладати в середніх школах протягом обмеженого часу, якщо там для заповнення вакантних посад не вистачає ліцензованихвикладачів.
Як і в інших галузях, акредитація програм підготовки викладачів є механізмом перевірки й атестації їх якості. Однак, на відміну від інших професій для програм підготовки викладачів не вимагається акредитація в національних професійних організаціях. Більшість штатів визнає лише програми підготовки
Loading...

 
 

Цікаве