WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: наукові підходи - Реферат

Моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: наукові підходи - Реферат


Реферат на тему:
Моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу: наукові підходи
Потужні процеси модернізації сучасної школи викликають потребу в розробці прогностичних моделей інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів. На вирішення окреслених завдань спрямована Державна цільова соціальна програма "Школа майбутнього", яка передбачає вдосконалення механізмів надання освітніх послуг, розроблення та випробування інноваційних моделей новітніх навчальних закладів, діяльність яких спрямовуватиметься на випереджальний характер розвитку системи освіти. На виконання цієї програми у плані роботи Академії педагогічних наук України передбачено проведення наукових досліджень та відповідних заходів щодо Всеукраїнського експерименту із розробки та апробації інноваційних освітніх моделей загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до виконання замовлення лабораторією педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України проводиться дослідження "Моделі інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу". Оскільки розробка моделі інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу як цілісного утворення передбачає моделювання освітнього простору школи, одним із пріоритетних напрямків у межах дослідження лабораторії педагогічних інновацій є проблема моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Актуальність означеного дослідження визначається:
§ процесами модернізації освіти, пов'язаними з необхідністю прогнозувати перспективи розвитку освітнього простору загальноосвітніх навчальних закладів на інноваційній основі;
§ зростанням вимог до якості процесу моделювання у діяльності педагогічного колективу в процесі впровадження інновацій;
§ нерозробленістю концептуальних положень педагогічного моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням теоретичних і технологічних аспектів;
§ недостатньою розробленістю апарату вимірювання та оцінювання ефективності моделей інноваційного освітнього простору загальноосвітніх навчальних закладів;
§ необхідністю створення та накопичення банку даних щодо інноваційних моделей загальноосвітніх навчальних закладів України взагалі та моделей інноваційного освітнього простору школи зокрема.
Таким чином, дослідження спрямовується на розв'язання суперечностей між зростанням запитів педагогічної теорії та практики щодо розробки ефективних моделей освітнього простору загальноосвітніх навчальних закладів як складової їхнього інноваційного розвитку, з одного боку, і недостатньою теоретико-методологічною та методико-технологічною розробленістю проблеми педагогічного моделювання освітнього простору, адаптованої до використання в умовах динамічного розвитку освітніх процесів у межах загальноосвітнього навчального закладу - з іншого.
Розв'язання поставлених завдань потребує уточнення термінологічного апарату проблеми та визначення наукових підходів до моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Наукове обґрунтування феномену "моделювання інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу" потребує визначення його ключових складових: "інновація", "моделювання", "освітній простір".
В інтерпретації педагогічної науки під інновацією розуміють "намагання змінити систему освіти, що здійснюється свідомо і навмисно з метою удосконалення цієї системи" [10, с. 17.]. Тезаурус під редакцією Н. Крилової визначає інновацію як "актуально значущі й системно самоорганізовані новоутворення, що виникають на основі різноманіття ініціатив і новацій, що стають перспективними для еволюції і позитивно впливають на його розвиток, а також на розвиток більш широкого мультикультурного простору освіти" [7, с. 42].
Таким чином, під педагогічною інновацією розуміють якісну зміну педагогічної системи, спрямовану на вдосконалення існуючої педагогічної практики. Способом "нормування та трансляції інновації виступає проектування" [6, с. 47], одним з етапів якого є моделювання.
Аналіз вітчизняної, зарубіжної літератури (А. Братко, О. Власенко, А. Дахин, О. Пирогова, В. Штофф та ін.) та здобутків шкільної практики доводить, що сутність поняття "педагогічне моделювання" розкривається як відображення характеристик існуючої педагогічної системи в спеціально створеному об'єкті, що є педагогічною моделлю. У випадках, коли створюються моделі педагогічних об'єктів, які ще не існують, але розробляються з метою впровадження у практику діяльності школи, моделювання розглядається як етап педагогічного проектування, а така модель - як прогностична.
Щодо визначення поняття "освітній простір" зазначимо, що аналіз педагогічної літератури свідчить про його багатовимірність і різноплановість. Більшість дослідників означеної проблеми (Н. Бастун, С. Бондирева, О. Веряєв, С. Гершунський, В. Гинецінський, Б. Ельконін, Б. Серіков, В. Слободчиков, І. Фрумін та ін.) під поняттям "освітній простір" розуміють певну територію, яка пов'язана з масштабними явищами в галузі освіти: як певна частина соціального простору, у межах якої здійснюється нормована освітня діяльність; як єдність, цілісне утворення в галузі освіти, яке має свої межі, що уточнюються окремо, - світовий освітній простір, міжнародний освітній простір, європейський освітній простір, освітній простір регіону, школи, шкільного класу тощо. Найповнішим та сучасним, що концентрує в собі сутнісні ознаки цього феномена є, на нашу думку, визначення освітнього простору як "педагогічної реальності, яка заявляє про себе співіснуванням Людини і Світу через освіту, містить, являє собою баланс культурного і цивілізаційного, виражаючи його через знаковість освітнього середовища" [5, с. 39.].
Таким чином, освітній простір - педагогічний феномен зустрічі та взаємодії людини з оточуючими її елементами-носіями культури (освітнім середовищем), у результаті чого відбувається їх осмислення та пізнання.
Виходячи з усього вищезазначеного, під моделюванням інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу ми розуміємо етап проектування, на якому відбувається створення і вивчення педагогічної прогностичної моделі загальноосвітнього навчального закладу як цілісного утворення відкритої частки соціального простору, у межах якого здійснюється освітня діяльність, що забезпечує "зустріч Людини і Світу". Оскільки проектування є способом нормування та трансляції інновації, новизна (об'єктивна або суб'єктивна) результату моделювання як етапу педагогічного проектування вважається нами безперечною.
Ефективність моделювання такого складного об'єкта, як освітній простір школи, передбачає визначення наукових підходів, серед яких виокремимо як провідні - системний, діяльнісний та синергетичний.
Системний підхід є одним з універсальних, що використовується в педагогічній науці. Він дозволяє конкретизувати етапи розвитку системи, включає до числасистемоутворюючих факторів "цілевий стан", системоутворюючі суперечності (проблемну ситуацію), виходячи з того, що координація та субординація елементів системи притаманна самій природі, необхідність об'єднання диференційованих, ієрархічно побудованих елементів у єдине ціле, що володіє властивостями, які відрізняються від властивостей окремих його частин. Системний підхід дозволяє вивчити окремі якості об'єкта, завдяки яким вони стають упорядкованими, організованими у певну цілісність, що має нові властивості. Так, С. Смирнов вважає, що сутність системного підходу полягає у виокремленні класу об'єктів, явищ, що відповідають поняттю "система", тобто комплексне утворення,
Loading...

 
 

Цікаве