WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культура педагогічного спілкування при навчанні дорослих - Реферат

Культура педагогічного спілкування при навчанні дорослих - Реферат

здійснення педагогічної комунікації;
5) наявність комунікативних навичок та вмінь [4].
Позитивною якістю педагога є його професіоналізм або професійна компетентність, успіх - у високій інформованості, що реалізується хорошою, яскравою, зрозумілою мовою. Співвідношення між інформативними частинами повідомлення та ілюстраціями до них залежить від аудиторії. Аудиторія з високим розвитком дістане задоволення від однієї інформації, викладеної індуктивним способом, у менш розвиненої аудиторії доцільно інформаційні посилання перемежовувати з ілюстраціями, поясненням, порівнянням. Досягти ефективної взаємодії між учасниками навчального процесу зможе лише творчий педагог.
Творчий педагог має відчувати межу, за якою науковий виклад матеріалу переходить у науково-популярний, а зрозуміле пояснення - у банальні істини.
Для аудиторії, такої як дорослі суб'єкти навчання, необхідно використовувати відомі з часів Цицерона, викладання матеріалу: вступ, основна частина і висновок. Для першої і третьої частин необхідно використовувати емоційні приклади, повідомлення, щоб мотивувати аудиторію на навчальну діяльність, забезпечити дружні контакти з нею.
Професіоналізм і компетентність педагога - могутній рушій перебудови суспільства, має першорядне значення для всієї системи освіти. У ній повинні працювати педагоги, яких відзначають:
- широка освіченість, висока культура, багатий духовний світ, справжня інтелігентність;
- глибоке знання своєї професії у поєднанні з методичною майстерністю, що дозволяє вибрати оптимальні комплекси методів;
- здатність співпереживати, розуміти особливості розвитку суб'єктів навчання, їх внутрішній світ, мотиви поведінки;
- наукове, діалектичне мислення;
- готовність до самоосвіти, поповнення знань з різних галузей науки;
- творчу фантазію та уяву;
- комунікативні здібності;
- приходити на допомогу тому, кого навчає (незалежно від віку).
Д. Карнегі постійно підкреслював необхідність ретельної підготовки педагога до публічної промови. Талант імпровізатора притаманний далеко не всім. Тому успіх полягає у ретельній підготовці матеріалу, добору цікавих фактів, їх логіці.
Ще однією головною якістю педагога має бути мистецький комунікатор, тобто володіння жестами, інтонацією, мімікою тощо. Складовими цього є - вміння керувати собою, своєю увагою й увагою суб'єкта навчання, здатність за зовнішніми ознаками поведінки визначати його душевний стан, почуття темпу і ритму в педагогічних діях тощо. Для набуття педагогом цих якостей потрібні довготривалі заняття. Ці якості можна поділити на дві групи: перша - пов'язана з умінням педагога керувати своєю поведінкою; друга - з умінням впливати на особистість за тонусом м'язів.
Є також характерологічні характеристики педагога. Вони такі: дидактичні (чіткість), організаторські (зрілість), комунікативні (правильні стосунки), перцептивні (проникнення у світ суб'єкта навчання), сугестивні (уміння навіювати), науково-пізнавальні та академічні.
Дидактичні - складають основу вмінь викласти доступно, цікаво, чітко і ясно матеріал.
Організаторські - точність, акуратність, дисциплінованість, відповідальність, зібраність.
Перцептивні дають можливість проникнути у внутрішній світ суб'єкта навчання.
Сугестивні - за допомогою твердого вольового слова добиватися результатів - це здатність навіювання.
Науково-пізнавальні та академічні - здатність оволодівати інформацією.
В.О. Сухомлинський так сказав: "… не допустити похмурості, перебільшення чужих пороків, звертатися до гумору, бути оптимістом, дружелюбом" [10]. Тому у педагога повинен бути правильно поставлений голос, рухливі м'язи і тіло, фізичне і психологічне розкріпачення. Від голосу залежить якість взаємодії, міміки - сприйняття інформації, пластика формує відношення, фізичне і психологічне розкріпачення дає відсутність страху, вільне володіння словом, рівновагу.
Забезпечення правильного стилю спілкування педагога, прояв педагогічного такту і техніки вимагають розвинених комунікативних умінь, до яких О.О. Леонтьєв відніс такі:
- опанування соціальною перцепцією;
- розуміння особистості суб'єкта навчання за зовнішніми ознаками;
- уміння "подавати себе" у спілкуванні;
- уміння оптимально будувати власну мову [5].
Ефективність спілкування між суб'єктами навчального процесу великою мірою залежить від стилю спілкування - характерного способу встановлення і розвитку контактів.
Поняття "стилю" спілкування - це відносно стійка сукупність характерних і повторювальних рис людини, що проявляються у її мисленні, поведінці, спілкуванні [3]. Поширеним є авторитарний, демократичний і суперечливий стилі. Авторитарний стиль характеризується ігноруванням думки партнера і нав'язування своїх поглядів. Демократичний стиль пов'язано із застосуванням таких засобів спілкування, що викликають у співрозмовника позитивне ставлення до інформації. Суперечливий стиль - це нестійка тактика спілкування, що містить елементи різних стилів. Суспільна практика свідчить, що більшого впливу на співрозмовника досягають за демократичного стилю спілкування і, особливо з дорослим суб'єктом навчання [11].
Дослідження педагогічних здібностей дозволяють назвати провідні здібності особистості педагога це: комунакативність, перцептивність, динамізм особистості, емоційна стійкість, креативність.
Усі значущі здібності до педагогічної діяльності пов'язані з процесом ефективного спілкування, тому провідною виступає комунікативна здібність спілкування.
Викладання є не лише мистецтвом думати і говорити, це також мистецтво слухати і розуміти. Водночас слухати означає не просто мовчати і не перебивати. Є красивий і точний слоган "мовчати - вміння, слухати - мистецтво!" Педагогічне спілкування з дорослим суб'єктом навчання повинно бути радісним процесом взаємодії. Складовими оптимального спілкування є: по-перше, високий авторитет педагога. Критерієм якого є - повага до суб'єкта навчання; по-друге, володіння психікою і прийомами спілкування; по-третє, накопичений досвід, що використовується у повсякденній педагогічній діяльності.
Отже, педагогу, який працює з дорослим суб'єктом навчання, необхідно домагатися органічного поєднання всіх засобів комунікативної виразності. У подальших публікаціях необхідно детальніше розкрити динамізм особистості, емоційну стійкість та креативність педагога.
Список джерел:
1. Бутенко Н.Ю. Комунікативніпроцеси у навчанні: Підручник. - Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 346 с.
2. Бондарчук Є.І., Бондарчук Л.І. Основи психології і педагогіки: Курс лекцій. - 3-є вид. стереотип. - К.: МАУП, 2002. - 168 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 373с.
4. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. - М.: Педагогика, 1990. - (Б-ка учителя и воспитателя). - 144 с.
5. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М., 1989. - С. 34.
6. Петровская А.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. - М., 1989. - 188 с.
7. Педагогічна майстерність / За ред. І.А. Зязюна. - К.: Вища школа,1997. - 227 с.
8. Психология. Словарь. - М., 1990. -244 с.
9. Русова С. Нова школа соціального виховання // Український освітній журнал. - 1994. - № 1. - С. 14-15.
10. Сухомлинський О.В. Вибрані твори у 5 т. - Т. 2. - К.: Рад. школа, 1976. - 669 с.
11. Степанов О.М., Фібула М.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 502 с.
Loading...

 
 

Цікаве