WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат

Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат

норми, зразки поведінки, які переважають над тими, які застаріли і не відображають реальних потреб економічної культури суспільства. Уміння зрозуміти нове, таке, що з'явилося тут і зараз, а головне, уміння вписати це нове у свою діяльність дуже важлива якість сучасного фахівця. Сучасна культура характеризується здатністю не тільки бачити типове в явищах і подіях, але помічати і розуміти особливе та індивідуальне, не відкидаючи останнє в процесі пізнання. Її розвиток базується на пізнавальній здатності визначати межу значущого і незначущого, тобто виявляти цінність [7, с. 17].
6. Ступінь запозичення культурних економічних цінностей. Наприклад, у Західній Європі є культом обрання економічних професій, вони ж стають затребуваними і в Україні.
Інтеграція змісту освіти студентів-географів у структурі методичної системи навчання географічних дисциплін припускає: змістовність і значущість економіко-математичних, економіко-географічних знань для студентів; системне географічне і економічне уявлення про матеріал, який вивчається; реалізацію внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків географії й економіки; економічну спрямованість дисциплін географічного блоку.
Інтеграційною якістю, яка об'єднує ці компоненти, служать уміння економіко-математичного і економіко-географічного моделювання. Різні автори пропонують свої підходи до здійснення інтеграції змісту освіти на рівні знань і видів діяльності, багато хто допускає "взаємозв'язане" вивчення соціально-економічних і професійно-орієнтованих дисциплін, забуваючи при цьому про необхідність диференціації наукового знання. Цікавий погляд на цю проблему В. Далінгера, В. Жіліна, які припускають відносну незалежність в розвитку предметних структур окремих навчальних дисциплін, які виявляються компонентами інтегрованого змісту освіти. При цьому міжпредметним конференціям, інтегрованим заняттям повинна йти випереджаюча диференціація і спеціалізація предметів та навчальної діяльності. Реалізація ідеї диференціації змісту освіти і навчальних вимог обумовлена сучасним соціальним замовленням на підготовку студентів до професійної діяльності, економічною орієнтацією чисто географічних курсів у контексті профільної диференціації.
Враховуючи той факт, що методи аналізу економічних процесів і методи, які використовуються у вивченні таких географічних дисциплін, як "Територіально-виробничі комплекси", "Основи суспільної географії", "Соціальна географія", "Географія світового господарювання", "Регіональна економічна та соціальна географія", "Фізична географія та охорона природи", "Геоінформатика" та інші, мають багато загального між собою, а також з огляду на можливість реалізації інтеграційних зв'язків на рівні видів діяльності, як загальних прийомів, якими повинні опанувати студенти під час вивчення цих дисциплін, можна виділити такі інтелектуальні вміння і їх складові: уміння розв'язувати задачі (висунення гіпотези, постановка питання, знаходження потрібної інформації для розв'язання завдання, аналіз проблемної ситуації); здатність до економіко-математичного і економіко-географічного моделювання (визначення даних, умов і меж пошуку рішень, переклад економіко-географічної проблеми на мову математики, застосування адекватного математичного, географічного та економічного апарату, інтерпретація рішення); уміння логічно мислити (дедуктивні та індуктивні висновки, комбінація логіки та інтуїції, аргументація висновків і узагальнень); комунікативні вміння (читання, письмо, висловлювання на мові економічної математики, використання географічних та математичних символів і формул, побудова графіків, схем, діаграм); уміння застосовувати нові інформаційні технології.
Формуючи у студентів вказані види навчальної діяльності, ми тим самим сприяємо розвитку таких загальних інтелектуальних прийомів, як порівняння, узагальнення, аналіз, абстрагування, які лежать в основі технології процесу формування культури економічного мислення.
У межах методичної лінії взаємозв'язку економічної спрямованості в основі географічних дисциплін лежать дидактичні принципи обробки матеріалу, який вивчається (критерії інформаційної, інтелектуальної, пізнавальної діяльності; соціально-економічної ефективності; практичної значущості). Це, у свою чергу, дозволило визначити інтеграційну функцію взаємозв'язку в навчанні географічних дисциплін і дисциплін соціально-економічного циклу.
Існуючі прогностичні спеціально-професійні проблеми, які повинен уміти вирішувати спеціаліст-географ на відповідному рівні, визначає сукупність знань та сформованих умінь, якими повинен володіти фахівець в галузі економічної і географічної культури.
Майбутній географ повинен бути підготовлений до розв'язання конкретних професійних і соціально-економічних завдань. Випускник повинен легко адаптуватися до умов діяльності підприємства, організації, установи різних форм власності, причому, період входження в справи повинен бути мінімальним. Фахівець повинен бути підготовлений для конкретних форм трудової діяльності (викладацької, наукової, управлінської, проектної і т. п.). Фахівець повинен володіти необхідним обсягом знань в культурній, економічній, правовій, соціально-психологічній, екологічній та інших сферах, а також у суміжних галузях відносно основного напряму підготовки фахівців із вищою освітою, засвоювати нові знання, прогресивні технології та різні інновації. Він повинен володіти основними навичками індивідуальної і колективної роботи, здатністю до самоосвіти.
Спеціаліст-географ повинен філософськи оцінювати історичні, культурні та економічні процеси в природі і суспільстві. Він, як творча особа, професіонал своєї справи, повинен глибоко продумувати рішення, аргументовано відстоювати свою точку зору з урахуванням етичних вимог, володіти навичками організаторської та виховної роботи, бути економічно підготовленим, володіти тонкощами і здатністю до образного та творчого мислення.
Відповідно до зазначених вище рівнів прояву культури економічного мислення (див. табл. 1), виділимо також чотири рівні сформованості вмінь економічного мислення: репродуктивний, алгоритмічний, евристичний та творчий. Наведемо критерії сформованості таких умінь.
Репродуктивний. Майбутній спеціаліст повинен уміти відтворювати досвід практичної діяльності шляхом самостійного вибору типових методів кваліфікаційної діяльності в стандартних умовах.
Алгоритмічний (евристичний). Уміння вирішувати типові спеціальні завдання шляхом використання методів (алгоритмів) пошукової діяльності.
Творчий. Уміння вирішувати типові спеціальнізавдання шляхом використання нових методів діяльності в нових умовах.
Відповідно виділимо і чотири рівні сформованості знань: понятійний, прикладний, фундаментальний і творчий. Наведемо критерії рівнів сформованості таких знань.
Понятійний. Знання соціально-економічних дисциплін в обсязі, який необхідний для розв'язування соціально-географічних і соціально-економічних завдань. Сюди також входять знання правил екологічної і техногенної безпеки.
Прикладний. Знання закономірностей процесів утворення та розміщення родовищ корисних копалини, знання можливостей комп'ютерної
Loading...

 
 

Цікаве