WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат

Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат

правоту. Самостійність мислення на цьому рівні тісно зливається з переконанням і стає могутнім чинником саморегуляції інтелектуальної діяльності особи.
Економічне мислення - це вищий ступінь людського пізнання економічних процесів в об'єктивній дійсності, яке визначає економічно обумовлені підходи у світогляді і господарській діяльності [12, с. 14].
"Мислення культурне". Це означає, що воно "розвинулося, розвернуло свої потенції і здібно до пізнання глибинної суті явищ" [7, с. 76]. Дана точка зору знайшла віддзеркалення в роботах Е. Ільєнкова, М. Кагана, які включали до змісту цього поняття "відчуття суперечності", "відчуття проблеми".
З урахуванням думки К. Шураханова [7] ми вважаємо, що культура мислення суб'єкта заснована не на утилітарних уявленнях, не на особистому досвіді, а на осмисленні, в основі якого лежать уявлення, що дозволяють усвідомити проблему з глобальних позицій, тобто вміння мислити не з позиції власного "Я", а з позиції стороннього спостерігача (який рефлексує).
Показники сформованості культури економічного мислення
На наш погляд, структурний склад цієї категорії як особової характеристики представляє сукупність мотиваційного, інтелектуального, емоційного і діяльнісного компонентів.
Основними критеріями і показниками розвитку і реального прояву культури мислення в навчально-пізнавальній діяльності тих, яких навчають у вузі, П. Гуменюк виділяє теж чотири блоки: мотиваційно-ціннісний (усвідомленість соціальної значущості вибраної професії, особове самовизначення, прагнення до розвитку інтелекту, цілеспрямоване виконання учбових завдань, досягнення в учбово-пізнавальній діяльності, моральна відповідальність за результати професійної діяльності); когнітивно-інформаційний (або інтелектуальний - глибина і системність знань про професійну діяльність, навкілля, соціум, базову культуру особи, про історичне минуле, види, форми, прийоми та способи мислення, про основні психічні процеси); оцінно-рефлексивний (здатність до самооцінки, конструктивної взаємодії з тими, які оточують, історичному аналізу і коментарі історичних подій минулого, прояв культури відносин у соціумі) й емоційно-вольовий (сумлінність, відчуття обов'язку, вимогливість до себе, ініціатива, самовладання, упевненість у своїх силах); операційно-діяльнісний (володіння аналізом, синтезом, узагальненням, систематизацією, культурою передачі інформації, розвиненість образного, репродуктивного, теоретичного, інтуїтивного мислення) [8, с. 15].
Система критеріїв і показників культури економічного мислення формувалася відповідно до розробленої нами структурно-функціональної моделі культури економічного мислення майбутнього географа. Були виділені такі критерії:
- засвоєння географом соціально-економічних знань (знання понять, термінів, визначень; алгоритму й етапів формування культури економічного мислення; знання, що включають географічні, економічні, комунікативні, соціальні, моральні, правові, етичні основи та категорії соціально-економічної діяльності);
- оволодіння відповідними вміннями (уміння аналізувати, узагальнювати і вибирати чисельний показник географо-економічної задачі; побудови й аналізу соціально-економічної задачі; проектування моделей, а також уміння організаційні, комунікативні, проективні, дослідницькі, методичні);
- формування ціннісної орієнтації на географо-економічну діяльність (економічна свідомість, соціально-орієнтоване мислення, розвиток інтелектуальної, економічної активності, прагнення до творчої самореалізації);
- сформованість інтегрованих особистісних якостей - порядність, підприємливість, наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, самостійність, уміння ризикувати, працьовитість, організованість, соціальна активність, патріотизм, цивільна мужність; здатність до соціально-економічного саморозвитку (розв'язування географо-економічних задач, а також задач інформаційно-технологічних, предметно-діяльнісних, діалогічних, аналітичних і професійних); самопізнання; самоорганізації і самореалізації в професійній географічній і соціально-економічній діяльності.
Обрані критерії вказують на складну структуру процесу формування культури економічного мислення в навчанні і вихованні майбутнього географа. Отже, як показники сформованості культури економічного мислення виступають: засвоєння географо-економічних знань і оволодіння відповідними вміннями і навичками; формування ціннісної орієнтації на географо-економічну діяльність; розвиток інтегрованих особистісних якостей;здатність до соціально-економічного саморозвитку.
Цим критеріям відповідають низький, припустимий, достатній та високий рівні прояву культури економічного мислення тих, кого навчають.
Виявлення рівня культури економічного мислення майбутнього географа ми робили за розробленими нами критеріями.
Оцінка засвоєння студентом професійно-значущих економічних знань, умінь та навичок не перевищує 3,0 балів
У студента переважає чекання прийняття рішення з економічних проблем більш сильним економічним суб'єктом. Він виявляє слабкий пізнавальний інтерес, пасивний у поводженні, не орієнтується на саморозвиток. Практично повна відсутність професійно-значущих поглядів, запевнень, планів і мотивів.
Студент володіє теоретичними знаннями обмежено: у визначенні економічних явищ переважає пізнавання лише за зовнішніми ознаками, механічне відтворення економічних знань на рівні окремих фактів, поза зв'язків їх один з одним. Відсутність світоглядних універсаліїв.
Культура рефлексії і культура почуттів тільки починає проявлятися. Культура економічних уявлень не розвинена.
Студент не може самостійно визначати мету і задачі економічної діяльності. Він не розуміє значущості пошуку оптимальних шляхів вирішення економічних проблем. Такому студенту потрібен зовнішній контроль його діяльності з боку більш сильного суб'єкта, він боїться своїх рішень, а їхнє прийняття засноване переважно на емпіричному досвіді
2. Допустимий
Оцінка засвоєння студентом професійно-значущих економічних знань, умінь та навичок лежить у межах 3,0 балів
Нестійкий інтерес та мотиви до професії з економічної точки зору; нестійкі професійно-значущі погляди, запевнення і плани щодо економічної підготовки. Поводження ситуативне, цілком орієнтоване на вирішення проблем більш сильним суб'єктом. Допустимий рівень економічних потреб
Студент володіє теоретичними знаннями на ознайомлювальному рівні: нестійке визначення економічних явищ і закономірностей, слабке їхнє використання в професійній діяльності. Допустимий рівень знань про сутність культури мислення. Сформовані світоглядні універсалії
Культура рефлексії і культура економічних уявлень починають проявлятися. Культура почуттів проявляється на рівні почуття задоволеності, протиріччя і співпереживання
Студент намагається знайти правильне вирішення питань,але у визначенні цілей і задач економічної діяльності в нього переважає наслідування. Виконує рішення поставлених проблем без систематизації, тому якщо він рішення і знаходить, то воно виходить стандартним
3. Достатній
Оцінка засвоєння студентом професійно-значущих економічних знань,
Loading...

 
 

Цікаве