WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат

Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів - Реферат


Реферат на тему:
Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів
Вступ
Україна зараз переживає глибокі перетворення і зміни в соціально-економічній сфері, особливо це помітно в сучасних економічних відносинах людини і навколишнього світу. Відбувається високий вплив самої економіки на всю поверхню Землі як інтегрованого географічного утворення, що вимагає переосмислення не тільки місця людини в природі, але і його відношення до неї. Для цього потрібно готувати фахівців нової генерації, які могли б не тільки виявляти ці проблеми, але і вирішувати їх грамотно і професійно. Саме для такої діяльності повинні бути підготовлені сучасні географи з належним рівнем культури економічного мислення.
Поворот культури в епіцентр географічної та економічної освіти в сучасних умовах підвищує її значущість, забезпечує наступність поколінь стабільністю, орієнтує систему географічної освіти на діалог з культурою, дозволяє розглядати географічний простір і економічну дійсність як продовження культури.
Для реалізації завдань такого зближення необхідні спеціалісти з високим рівнем культури економічного мислення. Тільки такий фахівець-географ може виправдати соціальні очікування, коли його особистісна, загальна і професійна культура будуть адаптовані до конкретних соціально-економічних умов.
Є багато підходів до визначення поняття "економічне мислення". Відповідно до одного з них, економічне мислення розглядається як процес опосередкованого й узагальненого відображення у свідомості людей стану економічного життя у вигляді понять у їхній визначеній системі і логічному зв'язку; усвідомлення закономірностей розвитку суспільства; засвоєння емпіричного досвіду, економічних знань і їхнє застосування у свідомій практичній діяльності (Л. Бляхман [1], К. Улибін [2]).
Процес формування культури економічного мислення майбутніх фахівців розглядався в наукових працях О. Коренькова [3], В. Візира [4], В. Безверхої [5], М. Тишкова [6], технологізації розумової діяльності в дослідженнях К. Шураханова [7], П. Гуменюк [8], а прикладну спрямованість формування культури економічного мислення в роботах В. Вишневського [9], Ю. Ануфрієва [10] та ін.
Усі ці автори вивчали культуру економічного мислення як різноманітні фактори розвитку потенціалу особистості для різних категорій фахівців, але чіткої системи показників сформованості цього нововведення вони не наводили. Проблемі ж розробки критеріїв сформованості культури економічного мислення майбутніх географів у своїх дослідженнях ніхто не торкався. Тому тема, яку ми розглядаємо в нашій статті дуже актуальна і мало досліджена. Виходячи з цього, ми поставили перед собою мету показати етапи і показники розвитку культури економічного мислення майбутнього спеціаліста, а як завдання - окремо визначити рівні сформованості знань і рівні сформованості вмінь майбутніх географів.
Здатність до наукової оцінки та самооцінки, культури мислення та практичної діяльності, ініціативність та підприємництво, готовність до вирішення нестандартних проблем та здатність аналізувати реальність, є найважливішими якостями фахівця будь-якого профілю, у тому числі й географічного.
Під рівнем культури економічного мислення ми розуміємо такий рівень готовності майбутнього географа до економічної діяльності, який би дав йому готовність до застосування економічних знань, умінь та навичок, з певним рівнем економічного мислення, під час розв'язування у своїй професійній діяльності різних господарсько-економічних задач. Підвищувати свою кваліфікацію, оновлювати свої знання майбутньому спеціалісту доведеться впродовж усього життя, тому, у студентські роки він повинен не тільки освоїти методику самоосвіти, але й навчитися мислити в критичних ситуаціях, знаходити нові способи розв'язання професійних задач.
На жаль, нині економічна освіта у ВНЗ несе тільки традиційну функцію передачі соціального досвіду, і поки не опанувала випереджаючою функцією - підготовки людини до життя в епоху змін. Предметна система, яка склалася зараз, орієнтована на "замкнуті", жорстко сконструйовані навчальні дисципліни. Вона характеризується недостатньою гнучкістю освітньо-професійних програм, низькою інформативністю навчання, не забезпечує необхідного рівня мотивації й активізації роботи студентів, та збалансованості в підготовці географів на запити ринку освітніх послуг. Як указувала Г. Галамян, "із-за лавини інформації, нерідко суперечливої і надмірної, навчальний процес страждає від нездатності тих, кого навчають, охопити комплексність проблем, зрозуміти зв'язки між різними фактами у сфері економічної діяльності. Студент часто не уявляє дійсного сенсу і ваговитості тієї або іншої дисципліни, яка вивчається, глибинної суті своєї майбутньої професійної економічної діяльності" [11, с. 8].
Аналіз літератури дозволив виявити характеристики категорії "мислення". У філософії воно трактується як узагальнене віддзеркалення, як "обхідний" шлях до осягнення суті, який пов'язаний зі створенням ідеалізації, абстракцій, допущень, гіпотез, цілих конструкцій, зрештою, покликаних схопити суть речей. У психолого-педагогічній літературі мислення (теоретичне) зводять до вміння "діяти без наочної опори, в думці" (В. Давидов), до розвитку аналітичного спостереження й успіхів у формуванні понять (Л. Занков), до позитивної зміни рівня аналізу і синтезу у процесі розв'язування розумових завдань (Н. Менчинська). О. Леонт'єв визначає мислення як вищий ступінь пізнання. Проте за всього різноманіття точок зору, автори сходяться на думці, що мислення - це продукт історичного розвитку суспільної практики, особлива форма людської діяльності.
У логіці нашого дослідження найбільш вдалим буде визначення, яке дала О. Маркова: мислення є "пізнавальна діяльність людини з виявлення прихованих особливостей об'єкта". Це визначення лягло в основу синтезу понять "культура" і "мислення".
У педагогічній літературі виділяють три етапи розвитку мислення: формування понять, інтерпретація даних, застосування правил та принципів. Залежно від ступеня освоєння цих етапів виділяють чотири рівні розвитку мислення.
Перший рівень - синкретичний. Студенти, які знаходяться на цьому рівні розвитку, характеризуються глобальністю і недиференційованістю суджень, у їхніх висловах відсутні пояснення причин явищ і яка-небудь аргументація. Як правило, їхні думки категоричні і виходять із суб'єктивної упевненості, вони ґрунтуються на неусвідомлюваному наслідуванні чого-небудь. Другий рівень - інтуїтивний. У висловах студентів цього рівня розвитку, переважає упевненість, яка заснована на судженні авторитетів, усвідомлене наслідування переважає над переконаністю. Тут відчувається вже інтуїтивне оволодіння своїми судженнями і поглядами. Третій рівень - початок теоретичного узагальнення. У своїх думках студенти починають використовувати закони і закономірності, використовують загальні висновки, виразно диференціюють свою і чужу думку, а також систему доказів. Четвертий рівень -розвиток інтелектуальної ініціативи. У своїх думках студенти не просто висловлюють певні погляди, але і прагнуть захистити їх, довести їхню
Loading...

 
 

Цікаве