WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти - Реферат

Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти - Реферат

це таке суспільство, в якому кожний міг би створювати інформацію і знання, мати до них до­ступ, користуватися й обмінюватися ними з тим, щоб дати окремим особам, громадянам і народам можливість повною мірою реалізувати свій потенціал...".
Група експертів Колегії Європейських співавторів, яка була створена у травні 1995 року з метою аналізу соціальних аспектів ІС ха­рактеризує таке суспільство як глобальне суспільство, у якому обмін інформацією не буде мати ні часових, ні просторових, ні політичних кордонів; яке, з одного боку, сприяє взаємопроникненню культур, а, з іншого - відкриває кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації й розвитку власної унікальної культури.
Інформаційне суспільство (information society, digital society, electronic society, e-society) розглядається як етап переходу до нового перспективного стану свого соціально-економічного і науково-технічного розвитку - до суспільства знань (knowledge society, k-society), в якому головним джерелом існування і розвитку, основним ресурсом функціонування і рушійною силою прогресивних перетворень стануть знання, які накопичило і продовжуватиме здобувати і накопичувати людство і які будуть ефективно використовуватись практично усіма підсистемами суспільства, переважною більшістю його членів для розв'язування своїх повсякденних і перспективних завдань.
В основі створення ІС лежить процес його інформатизації, який в [14] визначається як "організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для вдосконалення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів".
Вивченням проблем створення ІС, його особливостей, визначенням цього поняття займаються вчені багатьох країн світу. Багато з них визначають контури ІС, як суспільства, у якому процес комп'ютеризації надає людям доступ до надійних джерел інформації, позбав­ляє їх від рутинної роботи, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва. В багатьох роботах вітчизняних і зарубіжних авторів ІС характеризується як постіндустріальне суспільсво, де інформація використовується як стратегічний ресурс. Сьогодні новітні засоби зв'яз­ку та системи комунікацій стирають кордони між країнами і націями. Цифрові технології принципово змінюють не тільки можливості зв'я­зку, а й технології обміну товарами, послугами, знаннями, управління виробничими, соціально-економічними й політичними процесами в житті колективів регіонів, та країн. На світовому обрії вимальовуються контури цифрової економіки і глобального ІС, в якому нації об'єд­нуються та співіснують на основі сучасних ІКТ. Встановлено, що найбільш конкурентоспроможними є ті країни, в яких вдало поєднують­ся високотехнологічне виробництво й раціональне використання власних природних ресурсів, знання та ІКТ [13,10].
Отже, ІС - це комплексне поняття, що складається з множини різноманітних аспектів політичної, соціальної, економічної та технологічної природи, якому властива висока динаміка розвитку.
Найбільш розвинуті країни світу наприкінці ХХ сторіччя поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу свого розвитку людства - ІС, соціально-економічного середовища, що характеризується [3]:
- розвиненою інформаційно-комунікаційною інфраструктурою та прискореним розвитком високотехнологічних галузей економіки;
- широким доступом громадян до інформації, освіти, культурного надбання, можливостей роботи і спілкування;
- новими вимірами прав і свобод громадян;
- високими темпами економічного зростання.
Інформаційне суспільство суттєво змінює традиційні уявлення про працю, освіту, культуру, спілкування, соціально-політичне життя. Сьогодні якнайшвидше впровадження тих або інших рис ІС в існуючу соціально-економічну систему - головне завдання політичних та професійних еліт найбільш розвинутих країн Європи, Америки, Азії. У той же час, головною проблемою інших країн стає так званий "цифровий розрив" (інформаційна нерівність) - розрив у можливостях та способах життя між державами, що будують ІС, та рештою держав. Особливо загрозливим "цифровий розрив" є для пострадянських країн, які ще не завершили соціально-політичну трансформацію.
Об'єктивною передумовою формування ІС є бурхливий розвиток і глобальне поширення персональних комп'ютерних засобів, практично неосяжні масштаби Інтернет, науково-технічний рівень його комунікативних можливостей і сервісів.
Суть концепції ІС полягає в тому, що першорядного значення в розвитку всіх суспільних сфер набувають знання, інформація та ін­телектуальний потенціал людини. Основними особливостями ІС є [3]:
- збільшення ролі інформації і знань у політичному, економічному, соціальному та культурному житті суспільства;
- зростання обсягу інформаційно-комунікаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті;
- створення глобального інформаційного простору, що забезпечує:
а) ефективну інформаційну взаємодію людей;
б) доступ членів суспільства до світових інформаційних ресурсів;
в) задоволення потреб членів суспільства в інформаційних продуктах та послугах.
Метою ІС є комплексний та органічний розвиток людини, створення умов для їхнього духовного та розумового збагачення, наро­щування національного людського капіталу як основи розвитку політичної, соціальної, економічної, гуманітарної, культурної та інших сферсуспільного життя насамперед в інтересах підвищення добробуту громадян, ефективності економіки та зміцнення державності [3].
Побудова ІС - не самоціль, а інструмент економічної, соціальної, науково-технічної, міжнародної політики України, яка будує нове сучасне суспільство.
До основних стратегічних цілій розвитку ІС в Україні у [3,9,7,8] віднесені:
- створення постіндустріальної економіки в Україні шляхом прискореного впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного жит­тя, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування;
- широке застосування ІКТ як інструменту для затвердження демократичних форм державного управління, удосконалення відно­син між державою і громадянами, зміцнення демократичних інститутів, становлення електронної форми взаємодії між владою і громадя­нами;
- забезпечення комп'ютерної грамотності населення, насамперед шляхом створення освітньої системи, орієнтованої на виклики ІС; формування в суспільстві системи цінностей і пріоритетів ІС, які спрямовують і стимулюють його членів і суспільні підсистеми вико­ристовувати новітні ІКТ у формуванні особистості;
- створення національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та інтеграція її із світовою інфраструктурою.
Для оцінки стану розвитку ІКТ країн світу в 2002 році Міжнародна академія зв'язку ввела показник-індекс цифрового доступу, значення якого може змінюватись від нуля до одиниці і який розраховується на основі таких восьми показників: кількість абонентів фік­сованого зв'язку; кількість абонентів мобільного зв'язку; кількість абонентів широкосмугового зв'язку; освіта дорослого населення; за­гальне охоплення шкільною освітою; ціна доступу до Інтернету; кількість користувачів Інтернету; якість міжнародного трафіку. Для України у 2005 році цей індекс не перевищував 0,5, і був помітно меншим ніж для розвинутих країнах світу
Loading...

 
 

Цікаве