WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Застосування інформаційних технологій та їх вплив на результати навчально-виховного процесу в дошкільних закладах - Реферат

Застосування інформаційних технологій та їх вплив на результати навчально-виховного процесу в дошкільних закладах - Реферат

передумови для формування вольової готовності. Характерною рисою цього періоду є здатність підпорядкування мотивів своєї поведінки. Це надає дитині можливість керувати своєю поведінкою, яка необхідна для того, щоб включатися у спільну діяльність, приймати систему вимог, яку ставить школа і вчитель. Довільність поведінки - один з найважливіших показників готовності до навчання в школі.
Л. І. Божович вважає одним із критеріїв готовності дитини до школи -"внутрішню позицію школяра". Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є поєднанням двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі, які виявляються в довільній поведінці [1].
Сьогодні існує велика кількість методик, які досліджують готовність дитини до школи. Необхідно було вибрати ті з них, які дають системне уявлення про розвиток особистості, і водночас є достатньо зручними і простими у використанні, а також, щоб діагностика не займала багато часу. Виходячи з цих потреб, ми використали "Експрес - діагностику готовності дітей до навчання в школі" московських авторів (Вархотової Є. К., Дятко Н. В., Сазонової Е. В.) та адаптували її до завдань експерименту [3]. В діагностичний набір входили 11 тестів, які давно використовуються в психологічній практиці, та завдання, які допомагають виявити рівень інтелектуальної готовності дітей до навчання і дозволяють побачити стан психічних властивостей дитини, найбільш важливих для адаптації до шкільного навчання.
Відомо, що якість виконання завдань залежить від того, наскільки дитина відчуває себе природно і невимушено. Для цього була створена атмосфера доброзичливості, в якій дитина не боялася би помилитися, намагаючись досягти рішення даного завдання. Ми прагнули також того, щоб усі завдання сприймалися дитиною як гра, в якій інструкція виконувала б роль правил, а експериментатор був партнером по грі. Якщо дитина була стурбована, боялася відповідати, то експериментатор емоційно підтримував її, висловлював упевненість, що вона добре виконує усі завдання. Під час виконання завдань дитині постійно давали зрозуміти, що вона все робить правильно.
Методика складалася з одинадцяти субтестів. Перед виконанням кожного субтесту експериментатор давав інструкцію, як виконувати завдання. Критеріями оцінки були бали: найнижчий - 0, середній - 1 і високий - 2 бали. Для кожного субтесту були розроблені свої показники для оцінювання. Графік залежності кількості досліджуваних дітей (в процентах) від набраних ними балів дав змогу авторам діагностичного комплексу встановити, що:
дитина, яка набрала 18 балів і більше від загальної кількості тестування по всіх 11 тестах, до навчання в школі готова;
дитина, яка набрала 16 або 17 балів, до навчання у школі готова умовно, тобто буде готова лише після співбесіди з психологом і додаткових занять з дитиною над подоланням недоліків в її подальшому розвитку;
ті діти, які набрали 15 балів і менше, найвірогідніше всього до навчання в школі не готові.
На кожну дитину, яка тестувалася, заповнювалася анкета - протокол співбесіди. Анкета була розроблена таким чином, що на одному боці аркушу паперу вказували ім'я, прізвище, вік дитини, відомості про батьків, ким вона хоче бути, чи є вдома комп'ютер, які гуртки відвідує, а на звороті - результати набраних балів за кожний з 11 субтестів (протокол тестування).
Весь комплекс субтестів був спрямований на виявлення основних параметрів готовності дитини до школи. Так, блок субтестів №1,3,6,7,11 дає уявлення про рівень розвитку мови дітей, їх словниковий запас, стан монологічного мовлення.
Блок субтестів № 2,4 - про рівень розвитку елементарних математичних уявлень.
Блок субтестів № 3,5,8,11 - про вміння дитини встановлювати причинно-наслідкові, просторові уявлення, здатність робити умовисновки, сформованість понятійного, логічного мислення, розвиток елементів творчості.
Блок субтестів № 2,4,8,10 - про рівень розвитку просторових уявлень, образного мислення.
Блок субтестів № 2,7 - про сформованість довільної поведінки, позиції школяра.
За цією методикою було досліджено 160 дітей. Дослідження проводилося в дошкільних закладах м. Києва, в яких створені найкращі умови для особистісного розвитку дітей. Ці дошкільні заклади добре оснащені наочними посібниками, спеціальним інвентарем та технічними засобами навчання. В дошкільних закладах, де в роботі з дітьми застосовували комп'ютерно-ігрові комплекси, використовувалися комп'ютерні програми, зміст яких відповідав віковим психофізичним можливостям дітей і одночасно забезпечував подальші перспективи їх розвитку. Ці програми, здебільшого, пізнавального і дидактичного змісту, які навчають математиці, грамоті, конструюванню тощо.
На основі суми всіх балів, отриманих по кожному з 11 субтестів, в дитячих садках, де є комп'ютери і там де їх немає, були виділені три рівня готовності дітей до школи. Перший - готові до навчання в школі, другий - умовно готові і третій - не готові.
Кількісний аналіз даних показав, що серед 160 обстежених дітей до навчання в школі готові 73% в тих дитячих садках, де у навчально-виховному процесі застосовувалися інформаційні технології, а в дитячих садках, які не обладнані комп'ютерами, було тільки 69% дітей готових до школи.
Другу групу складали діти. умовно готові до школи, тобто їх можна вважати готовими до школи тільки після додаткової роботи психолога з дітьми над подоланням недоліків в їх розвитку. В дошкільних освітніх закладах, де застосовували комп'ютери, їх було 12%, а де не використовували - 15% .
До третьої групи входили діти не готові до шкільного навчання. У дитячих установах, обладнаних комп'ютерно - ігровими комплексами, процент їх складав 15, а де їх не було - 16.
Дані, які представлені в таблиці №1 свідчать, що результативність навчально - виховної роботи вища у тих дітей, де дошкільні заклади поряд з традиційними засобами дидактичної гри, залучають нові інформаційні технології.
Що стосується тих дитячих установ, де не відбулося комплексного перетворення середовища для розвитку дитини з використанням спеціальних комп'ютерних програм і сучасних педагогічних методів їх застосування, показники готовності дітей до школи нижчі. В таких установах готових до навчання в школі дітей на 4% менше, ніж в дитячих закладах, які використовували інформаційні технології, а група умовно готових до школи дітей складала на 3 % більше. Що стосується групи не готових до школи дітей, то їх на 1% більше.
Якщо проаналізуємо найбільш важливіші параметри готовності дітей до школи: розвиток мислення, мови, просторових та початкових математичних уявлень, то якісний аналіз результатів теж не виявляє суттєвої різниці у показниках. Радше можна спостерігати загальні тенденції у розвитку готовності дітей до навчання в школі, незалежно від того, чизастосовують в навчально-виховному процесі з дітьми комп'ютерно орієнтовані засоби навчання, чи ні. Так, обидві
Loading...

 
 

Цікаве