WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етапи розвитку стратегії європейського союзу у галузі освіти - Реферат

Етапи розвитку стратегії європейського союзу у галузі освіти - Реферат

характеру на засіданні Європейської Ради ЄС (глав держав або урядів країн ЄС) у Лісабоні (березень 2000 р.), що стало відповіддю на виклики ХХІ століття. Новою стратегічною метою ЄС було проголошено перетворення ЄС (до 2010 р.) на "конкуретноздатне та соціально інтегроване європейське суспільство знань, сформувавши найбільш динамічну знаннєвозорієнтовану економіку у світі, спроможну до сталого розвитку із зростанням кількості робочих місць та до все більшої суспільної злагоди" [3].
У документі зазначається, що держави ЄС для розбудови найбільш конкурентоспроможної економіки у світі до 2010 р. повинні:
зменшити кількість молоді, яка зарано полишає навчання, не отримавши середньої освіти, до 10%;
вдвічі зменшити існуючий гендерний дисбаланс випускників у сфері математики, природознавства та технологій;
домогтися, щоб відсоток 25-24-річних громадян ЄС із закінченою середньою освітою становив не менше 85%;
зменшити з 20 до 15,5 відсотків кількість 15-річних з несформованими навичками читання;
довести частку тих, хто навчається упродовж життя, до 12,5% від усього дорослого працюючого населення (вікова група 26-64 роки) і у жодній країні - не менше 10%.
Очевидно, що проголошені наміри вимагають не тільки радикальної трансформації європейської економіки, але й ефективної модернізації соціальної сфери - у цьому контексті освіта посідає центральне місце у стратегії ЄС для продукування якісного людського ресурсу.
Зрозумілим стає також і те, що "принцип доповнюваності", який характеризується автономним функціонуванням національних систем освіти країн-членів (формат, за яким освітні інституції застосовують різні правила зарахування, працюють за різними навчальними планами, присуджують різні дипломи, ступені та кваліфікації тощо), вже не може повною мірою реалізувати проголошені у Лісабоні цілі. Тому, у нових умовах ЄС переходить до використання "відкритого методу координації", який передбачає застосування стратегії, що включає розробку спільних для країн-членів політик, завдань та інструментів реалізації останніх.
Практичною імплементацією проголошеного плану дій став документ Європейської Комісії "Доповідь про конкретні майбутні завдання для освіти та професійної підготовки у Європі" (2001 р.) (Report on the concrete future objectives of education and training systems), затверджений Європейською Радою на засіданні у Стокгольмі, який містить пропозиції щодо спільних дій країн-членів у сфері освіти до 2010 р. Зазначена доповідь стала першим документом, що пропонує уніфіковану стратегію розвитку національних освітніх політик. Стратегія включає три кардинальні цілі:
підвищення якості та ефективності систем освіти та підготовки в країнах ЄС;
спрощення доступу до усіх форм освіти протягом життя;
посилення відкритості систем освіти та підготовки усьому світу.
Наступне засідання Європейської Ради у Барселоні (березень 2002 р.) підтвердило амбіційні плани ЄС, наголошуючи, що освіта є однією з основ європейської соціальної моделі та, що європейська система освіти має стати світовим еталоном якості до 2010 р. - план спільних дій на виконання освітньої стратегії ЄС, затверджений у Барселоні, містить конструктивні шляхи реалізації проголошених цілей та індикатори для відслідковування успішності процесу.
Так, до основних завдань, що забезпечать підвищення якості та ефективності систем освіти та підготовки в країнах ЄС, віднесено:
підвищення якості та ефективності освіти і професійної підготовки вчителів в країнах-членах" у контексті нових вимог "суспільства знань".
розвиток навичок для суспільства знань;
забезпечення рівного доступу до ІКТ;
збільшення частки осіб, хто займається за технічними та природничими напрямами;
ефективне використання ресурсів.
Розглядаючи вчителів як основних агентів імплементації проголошеної стратегії розвитку освіти, важливим завданням, що було проголошено у цьому контексті, є залучення, підготовка та утримання висококваліфікованих та вмотивованих педагогів у вчительській сфері. Країнам-членам для досягнення результатів було рекомендовано обмінюватись досвідом щодо оцінювання ефективності програм підготовки педагогів, шляхів запровадження ІКТ та європейського виміру в освіту; підходів до розвитку кар'єри вчителів та покращення їхніх умов праці.
Розвиток навичок для суспільства знань було визначено другою складовою цілі підвищення якості освіти. Необхідно зазначити, що ЄС, визнаючи це завдання як надзвичайно пріоритетне, доклав чималих зусиль, починаючи з 2000 р., у напрямку розробки уніфікованого переліку базових навичок для спільноти. Тривала робота результувалась прийняттям у 2006 р. Європейської довідкової системи ключових компетентностей для навчання впродовж життя, яка рекомендована для впровадження у національні системи освіти країн-членів. Система охоплює вісім ключових компетентностей: спілкування рідною мовою, спілкування іноземною мовою, математична компетентність та базові компетентності у галузі науки та техніки, цифрова компетентність, вміння вчитись, міжособистісна, міжкультурна, соціальна і громадянська компетентності, підприємливість та культурне самовираження.
Іншим дієвим інструментом забезпечення високого рівня освітньої якості було визначено забезпечення рівного доступу до ІКТ, що планувалось досягти не тільки за рахунок забезпечення відповідним обладнанням та широкими комунікаційними можливостями (Інтернет/Інтранет), але й за рахунок високоякісного програмного забезпечення.
Проблема залучення молоді до вивчення природничо-наукових та математичних дисциплін планувалась вирішуватись шляхом як оновлення змісту природничо-математичної освіти на рівні середньої школи, так і посилення зв'язків з промисловістю та бізнесом.
Очевидним для керівництва ЄС було те, що створення цілісної системи освіти впродовж життя потребує серйозних капіталовкладень в освіту як з боку державного, так і приватного секторів. Інноваційним проголошувалось підвищення капіталовкладень в людські ресурси, оскільки саме вони стали розглядатись головним інструментом розбудови суспільства знань.
Реалізація цілі "Покращення рівного доступу до освіти" передбачала виконання таких завдань, як:
створення відкритого освітнього простору;
додання привабливості освіті;
підтримка активного громадянства, рівних можливостей та соціальної злагоди.
Вирішення завдання "створення відкритого освітнього простору" передбачало, по-перше, спрощення доступу до освіти усім віковим групам, що планувалось досягти, передусім, шляхом розробки інформаційних та орієнтаційних довідників, і по-друге, створення системи так званих "мостів" для того, щоб зробити можливим перехід від одного напряму навчання або однієї системи освіти в іншу - європейці повинні мати змогу накопичувати попередні освітні досягнення та бути впевненими, що отримані кредити та кваліфікації будуть визнані в усьому просторі ЄС.
Привабливість в освіті розглядалась у документі як відповідність запитам кожного індивідууму - кожен громадянин, передусім молодь, має побачити цінність навчання для себе персонально. Європейська рада в Лісабоні проголосила завдання до 2010 р. кардинально зменшити відсоток 18-24-річної молоді, яка має лише базову середню освіту.
Завдання підтримки активного громадянства, рівних можливостей та соціальної злагоди планувалось вирішувати шляхом спрямування особливої уваги на підтримку найбільш вразливих груп та індивідуумів, передусім інвалідів, тих, хто проживає у відділених та сільських місцевостях
Loading...

 
 

Цікаве