WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі - Реферат

Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі - Реферат

протиріччя, а розв'язання протиріч відбувається в певних умовах розумової діяльності, то мислення не може розвиватися спонтанно, незалежно від зовнішніх умов іформи навчання. Форма навчання, що реалізується як самостійна лабораторна робота, особливо за явного дослідницького напрямку діяльності учня, надає вчителеві можливість у процесі планування навчальної діяльності акцентувати увагу саме на розвитку в учня способів продуктивного мислення, виробленню стратегій продуктивної діяльності й прийняття рішень для досягнення поставленої мети.
Відомо, що будова діяльності визначає структуру й феномен свідомості, план діяльності в цьому випадку є вузловим, що сполучає дві названі вище системи діяльності. Аналізуючи операціональні аспекти "потоку діяльності", А.Н. Леонтьєв постійно відзначав не тільки надзвичайну складність її ієрархічної організації, але й значну динамічність останньої. З іншого боку, Ю.Б. Гіппенрейтер відзначає, що "в ході своєї конкретної реалізації діяльність безупинно перебудовується, переорганізується, через що її неможливо однозначно задати ззовні, шляхом організації зовнішніх умов і постановки мети. Навіть будучи введеною в заплановане русло, вона в будь-який момент може відхилитися від нього, піти іншими шляхами в силу власних законів організації й розвитку" [9].
У дослідженнях, проведених О.Л. Князєвою з вивчення пошукової діяльності дітей, передбачалося, що "сама пошукова діяльність дітей різного віку може характеризуватися різними рівнями розвитку, а конкретний характер пошуку, здійснюваного дитиною, значною мірою залежить від об'єктивної складності завдань, що стоять перед нею. Структура практичних дій дітей, що визначає рівень пошукової діяльності, відповідає змісту її мети, що може задаватися ззовні або ставитися самою дитиною" [16].
Одним із висновків, отриманих у результаті дослідження О.Л. Князєвої, став висновок про те, що спрямованість пошукової діяльності визначається тим змістом, який діти в ході дослідження надають своїм діям у проблемній ситуації. Отже, на перший план виходить мотиваційний компонент, що визначає особистісно-орієнтовану мету навчальної діяльності, на що вказував О. К. Тихомиров, акцентуючи увагу на тому факті, що "якщо випробуваному однозначно не задана мета, то розумова діяльність починається з процесу формування її змісту. Це є найбільш істотним моментом у загальному процесі цілепокладання" [25].
Відповідно до результатів дослідження Н.Ц. Бадмаєвої, учні з високим рівнем навчально-пізнавальної мотивації навіть за низького рівня мислення можуть досягати великої продуктивності в навчальній діяльності, що, у свою чергу, буде сприяти розвитку їхніх розумових здібностей. "Проведені дослідження виявили відносну незалежність навчальної мотивації й рівня розумового розвитку. … Якщо домінуюче положення займають внутрішні (процесуальні) навчально-пізнавальні мотиви, то робота виконується ретельно, когнітивні компоненти кінцевої мети містять у собі подання в послідовності дій, усвідомлення проміжних цілей, при цьому підсилюються позитивні емоційні переживання й зростає інтерес до навчальної діяльності" [3, с. 105].
У контексті розглянутої нами проблеми важливими є висновки, які одержали А.В. Брушлинський і М.І. Воловікова [7] у ході експериментального дослідження: специфічно пізнавальна мотивація формується в процесі розв'язування розумових завдань як конкретна спрямованість на антиципію не будь-яких, а певних властивостей пізнаваного об'єкта й способів його пізнання, виявлення певної властивості об'єкта, що відкриває перспективу вирішення проблеми, створює мотивацію до подальшого аналізу цієї властивості. У процесі проведення навчального дослідження учневі ставиться чітко визначене в інструкції завдання вивчення "певних властивостей пізнаваного об'єкта", "виявлення певної властивості об'єкта" з врахуванням специфічних "способів його пізнання". Водночас специфіка способів пізнання полягає в тому, що пізнавальний процес під час виконання лабораторної роботи здійснюється учнем у процесі оперування матеріальними об'єктами. Кожна наступна дія учня, заснована на аналізі результатів попередньої операції "створює мотивацію до подальшого аналізу цієї властивості". При цьому вирішальну роль у задоволенні специфічно пізнавальних мотивів відіграє сформованість в учня критерію, тобто тієї характеристики об'єкта, що позначена в інструкції як досліджуваний параметр (в інструкції - "мета дослідження").
Застосування методу допоміжних завдань [20] з метою формування пізнавальної мотивації безпосередньо в процесі виконання лабораторної роботи може бути реалізоване в тексті інструкції шляхом формулювання додаткових питань, що лежать у межах галузі дослідження й уточнюючих завдань дослідження. Як показують спостереження, найбільший ефект застосування допоміжних завдань досягається тоді, коли учень на основі логічного аналізу вже переконався в тому, що не може вирішити випробуваними їм способами завдання, але ще не втратив віри в можливість успіху [21].
Педагогічні спостереження за процесом виконання учнями самостійних лабораторних робіт підтверджують результати дослідження І.В. Імедадзе [15] в тому, що пізнавальні потреби бувають не тільки предметними, але й функціональними. Адже учня може приваблювати в навчальній діяльності не тільки саме знання, але й процес здобуття знань. Несподіваний висновок із цього зроблений у роботі [3, с. 108]: "Тоді доводиться відмовитися від твердження, що єдиним мотивом навчальної діяльності є теоретичне знання".
На думку багатьох психологів, що вивчають творчі здібності, у людині споконвічно закладене прагнення до творчої активності, реформаторської діяльності. Прагнення до задоволення потреби у творчості є тією необхідною умовою для формування мотивів до творчої діяльності, усередині якої розвиваються творчі здібності людини. [4, 5, 6, 18, 22, 27].
Оскільки мотив є системоутворюючим фактором діяльності, то кожному мотиву повинна відповідати своя діяльність і навпаки [15]. Виходячи з цього положення, можна стверджувати, що формулювання структури навчальних цілей і завдань, наведене в інструкції, повинно не просто ініціювати діяльність учня на виконання певного переліку дій, але стимулювати усвідомлене відношення до кожної дії, тобто націлювати на критичне відношення до результату дії, прояву ініціативи в осмисленні результату, ухваленню рішення в правильності власної діяльності (самооцінка). Про це пише Д.Б. Богоявленська: "Процес пізнання детермінований прийнятим завданням тільки на першій стадії. Потім, залежно від того, чи розглядає людина розв'язання завдання як засіб для здійснення зовнішніх стосовно пізнання цілей, або воно саме є мета, визначається й доля процесу" (5, с. 54). В іншому випадку спостерігається феномен саморуху діяльності, саморозвитку процесу, що не пояснюється тільки властивостями інтелекту.
Loading...

 
 

Цікаве