WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі - Реферат

Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі - Реферат


Реферат на тему:
Вплив мотиваційного фактора на планування навчального дослідження з фізики в середній школі
Актуальність роботи обумовлена переходом загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання, визначенням старшої школи як профільно-орієнтованої [17, 23]. Це, у свою чергу, викликає необхідність диференційованого підходу до організації навчання в старших класах відповідно до їх профільного напрямку.
Мета роботи полягає в дослідженні структури і змісту інструкції до фронтальної лабораторної роботи з фізики з точки зору її впливу на формування мотивації учня на самостійну дослідницьку діяльність в процесі навчального експериментального дослідження. Відомо, що найбільш глибокий ефект розвитку людини в навчанні полягає не тільки в тому, що її озброюють різними засобами пізнавальної діяльності, але й у тому, що вона стає здатною до саморозвитку, до самостійного озброєння цими засобами. Крім того, мотиви, на думку О.К. Тихомирова, - "...це не просто умови розгортання актуальної розумової діяльності, а фактор, що впливає на її продуктивність" [25, с. 31].
У даній роботі розглядається проблема організації фронтальних лабораторних робіт із фізики для класів фізико-математичного профілю, а саме така важлива складова цієї проблеми, як структура і зміст інструкції до лабораторної роботи. Важливість порушеної проблеми підтверджується дослідженнями, проведеними в Україні [10, 11].
Інструкція (опис лабораторної роботи), у якій традиційно визначаються мета роботи, склад обладнання, вказівки щодо виконання роботи, план виконання роботи, певні теоретичні відомості, є документом, з яким учень залишається сам на сам у процесі самостійного експериментального дослідження, яким має бути фронтальна лабораторна робота в класах фізико-математичного профілю. Отже, інструкція повинна, на наш погляд, у випадку названої вище профільної орієнтації, спрямовувати учня на творчу діяльність у процесі виконання дослідження, адже дослідження є невід'ємною складовою майбутньої професійної діяльності учня. Такий підхід до визначення ролі інструкції в організації навчальної дослідницької діяльності учнів може бути реалізований у випадку, коли формування структури й складу інструкції враховують мотиваційний фактор. Відомо, що продуктивність діяльності взагалі, і розумової зокрема, залежить від ставлення людини до цієї діяльності. Саме в цьому ставленні закладені основні мотиви будь-якої людської діяльності. Результати проведених досліджень [2] показали глибокий зв'язок між мотивацією й розвитком розумових здібностей людини. Навчальна діяльність, будучи провідною діяльністю протягом усього шкільного віку, побуджується цілою системою різноманітних мотивів, причому для дітей різного віку не всі мотиви мають однакову спонукальну силу. Таким чином, мотивація спрямовує й регулює діяльність, пов'язує результати дій із потребами особистості. Так, наприклад, О.Н. Арестова пише, що різні види мотивів розподіляють залежно від того предмета, на який спрямована діяльність. Кожний вид діяльності відповідає деякій людській потребі [1]. На те, які потреби в навчальній діяльності будуть задовольнятися, великою мірою впливає спосіб організації самого навчального процесу. Наприклад, така організація інтелектуальної діяльності, як проблемне навчання, реалізоване у формі самостійного навчального дослідження, ставить учнів перед необхідністю розв'язувати нові, творчі завдання, тим самим, актуалізуючи пізнавальні потреби, а точніше, потреби до творчості. Умови, коли стримуються ініціатива й творча активність людини, ведуть до згасання прагнення до творчості. Водночас очевидно, що не всі лабораторні роботи можна представити як дослідницькі, не на всіх етапах вивчення курсу фізики можливий такий підхід. Під час рішення цього питання необхідно враховувати вікові особливості дітей, що обумовлюють специфічні якості їхньої розумової діяльності.
Аналіз інструкцій для фронтальних лабораторних робіт, проведений на матеріалі підручників із фізики в середній школі, за якими навчаються нині в Україні, показує операціональну спрямованість структури й змісту інструкцій. На наш погляд, такий підхід пояснюється превалюванням раціонально-логічних форм організації навчального процесу з природничо-математичних предметів у середній школі взагалі і з фізики зокрема. Однак, такий підхід, як показують численні дослідження в галузі психології й педагогіки [3, 24], не завжди виявляється ефективним, оскільки великий вплив на продуктивність інтелектуальної діяльності людини і розвиток її розумових здібностей роблять емоційно - мотиваційні компоненти. Спрямованість на формально-логічну сторону процесу розвитку розумових здібностей учнів, що, зазвичай, випливає з характеру досліджуваних предметів (зокрема, фізики), знаходить своє відображення в текстах інструкцій. Розподіл діяльності учня на окремі дії й операції, тобто інтерпретація цілісного акту пізнання як низки пасивних актів, підпорядкування правилам операціонального функціонування приводить до формування в учня утилітарно-прагматичного підходу до виконання фронтальної лабораторної роботи. На нашу думку, інструкція, що нині в переважній більшості випадків дається учневі як деякий алгоритм, виконання якого повинно увінчатися заздалегідь сформульованим результатом, не цілком відповідає цілям реалізації особистісно-орієнтованого навчання.
За такої форми подання матеріалу, яким за своєю суттю є інструкція до лабораторної роботи, не може бути реалізована методика формування розумових дій [8]. П.Я. Гальперін писав, що основним завданням у процесі навчання є озброєння учнів не добре відпрацьованими діями, а озброєння загальними методами аналізу й синтезу досліджуваного матеріалу. Учень з їх допомогою сам будує для нового завдання повну орієнтовну основу дії й самостійно її засвоює. "Цей тип навчання найбільш продуктивний і з погляду його впливу на загальний розвиток учня" [3, с. 87].
Одне з основних завдань сучасної середньої й старшої школи полягає в тому, щоб ввести учнів у систему наук, ознайомити їх з основами наукових знань і технологій, швидкий розвиток яких формує проблему адаптації випускника в технологічно орієнтованому середовищі за рахунок розвитку його самостійності як в поведінці, так і в прийнятті рішень. Існування у цей час інструкцій, структура яких сформувалася на початку минулого століття, є, на наш погляд, неадекватним педагогічним впливом, що більше сприяє гальмуванню пізнавальної активності учнів, аніж розвитку його творчого потенціалу. З іншого боку, "відповідь на питання про способи підвищення рівня самостійної пізнавальної діяльності дітей, крім теоретичного змісту, має особливе значення для сучасної педагогічної практики, що ставить за мету оптимальний розвиток творчих здібностей підростаючого покоління" [16].
Виходячи з того, що рушійними силами розвитку є
Loading...

 
 

Цікаве