WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформатизація освіти та застосування ікт для покращення якості освіти зарубіжжя - Реферат

Інформатизація освіти та застосування ікт для покращення якості освіти зарубіжжя - Реферат


Реферат на тему:
Інформатизація освіти та застосування ікт для покращення якості освіти зарубіжжя
Сучасна освіта розвивається в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій. Країни члени Європейського Союзу проголосили пріоритетом на період до 2010 року приєднання всіх освітніх систем країн ЄС до Лісабонської декларації, яка проголошує загальну тенденцію інформатизації освіти у країнах Європи. На думку Європейського комісара з питань освіти і культури Європейської комісії Вів'єн Редінг "Одним з пріоритетів європейського співробітництва є використання мультимедійних та Інтернет технологій в рамках покращення якості освіти" [7]. В.Редінг наголошує на необхідності оснащення якщо не всіх класів, то всіх шкіл найсучаснішими комп'ютерами та технологіями для того, щоб вчителі могли використовувати дані технології для покращення методів роботи та для того, щоб учні могли розширити власні горизонти пізнання через використання мультимедійних засобів у т.зв. необхідній критичній перспективі.
Для країн ЄС стало вже звичною нормою кожного року здійснювати загальний моніторинг доступу школярів та педагогів до мультимедійних технологій та визначати їх компетентності в даній сфері. Такі дослідження здійснюються в рамках міжнародних досліджень PISA та PIRLS, які здійснюють емпіричні дослідження та збирають необхідні дані на міжнародному рівні.
Дані, що збираються щорічно в рамках міжнародних порівняльних досліджень, свідчать, що рівень загальної комп'ютеризації шкіл у країнах ЄС дуже різниться залежно від країни. Більше того, близько 60% опитаних учнів з країн Євросоюзу стверджують[7], що вони ніколи не використовували існуюче обладнання у навчальному закладі. Як стверджує В.Редінг [7], загальні освітні цілі тільки тоді будуть досягнуті, коли завдяки технологіям буде відчутно поліпшено якість викладання та навчання. Важливо відмітити й те, що переважно європейські вчителі набувають навичок роботи на комп'ютері не під час навчання в університеті, а вже пізніше, під час підвищення їх кваліфікації (протягом різноманітних навчальних та тренінгових програм) та практичної роботи.
За даними досліджень, що проводились в 2000 році в країнах Євросоюзу на один комп'ютер припадало від 5 до 20 15-річних учнів. Ці дані свідчать, що комп'ютеризація дуже різниться залежно від країни.
Найбільший показник мають такі країни, як Греція та Португалія. Найбільша кількість учнів на один комп'ютер припадає на Польщу. Тут, як і в Україні, не всі навчальні приміщення оснащуються мультимедійними засобами, а створюються окремі комп'ютерні класи. Якщо ж розглянути дані, що свідчать про рівень наявності домашнього комп'ютера, то найкращі показники припадають на скандинавські країни - 90% учнів мають вдома комп'ютери. При цьому загальні пропорції наявності домашнього комп'ютера становлять 50% [7].
Якщо ж розглядати рівень загального оснащення та доступу до мережі Інтернет, то в країнах ЄС існують також великі розбіжності. Важливо відмітити, що рівень доступу до Інтернет є меншим в тих країнах, де меншим є рівень комп'ютеризації. Доступ учнів до мультимедійних технологій вдома у різних країнах Європи пропорційно залежить від рівня доходу на одиницю населення.
Також слід відмітити, що інформаційні та комунікаційні технології складають частину обов'язкової загальної навчальної програми більшості європейських країн. На рівні початкової освіти лише сім країн не включили ІКТ до обов'язкових навчальних програм (Італія, Болгарія, Чеська республіка, Латвія, Литва, Угорщина та Словаччина)[7]. В інших країнах ІКТ включено до базового навчального плану, зміст ІКТ впроваджується згідно двом різним підходам: перший - ІКТ можуть викладатись як окремий предмет, інший - можуть бути застосовані для викладання інших предметів.
Особливо слід виокремити другий підхід, який домінує у країнах Європи, який полягає в тому, що ІКТ використовують при викладанні різноманітних навчальних предметів на рівні початкової школи[1]. Іноді в одній країні поєднуються обидва види впровадження ІКТ. Так, наприклад, в Греції ІКТ є одним з обов'язкових предметів у денній початковій школі з жовтня 2002 р. У Франції також, починаючи з 2002 р., поступово почали впроваджуватись ІКТ у зміст обов'язкової освіти початкової школи, однак не як окремий предмет, а як засіб викладання інших навчальних дисциплін. У Великій Британії використовуються обидва підходи, де інформаційні технології можуть викладатись як окремий предмет, так і бути інтегровані через так звані крос-програмні комбінації. В Угорщині ж, наприклад, базовий навчальний план передбачає підготовку до життя в інформаційному суспільстві, однак ІКТ навчання не є обов'язковим. В Румунії ІКТ є предметом за вибором. Такі різні підходи відображають традиції та освітню політику різних країн в галузі впровадження як ІКТ технологій, так і навчання.
Для країн ЄС спостерігається значна різниця у частоті використання комп'ютерів серед різних вікових груп учнів. Так, наприклад, учні 9-10 років стверджують, що вони не дуже часто користуються комп'ютерами під час перебування в школі, в той час, як 15-річні - навпаки - регулярно користуються комп'ютером та мережею Інтернет. При цьому спостерігається велика різниця по країнах. Так, наприклад, 15-річні учні Франції, Німеччини, Бельгії стверджують, що вони у своїй переважній кількості майже ніколи на використовують комп'ютер у школі.
Якщо ж говорити про частотність використання Інтернет, то найбільші показники спостерігаються у Данії, Австрії, Фінляндії, Швеції та Ісландії [7].
Підготовка вчителів є також важливою сферою запровадження комп'ютерних технологій у контексті підвищення якості освіти у розвинених країнах Європи та світу. Цікавим є досвід країн, де ІКТ викладається як окремий предмет, або є засобом викладання інших предметів; вчителям нерідко допомагають спеціальні асистенти, що супроводжують комп'ютерне забезпечення навчального процесу, що є досить розповсюдженою практикою у системі шкільної освіти. Вищезгадані спеціалісти (асистенти) мають вищу університетську педагогічну освіту. За даними Всесвітньої доповіді ЮНЕСКО [1] (http://www.polpred.com/free/unesco/2.htm - Всесвітня доповідь ЮНЕСКО про комунікацію та інформацію в 1999-2000) у всьому світі зросла кількість застосування засобів та мереж цифрових інформаційних технологій у галузі освіти. На період 1998 р. більшість вчителів не було навчено ІКТ; вони досить обмежено застосовувати їх у навчальному процесі, школи не були достатньо оснащені комп'ютерними засобами навіть у найбільш розвинутих країнах. Сьогодні перед педагогічною громадськістю світу стоїть проблема підготовки вчителів, що здатні працювати в умовах швидкого поступу інформаційних та комунікаційних
Loading...

 
 

Цікаве