WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток наочно-образного мислення дошкільників - Реферат

Вплив комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток наочно-образного мислення дошкільників - Реферат


Реферат на тему:
Вплив комп'ютерно орієнтованих засобів навчання на розвиток наочно-образного мислення дошкільників
В сучасних умовах важливим елементом розвивального предметно-ігрового середовища в дошкільній освітній установі стають нові інформаційні технології (НІТ), в основі яких лежить використання комп'ютерної техніки. Розвиваюче навчання з використанням нових інформаційних технологій все ширше застосовується в дошкільних установах і стає однією із ланок загальної дидактичної системи дошкільної освіти [7].
У зв'язку з цим, особлива увага приділяється створенню інтегрованого розвиваючого предметно-ігрового середовища, де комп'ютер, як засіб найбільш природно поєднується з іншими дидактичними засобами та методами [5]. При такому підході комп'ютер стає розвиваючим та збагачуючим сучасним засобом самостійної діяльності дитини [15]. Використання комп'ютера в якості ще одного принципового нового знаряддя дитячої діяльності в системі дидактичних засобів сприятиме успішному вирішенню завдань розвитку особистості дитини.
В усіх гуманістичних теоріях і практиках дошкільного виховання минулого і сьогодення проблемі розвиваючого предметно-ігрового середовища, його ампліфікації (збагачення), тобто створенню системи умов, які забезпечать всю повноту розвитку дитячої діяльності і її особистості, надається першочергове значення. Зміст розвиваючого предметно-ігрового середовища повинен задовольняти потреби актуального найближчого перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей.
Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури показав, що проблема використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання в дошкільних закладах розглядається в двох напрямках: перший напрямок стосується питань впровадження у дидактику дошкільної освіти інформаційних технологій і педагогічних методів їх застосування, розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, проблем безпеки по організації комп'ютерно-ігрового комплексу в дошкільних дитячих закладах [2, 6, 8, 12, 13, 16, 17, 19, 20, 22, 23, 24].
Другий напрямок досліджень висвітлює всебічний розвиток дітей в комп'ютерно орієнтованому ігровому середовищі. Ряд дослідників стверджують, що використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі дошкільного закладу сприяє оволодінню умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності та допомагає формуванню просторових уявлень [26], забезпечує можливості для розвитку наочно-образного мислення, мови [18] комунікативних навичок, цілеспрямованості і соціалізації [25], збагачує інтелектуальний, естетичний, моральний та фізичний розвиток дитини [13], стимулює творчу активність дітей [11], сприяє вивченню іноземних мов [21].
Поряд з твердженням про необхідність використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі у дошкільному закладі деякі зарубіжні дослідники мають точку зору, яка формулюється так: чи дійсно, комп'ютери є засобами придатними для дітей дошкільного віку, які суттєво впливають на їх розвиток?
Тому ми поставили перед собою мету: виявити вплив інформаційних технологій як складової предметно-ігрового середовища на розвиток наочно-образного мислення дітей старшого дошкільного віку.
Для дослідження був вибраний старший дошкільний вік, тому що для використання комп'ютера, як засобу діяльності від дитини вимагається уміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, тобто достатньо розвинене мислення, творча уява. В старшому дошкільному віці дітям вже доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, знакового опосередкування і символічного моделювання. Дитина здатна до створення нового малюнку, конструкції, образу фантазії, до зв'язного розповідання про зображене на картинці, звукового аналізу слова.
Як показують дослідження Л.А. Венгера, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Н.Н. Подд'якова, до п'яти років у дитини в повній мірі розвивається символічна функція наочно-образного мислення, що є основною характеристикою досягнень розумового розвитку у цьому віці. Дослідження передбачало вирішення наступних завдань:
Визначення рівня сформованості наочно-образного мислення у дітей шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі активно використовуються комп'ютерно орієнтовані засоби навчання.
Визначення рівня сформованості наочно-образного мислення у дітей шестирічного віку в дошкільних закладах, де в навчально-виховному процесі не застосовуються інформаційні технології.
Порівняння даних рівня сформованості наочно-образного мислення дітей шестирічного віку в дитячих закладах, які застосовують у навчально-виховному процесі комп'ютерно орієнтовані засоби навчання з рівнем сформованості наочно-образного мислення дітей дошкільних закладів, які не використовували комп'ютерних засобів навчання та їх аналіз.
Розробляючи методику дослідження, ми спирались на теоретичні уявлення вітчизняної та зарубіжної психології про вікову періодизацію та кризи розвитку і новоутворення в старшому дошкільному віці, а також на положення Л.С.Виготського, що інтелектуальний розвиток дитини полягає не стільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку інтелектуальних процесів, тобто в якісних характеристиках дитячого мислення. В зв'язку з цією точкою зору, бути готовим до шкільного навчання означає досягти відповідного рівня розумових процесів: дитина повинна вміти виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, вміти порівнювати, бачити схоже та відмінне, навчитись розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки. [4].
В даний час існує велика кількість методик, які досліджують мислення дітей. З них необхідно було вибрати ті, які дають системне уявлення про розвиток наочно-образного мислення, і разом з тим, щоб вони були достатньо зручні і прості в використанні, щоб діагностика не займала багато часу. Виходячи з цих потреб, для виявлення рівня сформованості наочно-образного мислення ми використали методики, які розроблені Л.А.Венгером і В.В.Холмовською, адаптували їх до завдань експерименту [3]. В діагностичний набір входили тести, які давно використовуються в психологічній практиці та завдання, які допомагають виявити рівень розвитку наочно-образного мислення і дозволяють побачити стан найбільш важливих сторін психіки дитини.
При цьому ми керувалися положенням С.Л.Рубінштейна, який вважав, що ядром або загальним компонентом різних розумових здібностей є властива кожній людині якість процесів аналізу та синтезу, їх рівень розвитку.
Дослідження проводилося в дошкільних закладах м. Києва, в яких створені найкращі умови для особистісного розвитку дітей. Ці дошкільні заклади добре оснащені наочними посібниками, спеціальним інвентарем та технічними засобами навчання. В дошкільних закладах, де в роботі з дітьми застосовували комп'ютерно-ігрові комплекси, використовувалися комп'ютерні програми, зміст яких відповідав віковим психофізичним можливостямдітей і одночасно забезпечував подальші перспективи їх розвитку. Ці програми, здебільшого, пізнавального і дидактичного змісту, які навчають математиці, грамоті, конструюванню тощо.
Відомо, що якість виконання дитиною завдань залежить від того, наскільки дитина відчуває себе природно і невимушено. Для цього була створена така емоційна атмосфера, в якій дитина не боялася би помилитися, намагались досягти того, щоб всі завдання сприймалися дитиною як гра, в якій інструкція виконувала роль правила, а експериментатор був партнером по грі. Намагались створити атмосферу доброзичливості, щоб досягти розкутості дітей. Експеримент проводили експериментатор і асистент, який спостерігав за тим, як діти виконують завдання в демонстраційних серіях і пояснював при необхідності та надавав допомогу при виконанні. Завдання діти виконували невеличкими групками по 5-6 дітей, їх садили за окремі столи, щоб уникнути можливість наслідування й копіювання рішень інших дітей. Столи розставляли таким чином, щоб дорослим добре була видна робота кожної дитини.
Дітей попереджали про те, що працювати вони повинні самостійно, не радячись з іншими дітьми не підглядаючи один у одного, а в разі виникнення ускладнень або нерозуміння завдання звертатись за допомогою до дорослого. Для проведення
Loading...

 
 

Цікаве