WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Святкування Різдва - Реферат

Святкування Різдва - Реферат

вигону і не пропали в лісі.
Дівчина. А чи підперезав ти, Павле, хлопців?
Павло. Підперезав, що б не розбіглися по дворах і не пропали у хатах.
Дівчина. Чуєш, мамо, знову колядники до нас завітали. Колядують по черзі вихованці 7-9 виховних груп.
Дід Василь. А де ж ряджені, з якими ти обіцявся? Козаку не личить розкидатися словами. Як скакав - так і зроби!
Дівчина. Дідусю, Павло справжній козак! Ніхто з хлопців не вміє рубати краще голови гарбузовим воякам, як він. А як виходить в поле, то за день може зорати півсвіту…
Дід Василь. Козак він може і працьовитий, але слова повинен здержати.
Павло встає із-за столу.
Павло. Слова я свого здержу, як сказав, що приведу Коляду, то приведу! (Виходить).
Дівчина. (Жалісливо до матері). Матусю, а якщо він вгнівався і не прийде, то що тоді робити? Невже в Різдвяну ніч залишуся вдома? Я так хотіла поколядувати…
Мати. Не хвилюйся, доню, Павло добрий козак. Як сказав, так і зробить. А тим часом попросимо діда Панька розказати небилицю про дівчину білолицю…
Дід Василь. Розкажу, розкажу… Так от: у Різдвяну ніч, коли біс зіслав людей і роздав їм гріхи, з'явилася у білому вбраннікрасива дівчина. Спочатку одна, потім друга, третя, четверта.. багато дівчат, а у руках вони тримали осикові гілки.
Дівчина. А чому осикові?
Мати. Тому що на осиковій гілці біс повісився.
Дід Василь. Так от. У ріках вони тримали осикові гілки, які віддавали господарям, щоб вони їх над входом до хати повісили і щоб нечисть відганяли. І от одного разу під Різдво відкрилося зоряне небо, задивилися люди на нього і стали просити усе, що завгодно…
Дівчина. Я би попросила. Щоб по швидше прийшов Павло з козаками!
Дід Василь. Не перебивай старших, бо біс вхопить. "Так от. Люди задивились на небо і стали просити усе. що завгодно і на різдвяному небі з'явилися білолиці дівчата з осиновими гілками…
І-за лаштунків чути шум, галас, дзвінки.
Дівчина. Дідусю, мамо, до нас ряджені завітали" З'являється Маланка. Мати підходи до неї.
Мати. А ти хто така, чи такий? Щось не впізнаю… Чи то дівка, чи то хлопець? (Оглядає Меланку).
Меланка. Я де-ві-ца! Гарна, як пшеніца.
Як свіже сіно в лиху годину!
Як пишне літо… (різко робить крок до матері)
Кидай у торбину!
Мати лякається. Відскакує.
Мати. Та чорти б тебе побрали! От злякав!
А як же звуть тебе… тихе літо?
Меланка. Меланка!
Мати. Меланка?
Появляється Павло з хлопцями та дівчатами.
Павло. Ой госоподаре, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Дід Василь. А що це ти. Меланко, гарна як галка, та синя, як курячий пуп?
Меланка. Старий, як світ Божий, а насміхаєшся над рожей. (Починає хазяйнувати у хаті)
Писар. (Заходить до хати і починає заглядати у всі кутики, ось рахує, записує). Бачу, ґаздине, що ви багата, бо маєте43 павуки, 12,0 - о 13 мишей , та ще і щур є. А свині яйця несуть? Як за часто і чи багато? А кури телят родять? Бо треба Меланці щось заплатити, бо Овна така файна ґаздині, вам скрізь порядки зробить.
Василь. Ви тільки погляньте, яка у Меланки сорочки - парубоча, а не робоча. Коли всі люди їдуть на жнива, то Овна на пива.
Писар. А ви чули: люди їдуть із серпами, а Маланка із склянками.
Дівчина. А що ваша Маланка уміє робити?
Чорт. Такої ґаздині у пеклі н знайдеш! Ви лиш послухайте: лави миє глиною, піч веде водою, посуд миє глиною, а пере смолою, мете хату щіткою, чешеться граблями, їсти варить в тазику, хліб місить ногами. (Меланка демонструє вміння, сідає до столу і їсть).
Меланка. Я так ся наробила, що не маю зовсім сили ані пити, ані їсти, ані гопака присісти. Мабуть, люди, помираю. Рятуйте! Хто може, поможіть!
Лікар. Хто бальной? Кому потрібна моя допомога? (Ідуть по залі шукає хворих) Ви больна? (Меланка не відповідає). Дайте мені праву ногу будем пульс міряти. (Визначає праву ногу). Права-ліва, ліва-права…. яка разніца. (Міряє пульс). Що можу сказати, пацієнт умер, паліть свічку!...
Смерть. Хто зібрався на той світ,
Становитьсь за мною!
Чорт. Пані смерте, ви до нас, тут небіжка полягла!
Смерть. Поки я до вас дойду, може серед цих клієнтів знайду. Щось це небіжка, зовсім н небіжка.
Меланка. (Піднімається) Ой. Смерте, не небіжка я, просто трішки утомилась, забагато напудрилась. Пане лікарю, скажіть, та ще й трішки прибрешіть, скільки років мені жити?
Лікар. Про це краще запитати в пані Ади та громади.
Появляються цигани.
Меланка. Пані Адо, ходіть сюди. Скажіть Меланці, як вона проведе свята і чи діжде других?
Циганка. Багу-багу, молодице, що родилася в спідниці, маєш файного Василя, що на все село ґазда. Разом святе упровадите, других дочекаєте.
Писар. Ану. Меланко, меланкуй, бо за файну меланку, файна плата, а ця ґаздиня дуже багата.
Всі разом мелан кують.
Василь. Шановні господарі та гості нашого свята! Надійшло до нас Різдво Христове, найрадісніше свято.. нехай же воно принесе у вашу хату надію, віру, любов, Нехай зі Святим днем до вашої оселі й ваших душ прийде велика любов до ближнього, до України, до істини. Христос народився!
Всі. Славімо Христа!
Меланка. Шановні друзі, уся громадо!
З Різдвом Христовим віншую радо!
І як од від у нас ведеться,
Кажу при цьому від усього серця:
Сію, сію, посіваю,
З Різдвом Христовим вас вітаю!
Дівчина. Хай наливається, колоситься жито,
Пшениця, всяка пашниця…
Хай затишок буде в селі і у місті
Хай пошта приносить добрії вісті.
Павло. Щоб вам не знати біди - напасті,
В достатку жити, у мирі і щасті.
Разом. Удачі в роботі усім бажаємо,
Сіємо, сіємо і посіваємо.
Loading...

 
 

Цікаве