WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Процес навчання, його структура, методологія - Реферат

Процес навчання, його структура, методологія - Реферат

застосування на практиці.
Сприймання - відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на органи чуття людини.
Цьому процесу передує: створення готовності учнів до участі в процесі навчання; формування активно-позитивного ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності; створення мотиваційного фону; опора на попередні знання і досвід; зосередження уваги учнів на об'єкті пізнання.
У процесі викладу матеріалу необхідно: а) новий навчальний матеріал викладати лаконічно; б) навчальну інформацію узагальнювати й уніфіковувати; в) у процесі викладу навчальної інформації акцентувати увагу на її смислових моментах; г) відносно самостійні одиниці навчального матеріалу розмежувати одну від одної; ґ) щоб новий навчальний матеріал мав чітку, зрозумілу і легку для запам'ятовування структуру, яка відрізняється від структури інших одиниць інформації; д) новий навчальний матеріал "очистити" від зайвої інформації.
Важливе на цьому етапі перше враження учня від навчальної інформації (явище імпринтингу), яке надовго залишиться в його свідомості. Тому треба, щоб це враження було правильним. Особливу увагу слід приділяти візуальному представленню навчальної інформації (90 % інформації людина одержує через зір).
Без глибокого проникнення в суть процесу, явища не може бути досягнуто повного засвоєння навчального матеріалу. Процес проникнення проходить такі етапи: усвідомлення, осмислення і розуміння (осягнення).
Осмислення навчального матеріалу- процес мислительної діяльності, спрямованийна розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів.
Розуміння - мислительний процес на виявлення істотних рис, властивостей і зв'язків предметів, явищ і подій дійсності.
Учні можуть досягти повного осмислення і розуміння навчального матеріалу шляхом аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції.
Узагальнення -логічний процес переходу від одиничного до загального або від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і явищ дійсності.
При узагальненні навчального матеріалу вчителю потрібно звертати особливу увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів. Слід підбирати такі варіанти, які найкраще сприяють розкриттю істотних ознак явищ і понять. Варіативний характер неістотних ознак впливає на характер і ефективність пізнавальної діяльності учнів.
Особливої уваги вимагає процес абстрагування. Розрізняють два види абстрагування: виділення істотних ознак (позитивне абстрагування) та виділення і відхилення неістотних ознак (негативне абстрагування). У ряді випадків осмислення і узагальнення залежить від того, наскільки вчитель уміє поєднувати позитивне і негативне абстрагування.
Повноцінне осмислення і узагальнення можливе за умови, якщо воно базується на достатніх наукових знаннях, які дозволяють широко використати порівняння, аналогію і доказовість.
На цьому етапі здійснюється систематизація навчального матеріалу. 13
Основу систематизації знань складає класифікація фактів, явищ, процесів.
Закріплення знань, умінь і навичок - спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу.
Запам'ятовування навчального матеріалу розпочинається з його сприймання і осмислення, але цього недостатньо, щоб учень вільно ним володів. Саме для цього учитель проводить закріплення навчального матеріалу, яке залежить від його кількості і якості, емоційного стану учнів. У закріпленні матеріалу важливе значення має первинне, поточне і узагальнююче повторення. До організації повторення ставляться наступні вимоги: а) воно має бути цілеспрямованим, мати певну мотивацію; б) має бути правильно розподілене в часі; в) має бути по частинах або в цілому залежно від остаточного результату; г) не повинно допускати механічного запам'ятовування.
Застосування знань, умінь і навичок - перехід від абстрактного до конкретного.
Заключним етапом процесу засвоєння знань, умінь і навичок є їх застосування на практиці. Це - здійснення переходу від абстрактного до конкретного. Застосування знань на практиці досягається різноманітними вправами, самостійними роботами, на лабораторних і практичних заняттях, в різних видах повторення, творах і т. п. Міцному засвоєнню знань сприяє застосування їх у розв'язанні різних варіативних задач. Особливе значення для повноцінного застосування знань на практиці мають міжпредметні зв'язки, вирішення різних життєвих задач, де доводиться використовувати комплекс знань з різних навчальних предметів.
Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації учіння, розвитку емоційної сфери школярів, самостійності і творчої ініціативи учнів.
Мотиви навчальної діяльності: а) нав'язані безпосередньо з навчальною діяльністю; б) зумовлені широкими суспільними відносинами учнів.
Мотиви першого виду закладені в самому процесі навчання: допитливість, інтерес до знань, потреба в розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань про навколишню дійсність, різноманітні інтелектуальні почуття, прагнення здобути нові знання й навички, застосовувати, вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності.
До другої групи мотивів навчальної діяльності належать ті, які за своїм походженням і змістом ніби виходять за межі суто навчального процесу і пов'язані з широкими суспільними взаємовідносинами дітей (широка соціальна мотивація), а саме: соціальні мотиви, комунікативні мотиви, мотиви утилітарного порядку, мотиви тривожності, мотиви, пов'язані з потребою у самовихованні.
Народна педагогіка про процес навчання: "Наука не пиво-в рот не віллєш", "Нема науки без муки", "Гарно того вчити, хто хоче знати".
Запитання і завдання.
1. Що таке дидактика?
2. У чому суть управління пізнавальною діяльністю учнів?
3. Що є рушійною силою процесу навчання.
4. Які шляхи реалізації освітньої, виховуючої і розвиваючої функцій навчання?
5. Охарактеризуйте ланки процесу навчання.
6. Охарактеризуйте одну з функцій навчання із використанням фактів з предмета Вашої спеціальності (освітню, виховну, розвиваючу).
7. Доведіть необхідність у сучасній школі різних підходів до процесу навчання: програмованого, проблемного, диференційного.
Список літератури:
1. Подласый П.П.Педагогика. Москва, 1999.
2. Фіцула М.М. Педагогіка., К, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве