WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Процес навчання, його структура, методологія - Реферат

Процес навчання, його структура, методологія - Реферат

пізнавальної діяльності, засвоєння способів придбання знань із різних джерел інформації є основою компетентності в інших сферах: громадянській, соціально-трудовій, культурно-естетичній діяльності, в побутовій сфері, сфері дозвілля та ін. Ключова компетентність випускника школи має інтегративну природу, тому що її джерелом є різні сфери культури і діяльності: духовної, соціальної, інформаційної, етичної, екологічної тощо.1
2. Методологічною основою процесу навчання є наукова теорія пізнання.
Пізнання -процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.
Співвідношення процесів пізнання і навчання: і пізнання, і навчання визначаються потребами суспільства; і пізнання, і навчання здійснюються за схемою: живе спостереження - абстрактне мислення - практика; навчання - один із шляхів процесу пізнання. Різняться ці процеси: пізнання має справу з самим об'єктом пізнання, у навчанні може бути його наочне або словесне зображення; у пізнанні відкривають об'єктивно нове, невідоме, у навчанні учень "відкриває" для себе якусь істину. У навчанні прискореним темпом пізнають те, на що наука витратила роки; навчання передбачає і формування вмінь та навичок, а пізнання - тільки розкриття істини; практика у навчанні допомагає краще зрозуміти і засвоїти матеріал, а не служить критерієм істини, як у пізнанні.
У навчальному процесі проявляються відомі положення філософії про взаємозв'язок і взаємозалежність, єдність і боротьбу протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних змін у якісні.
Рушійними силами навчального процесу є його суперечності: а) між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення; б) між досягнутим учнями рівнем знань, умінь і навичок і тими знаннями, уміннями і навичками, які потрібні для вирішення поставлених перед ними нових завдань; в) між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння; г) між розумінням матеріалу вчителем і розумінням його учнями; ґ) між теоретичними знаннями й уміннями використовувати їх на практиці і т. п. Мистецтво вчителя полягає у виявленні і використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів.
3. Основні функції навчання: освітня, виховна, розвиваюча.
Освітні завдання уроку - забезпечити в ході уроку засвоєння (засвоєння, закріплення, застосування і т. п.) теорій, понять, законів тощо (учитель продумує їх перелік і найменування); сформувати (або продовжити формування) загальнонавчальні уміння і навички (учитель продумує їх); сформувати спеціальні вміння з даного предмета (учитель продумує їх перелік і склад).
Виховні завдання уроку - сприяти в ході уроку формуванню основних світоглядних ідей (учитель продумує їх); забезпечити вивчення праць письменників, учених, документів тощо (учитель продумує, яких саме); сприяти вирішенню завдань трудового виховання і профорієнтації школярів (учитель продумує відповідні ситуації, моменти і т. п.); сприяти вихованню моральних якостей школярів - етичних норм, гуманізму, колективізму, активної позиції у навчанні та житті і т. п. (учитель продумує найважливіші для кожного уроку); сприяти вихованню у школярів естетичних поглядів, умінь і т. п. (учитель визначає, яких саме); сприяти вихованню у школярів гігієнічних та фізкультурних умінь та навичок (учитель продумує їх).
Завдання розвитку мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів, мотивів і здібностей школярів: розвивати мислення на основі загальних розумових дій і операцій.
У неповній та повній загальноосвітній школі учні мають навчитися:
? структурування - мислительна діяльність щодо встановлення найближчих зв'язків між поняттями, реченнями, ключовими словами і т. п., в процесі якої виділяється структура знань;
? систематизації- мислительна діяльність щодо встановлення віддалених зв'язків між поняттями, реченнями і т. п., у процесі якої вони організуються в певну систему;
? конкретизації- застосування знань у практичних ситуаціях, пов'язаних з переходом від абстрактного до конкретного;
? варіювання - зміна несуттєвих ознак понять, їх властивостей, фактів і т. п. при постійних суттєвих;
? доведення - логічне розмірковування;
? робити висновки - поступове спрощення теоретичного або практичного виразу з метою одержання наперед відомого його виду;
? пояснення - акцентування думки на найважливіших моментах (зв'язках) під час вивчення навчального матеріалу;
? класифікації - розподіл понять на взаємопов'язані класи за суттєвими ознаками;
? аналізу - вичленення ознак, властивостей, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;
? синтезу - поєднання, складання частин (дія, зворотна аналізу);
? порівняння - виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;
? абстракціонування - виділення суттєвих ознак понять відкиданням несуттєвих;
? узагальнення - виділення ознак, властивостей, суттєвих для кількох понять.
Під час навчального процесу учитель сприяє розвитку волі та наполегливості в учнів (продумує проблемні ситуації, завдання, теми дискусій тощо); розвиває їх емоції - подив, радість, цікавість, парадоксальність, переживання та ін. (продумує, коли і як створити необхідні ситуації).
Реалізація освітньої, виховної і розвиваючої функцій на уроках здійснюється шляхом: а) використання змісту навчального матеріалу; б) підбору форм, методів і прийомів навчання; в) організацією порядку і дисципліни на уроці; г) використання оцінок; ґ) самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів.
4. Навчання, як один з видів людської діяльності, має двосторонній характер, тобто складається з двох взаємопов'язаних процесів - викладання і уміння.
Викладання- діяльність учитеся у процесі навчання, що полягає і;
в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.
Учіння - цілеспрямований процес засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні - оволодіння спеціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.
У процесі навчання проходить взаємодія між вчителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може безпосередньо навчати учнів або опосередковано - через
Loading...

 
 

Цікаве