WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Діалектичні засади аналізу уроку як педагогічної системи - Реферат

Діалектичні засади аналізу уроку як педагогічної системи - Реферат

причинність, узагальнює теоретико-прикладні позиції. Він пише: "Розкрити поняття закону - це означає пояснити, що закон виражає загальний, суттє-вий, необхідний зв'язок між явищами чи властивостями об'єктів. Закономірний зв'язок існує в самих явищах природи незалежно від нас. Цe означає, що закони природи об'єктивні" (Формирование мировоззрения учащихся при изучении физики. - М.: Просвещение, 1989. - С. 133). Отже, в процесі розкриття поняття "закон" водночас розкриваються необхідність зв'язку й об'єктивний характер законів. Розкриття причинної зумовленості явищ полягає в обґрунтуванні ученим таких положень: одне явище може бути пов'язане з іншим так, що перше (причина) породжує друге (наслідок); кожне явище причинно зумовлене, тобто спричинене якимось іншими явища-ми: безпричинних явиш не буває; причинний зв'язок спостерігається не тільки в явищах, в яких одне явище однозначно детермінує інше, а й у таких, в яких немає такої однозначної детермінації.
Щодо причинної зумовленості фізичних явищ В. Мощанський робить висновок: "Якщо два явища, що відбуваються одне за одним, пов'язані між собою так, що одне обов'язково породжує інше, то перше є причиною, а друге наслідком, зв'язок же між ними є причинно-наслідковим. Безпричинних явищ не буває" (Там само. - С 136). Логічно й послідовно розкриває він інші закони діалектики відносно фізичних явищ.
Ю. Руденко звертає увагу на формування в учнів світоглядних уявлень, понять, ідей, яке здійснюється у процесі вивчення основ наук. При цьому уявлення розглядається як перехідна форма від сприймання до абстрактного мислення: "Уявлення забезпечують правильне орієнтування людини в навколишньому середовищі; вони є чуттєвою опорою в процесі формування світоглядних понять, створюють основу для розв'язання теоретичних і практичних пізнавальних завдань" (Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду. - К.: Рад. шк., 1977. - С 39). Щодо формування світоглядних понять, учений пише: "Ефективними засобами формування в учнів понять є застосування ними певного світоглядного поняття в контексті близьких, споріднених за змістом або протилежних понять, виокремлення їх специфічних ознак, створення пізнавальних ситуа-цій, при розв'язанні яких поняття утворюються як результат самостійної розумової діяльності, творчого пошуку учнів" (Там само. - С 44).
Практичну значущість мають розкриті ученим етапи засвоєння школярами світоглядних ідей у процесі навчання: а) виникнення потреби розв'язати певне пізнавальне завдання, науково пояснити те чи інше явище; б) сприймання та осмислення певного обсягу навчального матеріалу, змісту наукових понять, що відображають світоглядну ідею; в) становлення і прояв особистого ставлення до ідеї в ході здобуття знань; г) поглиблення, закріплення ідеї, застосування її в практичних діях; д) узагальнення ідеї, усвідомлення її як однієї із закономірностей розвитку діяльності.
Процес навчання - складне, внутрішньо суперечливе явище. Незважаючи на визначальну роль у цьому процесі діяльності вчителя (викладання), учіння і його найважливіша складова - навчально-пізна-вальна діяльність учнів - мають відносно самостійний характер. Діяльність учителя зумовлює взаємодію учнів з навчальним матеріалом і його засвоєнням. У процесі цієї взаємодії школярі не тільки набувають знань, а й опановують стиль мислення, який визначає, в свою чергу, характер і структуру навчально-пізнавальної діяльності. Таким чином, процес навчання зумовлює навчально-пізнавальну діяльність і формує в її ході стиль мислення учнів, і, навпаки стиль мислення школярів визначає напрям і результати навчально-пізнавальної діяльності. Співвідношення між стилем мислення й навчально-пізнавальною діяльністю учня має діалектичний характер: стиль мислення зумовлює навчально-пізнавальну діяльність і нею ж зумовлюється. "Стиль мислення - це підхід учня до навчально-пізнавальної діяльності та її результатів, спрямований на досягнення пізна-вальних і практичних цілей", - пише Ю. Сенько (Формирование научного стиля мышления учащихся. - М.: Знание, 1986.-№4. -С. 25).
Формування в учнів наукового світогляду й наукового стилю мислення має глибокі внутрішні зв'язки. Матеріалістичний погляд на світ виходить з уявлення про його об'єктивність і пізнавальність. Ця світоглядна установка конкретизується в таких методологічних принципах наукового мислення як пояснення, збереження, відповідність, спостережливість і простота, що відображають діалектичну концепцію єдності й різноманітності світу (Там само. - С. 26). Синтез знань, здобутих учнями при вивченні того чи іншого навчального предмета, знаходить найбільш узагальнене вираження в окремій науковій картині світу (фізичній, хімічній, біологічній).
Суть уроку з позиції законів діалектики В. Онищук розкриває так: "Урок не є статичною, раз -і назавжди заданою дидактичною формою. Це складна система, в якій проявляються закони діалектики. На уроці відбу-вається рух від незнання до знання, від неповного знання до більш повного. Цей рух є неперервним і водночас дискретним (переривчастим). У ньому по-стійно виникають суперечності, які потребують розв'язання" (Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука.- К.: Рад. шк., 1987.-С. 240).
Таким чином, діалектичний підхід до уроку та його аналізу як складної динамічної педагогічної системи передбачає:
o розкриття в процесі навчання суті діалектичного підходу до вивчення явиш, процесів навколишньої дійсності, законів природи й розвитку су-спільства;
o формування в учнів наукового світогляду, озброєння їх методами наукового пізнання, науково-пошукової діяльності в ході вивчення основ наук;
o використання принципу наочності навчання в ракурсі діалектико-матеріалістичної теорії пізнання, суть якої полягає в сходженні від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього - до практики;
o забезпечення в процесі навчання на уроці єдності чуттєвого і раціонального, конкретного й абстрактного, емпіричного й теоретичного;
o виявлення та розкриття суті причинно-наслідкових зв'язків у явищах, процесах, об'єктах вивчення;
o формування в учнів матеріалістичних поглядів на природу, впевненості в можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки,
функціональні залежності між фактами, явищами, процесами;
o вміння вчителя типізувати прогалини в навчальних досягненнях учнів за ознаками виявлення загального, окремого, одиничного;
o розкриття (на прикладі між-предметних зв'язків) діалектичної істини про те, що явища навколишнього світу не існують ізольовано, а перебувають у тісному взаємозв'язку;
o реалізаціяпринципу зв'язку теорії з практикою, навчання з життям, який спирається на найважливіші методологічні положення про єдність теорії і практики, зумовленість навчання соціальними процесами, що сприяє перетворенню знань учнів у переконання, намірів у вчинки.
Наведені вище індикатори діалектичного підходу до уроку як педагогічної системи можуть бути використані при розробці технології спостереження та оцінювання стану його реалізації в процесі навчання.
Література:
1. Журнал "Шлях освіти" 2007 р. ст. 33-37.
Loading...

 
 

Цікаве