WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методи і засоби навчання - Реферат

Методи і засоби навчання - Реферат

учнів приймаються і оцінюються роботи).
До практичних методів навчання слід віднести і графічні роботи. У них зорове сприймання поєднується з моторною діяльністю школярів. Умовно всі графічні роботи можна поділити на такі види: креслення і схеми; зарисовки з натури або змальовування; робота з контурними картами; складання таблиць, графіків, діаграм.
Дослідні роботи. Педагогічна функція пошукових завдань і проектів - 1 і в індивідуалізації навчання, розширенні обсягу знань учнів. Дослідні роботи застосовуються в процесі вивчення будь-яких предметів, особливо на факультативах і гурткових заняттях. Учні складають звіти продовготривалі спостереження за розвитком рослин, життям тварин, природними явищами; пишуть огляди науково-популярної літератури, твори на вільну тему; роблять схеми дій приладів, станків, машин; вносять пропозиції з вдосконалення технологічних процесів.
Розглянуті нами словесні, наочні, та практичні методи діяльності вчителя тісно переплітаються між собою.
Індуктивний метод навчання: викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів і т.д.
Дедуктивний метод навчання: спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання.
При використанні індуктивного і дедуктивного методів навчання застосовуються словесні, наочні і практичні методи навчання.
Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання і запам'ятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання.
Проблемно-пошукові методи навчання передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання. Тут також використовуються методи словесні, наочні й практичні.
3. Методи стимулювання - це методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, стимулюють пізнавальну активність, одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією.
Методи стимулювання навчальної діяльності учнів умовно можна поділити на дві групи:
а) методи формування пізнавальних інтересів учнів: формування пізнавального інтересу (використовуються прийоми, які викликають позитивні емоції - образність, цікавість, здивування, моральні переживання); стимулююча роль навчального матеріалу (створення ситуації новизни, актуальності, зв'язку матеріалу з життям); використання пізнавальних ігор; аналіз життєвих ситуацій; створення ситуації успіху в навчанні.
б) методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні: пояснення учням суспільної та особистої значущості учіння: пред'явлення вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов'язку: привчання їх до виконання вимог; заохочення їх до сумлінного виконання своїх обов'язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в необхідних випадках вказівка на недоліки, зауваження з тим, щоб викликати більш відповідальне ставлення до навчання.
4. Методи контролю - це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.
До цієї групи методів належить метод усного контролю.
Етапи усного опитування: постановка вчителем питань (завдань) з урахуванням специфіки предмета і вимог програми; підготовка учнів до відповіді і викладення своїх знань: корекція і самоконтроль викладених знань по ходу відповіді; аналіз і оцінка відповіді.
Перевірочні питання і завдання вчителя можуть бути:
а) репродуктивні, які вимагають відтворення вивченого; б) реконструктивні, які передбачають застосування знань у дещо змінених ситуаціях; в) творчі, які вимагають застосування знань і вмінь у значно змінених (нестандартних) умовах, переносу засвоєних принципів доведення (способів дій) на вирішення більш складних мислительних завдань.
Питання можуть бути: основні, додаткові і допоміжні.
За формою викладу вони бувають: звичайні у власному їх стилі (Які умови є важливими для життя рослин?) і завдання у вигляді проблеми або задачі (Чи можливо, щоб функція була одночасно і прямою і непрямою?).
За формою вираження питання мають бути: логічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними, а їх сукупність - послідовною і систематичною.
У шкільній практиці має місце індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування.
Позитивним в усному опитуванні є його гнучкість. Як недолік - займає багато часу; збуджує нервову систему; сміливіші учні "виграють"; різна трудність запитань ставить учнів, які на них відповідають, у різні умови; результати перевірки не зберігаються.
Методи письмового контролю (письмові контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, письмові заліки та ін.).
Позитивне: за короткий проміжок часу можна багатьох перевірити; результати перевірки зберігаються; виявляються і деталі, і неточності у відповіді учнів.
Негативне: забирає багато часу в учителя для перевірки письмових робіт; призводить до зниження грамотності учнів, якщо вчителі не дотримуються вимог єдиного орфографічного режиму.
Тестова перевірка знань (test- слово англійського походження, що 15 означає іспит, пробу, випробування). Розрізняють дві групи тестів:
а) розумової обдарованості (інтелекту); б) тести навчальної успішності
(спеціально підготовлених завдань для виявлення знань учнів, що потребують коротких відповідей).
У педагогічній літературі тестові завдання, що потребують конструювання відповідей, можна поділити на такі групи:
а) завдання у вигляді питальних або стверджувальних речень, зміст яких вимагає від учня короткої й точної відповіді;
б) завдання, в яких учні повинні заповнити пропуски.
За дидактичним призначенням тести з конструйованими відповідями класифікують так: а) тести на доповнення; б) тести на використання аналогії; в) тести на зміну елементів відповіді.
Тестова і машинна перевірка має такі переваги: а) скорочує час на перевірку; б) ставить до всіх учнів однакові вимоги; в) усуває ефекти суб'єктивізму; г) сприяє дотриманню єдності вимог до оцінки знань; ґ) об'єктивність оцінки не настроює учня проти вчителя, а на подолання прогалин у знаннях; д) виключає випадковість в оцінці знань; є) стимулює до самооцінки знань; є) дозволяє статистичну обробку одержаних результатів.
Недоліки цього виду перевірки: а) можна виявити знання фактів, але не здібностей; б) заохочується механічне запам'ятовування, а не роздуми; в) вимагає багато часу для складання програм перевірки.
Графічна перевірка знань
Loading...

 
 

Цікаве