WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зміст освіти в національній школі - Реферат

Зміст освіти в національній школі - Реферат


Реферат на тему:
Зміст освіти в національній школі
План
1. Загальна характеристика змісту освіти. Удосконалення змісту освіти відповідно до вимог Закону України "Про освіту".
2. Характеристика навчальних планів, програм і підручників національної школи.
3. Взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти.
4. Аналіз змісту освіти зарубіжної школи.
Рекомендована література: б, 19, 20, 58, 78.
У державній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") накреслено стратегію розвитку освіти на найближчі роки і перспективу, визначено курс на створення життєздатної системи неперервного навчання й виховання, забезпечення можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу як вищої цінності нації.
У програмі сформульовано найважливіші принципи реформування всієї системи освіти:
? демократизація освіти і розширення автономії навчальних закладів з урахуванням розвитку партнерства учнів, студентів та педагогів, гуманізації системи, що полягає в утвердженні людини як вищої соціальної цінності;
? гуманізація освіти, яка покликана формувати у свідомості учнів цілісний науковий світ, розвивати їх духовність і творче мислення;
? національна спрямованість освіти, її гармонійне поєднання з національною історією і народними традиціями;
? неперервність освіти, перетворення її в процес, що триває протягом ІЗ; усього життя людини;
? неподільність навчання і виховання, їх органічна єдність як чи не найважливішого важеля економічного і політичного розвитку суспільства.
Із прийняттям Закону України "Про освіту" в мережі загальноосвітніх закладів сталися певні позитивні зміни у напрямку урізноманітнювання типів загальноосвітніх закладів. Вже у 1994/1995 навчальному році в Україні працювала 121 гімназія, 124 ліцеї, у них навчалося понад 120 тис. учнів. Вихованці цих закладів показали високі результати на Всеукраїнських учнівських олімпіадах, складаючи половину їх учасників.
Найголовнішою ознакою часу у шкільній освіті є те, що загальноосвітня школа стає національною, тобто школою держави Україна. Свідченням цього є зростання контингенту дітей, які навчаються українською мовою. Тому особливо відповідальним завданням є визначення національного компоненту навчання й виховання. Розвивається мережа навчально-виховних закладів для дітей інших національних спільнот України, що забезпечує вивчення рідної мови, літератури, культури.
Важливою характеристикою сучасної освіти є її неперервність, яка характеризується такими принципами: неперервність (освіта протягом усього життя людини); цілісність (розуміння освітньої системи як цілісної, яка включає дошкільне виховання, основну, послідовну, повторну, паралельну освіту, яка об'єднує, інтегрує всі рівні освіти і її форми); включення у систему освіти, крім навчальних закладів і центрів до підготовки, формальних, неформальних і позаінструкційних форм освіти; інтегративність, горизонтальна інтеграція (дім-сусіди-місцева соціальна сфера-суспільство-світ праці-засоби масової інформації-рекреаційні, культурні, релігійні організації тощо), зв'язок між предметами, що вивчаються; зв'язок між різними аспектами розвитку людини (фізичний, моральний, інтелектуальний тощо) на окремих етапах життя; вертикальна інтеграція (зв'язок між окремими етапами освіти-дошкільною, шкільною, позашкільною); між різними рівнями і предметами усередині самих етапів; між різними соціальними ролями, які реалізуються людиною на окремих етапах її життєвого шляху; між різними якостями розвитку людини (якості, які проявляються у певному часі, такі як фізичний, моральний і інтелектуальний розвиток тощо); універсальність і демократичність освіти, альтернативність (можливість створення альтернативних структур для одержання освіти); наступність (узгодження загальної і професійної освіти за змістом, формами, методами, терміном навчання); самоорганізація (акцент на самоуправління, самоосвіту, самовиховання, самооцінку); індивідуалізація навчання; суспільна наступність (навчання в умовах різних поколінь: у сім'ї, суспільстві); культуровідповідність (розширення світогляду, рівня загальної культури); інтердисциплінарність (інтердисциплінарність знань, їх якості); варіативність (гнучкість і різноманітність змісту, засобів, методів, організаційних форм, часу і місця навчання); динамічність (динамічний підхід до знань - здатність до асиміляції нових досягнень науки); ефективна процесуальність (удосконалення вмінь учитися, пізнання і розвиток власної системи цінностей); стимулювання мотивації до навчання; комфортність (створення відповідних умов і атмосфери до навчання); творчість (реалізація творчого й інноваційного підходів, розвиток творчих якостей особистості); соціалізація (підготовка до зміни соціальних ролей у різні періоди життя; підвищення соціальної адаптивності, вироблення спрямованості підтримки і покращення власного життя шляхом особистісного, соціального і професійного розвитку); суспільний розвиток (розвиток суспільства, яке організовує систему виховання і навчання); спрямованість на досягнення мети (вчитися для того, щоб "бути" і "ставати" кимсь).
1. Зміст освіти - це система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
Залежно від мети і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту.
З 2003-2004 навчального року в практику середньої загальноосвітньої школи України втілюється Концепція профільного навчання, яка ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні.
Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання у старшій загальноосвітній школі.
Профільне навчання - це одна з форм диференційованого навчання, яка дозволяє, виходячи з вимог вищих навчальних закладів та професійно-технічних закладів освіти, глибше та максимально диференційовано засвоювати групу споріднених навчальних предметів, а решта навчальні дисципліни вивчаються в оптимально-інтегрованому режимі. Таке навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання учнів старшої школи відповідно до їхнього професійного самовизначення. Це забезпечується через зміни у цілях, змісті та структурі організації навчання.
Головною метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти упродовж життя, виховання особистості, здатної до саморегуляції, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичоксамостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток інте-лектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основні напрями та профілі навчання учнів на старшому ступені школи:
- соціально-гуманітарний напрям: іноземні мови,
Loading...

 
 

Цікаве